ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"20" лютого 2007 р. | Справа № 22/317-06-7907 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Мирошниченко М.А.
Шевченко В. В.,
при секретарі - Волощук О.О.,
за участю представників:
Від позивача: Пироженко О.І., Юхтенко Л.Р.
Від 1 відповідача: не з’явився
Від 2 відповідача: Балинський М.В.
Від третьої особи: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
на рішення господарського суду Одеської області від 06.12.2006 року
у справі № 22/317-06-7907
за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
до відповідачів: 1. Комунальне підприємство „ОДЕСРЕМБУД”;
2. Мале приватне підприємство „Кельма”.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Одеська міська рада
про зобов’язання повернути майно та виселення
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2006 року Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - Представництво) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до деревообробного цеху "Стройдеталь" Комунального підприємства „"Одесрембуд" та МПП „Кельма”, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Одеської міської ради, про зобов`язання МПП "Кельма" повернути надані в оренду паркетний цех загальною площею 700 кв. м. та прилеглу до нього територію загальною площею 1020 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 58, до територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради та виселення МПП "Кельма" з зазначених приміщення паркетного цеху та прилеглої до нього території. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що договір оренди № 4 від 30.04.2003 року, на підставі якого МПП "Кельма" займає спірні паркетний цех та прилеглу до нього територію, було укладено не юридичною особою, оскільки деревообробний цех "Стройдеталь" є структурним відокремленим підрозділом КП "Одесрембуд" без права юридичної особи, а тому відповідно до приписів ч. 2 ст. 215 ЦК України цей договір є нікчемним і визнання його недійсним судом не вимагається.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2006 року до участі у справі в якості належного відповідача було залучено замість деревообробного цеху Комунальне підприємство "Одесрембуд".
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.12.2006 року у справі (суддя – Торчинська Л.О.) у задоволенні позову відмовлено з мотивів необґрунтованості позовних вимог.
Представництво у поданій до Одеського апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначене рішення місцевого господарського суду скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального права та з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідачів та третьої особи не надходив
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 30.04.2003 року між деревообробним цехом "Стройдеталь" комунального підприємства "Одесрембуд" (орендодавець) та МПП “Кельма”(орендар) було укладено договір № 4 оренди нежитлового приміщення паркетного цеху загальною площею 700 кв. м. для виготовлення столярних виробів та прилеглої до нього території площею 1020 кв. м., строком до 01.05.2013 року. Даний договір узгоджений з КП "Одесрембуд".
Відповідно до свого Положення деревообробний цех "Стройдеталь" наділений КП "Одесрембуд" правом здавати в найм (оренду) нерухоме майно, яке цеху передано в оперативне відання, з укладенням відповідних угод від імені КП "Одесрембуд" з юридичними та фізичними особами (громадянами), органами державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 62 ЦК УРСР в редакції від 18.07.1963 року, що був чинним на момент укладення договору оренди № 4 від 30.04.2003 року, угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють.
Статтею 63 ЦК УРСР передбачено, що угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.
Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2006 року у справі № 17/348-05-10779 встановлено наступні факти: договір оренди № 4 від 30.04.2003 року укладений деревообробним цехом "Стройдеталь" від імені КП "Одесрембуд" та узгоджений з останнім, що підтверджується текстом даного договору, який відповідає вимогам чинного законодавства і підстави для визнання цього договору недійсним відсутні. Розпорядженням міського голови від 21.02.2005 року № 193-01 в управління позивача від КП "Одесрембуд" передано будівлі, що розташовані в м. Одесі, вул. Бугаївська, 58, згідно з додатком, яким визначений перелік цього майна після укладення договору оренди № 4 від 30.04.2003 року. На момент розгляду даної справи в суді будівлі та майно Представництвом не прийняті. Вимоги позивача про повернення території прилеглої до орендованого цеху територіальній громаді в особі Одеської міської ради є безпідставними, оскільки це суперечить ст. 152 ЗК України, відповідно до якої тільки власник або землекористувач може вимагати усунення будь –яких порушень прав на землю, яким є Одеська міська рада.
Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Вищевказані факти встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили у справі, де брали участь ті самі сторони, позивач ці факти не спростовував, а тому вони не повинні доводитися знову у даній справі.
Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими і місцевий господарський суд підставно відмовив у їх задоволенні.
Доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених господарським судом, не впливають на правильність вирішення цього спору.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви позивача, з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 06.12.2006 року у справі № 22/317-06-7907 залишити без змін, а апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мирошниченко М.А.
Шевченко В. В.