|
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
|
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
|
"27" лютого 2007 р. |
Справа № НОМЕР_3 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Таценко Н.Б.
Сидоренко М.В.
при секретарі судового засідання Кійко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: -Степанцова К.І. -по довіреності; Еміров К.Р. - голова
від відповідача: -ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особиОСОБА_1
на рішення господарського суду Одеської області від 06.09.06 р.
по справі № НОМЕР_3
за позовом Березівського районного споживчого товариства
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особиОСОБА_1
про виселення з приміщення торгового центру та стягнення 13 158грн. (правильна ціна позову визначена судом апеляційної інстанції відповідно до ст.55 ГПК України).
Сторони належним чином повідомлені про час та місце засідання суду.
У судовому засіданні 27.02.2007 р. згідно положень ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2006 року Березівське районне споживче товариство звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про виселення з приміщення торгового центру СПД - фізичної особи ОСОБА_1 та стягнення з останньої 13 158грн., з яких 3600грн. - збитки від неповернення орендарем приміщення після припинення договору з 01.07.2005р.; 9000грн. -недоотримані доходи; 558грн. -заборгованість по оплаті спожитої електроенергії.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 180, 188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 782, 783 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.09.2006р. (суддя -Гуляк Г.І.) позов задоволено частково, СПД -фізичну особу ОСОБА_1 виселено з орендованого приміщення, стягнуто з останньої 3600грн. неустойки та 201грн. судових витрат.
Судове рішення мотивоване наступним:
- відповідно до ч.2 ст.785 ЦК, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення;
- згідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно з незаконного володіння, та згідно ст.ст. 48, 50 Закону України „Про власність” -має право вимагати усунення будь-яких порушень його права;
- в порушення п.4.1.2. договору НОМЕР_1 позивач вимагає у відповідача сплати комунальних платежів без направлення останньому на протязі 3-х днів відповідних рахунків; надані позивачем докази в підтвердження розрахунку недоотриманих доходів не є належними з огляду на дату прийняття позивачем постанови правління Березівського райспоживтовариства.
Не погодившись з судовим рішенням, СПД -фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 06.09.2006р. скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Березівському районному споживчому товариству.
В обґрунтування своєї позиції скаржник наводить наступні доводи:
- в порушення норм процесуального права відповідач не був повідомлений про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції; позивач свідомо зазначив у позовній заяві неправильну адресу СПД ОСОБА_1
- договір оренди є недійсним, бо на момент його укладення орендоване відповідачем приміщення не належало на праві власності позивачу, а згідно зі ст.761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права; право власності оформлене позивачем тільки 06.06.2006р.
- СПД -фізична особа ОСОБА_1 з 06.06.2006р. орендованим приміщенням не користувалась;
- при здачі орендованого приміщення акт прийому-передачі не складався.
Представники Березівського районного споживчого товариства проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.09.2003р. між Березівським районним споживчим товариством та СПД -фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір НОМЕР_1 здачі в операційну оренду основних засобів, відповідно до умов котрого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду продовольчий магазин загальною площею 250кв.м. уАДРЕСА_1 для торгівлі товарами народного споживання на умовах сплати 150грн. орендної плати та відшкодування вартості комунальних та інших послуг Орендарем щомісяця на підставі розрахунків Орендодавця.
Орендна плата сплачується щомісяця не пізніше 5 числа поточного місяця, а оплата комунальних послуг -у 3-денний термін після отримання рахунку Орендодавця (п.п.4.1.2. договору).
Договір діє до 01.07.2004р. і вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що ним передбачені, у випадку відсутності заяви однієї зі сторін про припинення дії договору після закінчення його терміну протягом 1 місяця (п.6.4. договору).
01.09.2003р. сторони договору підписали акт приймання-передачі приміщення магазину та інших основних засобів відповідно до договору НОМЕР_1.
За відсутності ініціативи сторін договору щодо припинення його дії договір вважався продовженим до 01.07.2005р.
22.04.2005р. позивач заявив листом №НОМЕР_2 про припинення дії договору з 01.07.2005р. та направив це попередження СПД ОСОБА_1 поштою, що підтверджується копією поштової квитанції від 25.04.2005р. (а.с.16).
В засіданні суду апеляційної інстанції СПД ОСОБА_1 не визнавала факт отримання попередження про припинення дії договору НОМЕР_1, однак будь-якими документальними доказами свої твердження не обґрунтувала, у зв'язку з чим судова колегія визнає в цій частині її доводи необґрунтованими.
Як встановлено судом апеляційної інстанції з пояснень представників сторін, користування приміщенням магазину СПД ОСОБА_1 тривало до листопада 2006р., після чого відповідач виселився з нього, оскільки дізнався про рішення суду по даній справі.
Згідно акту державного виконавця від 04.12.2006р. при виконанні виданого господарським судом наказу № НОМЕР_3 про виселення СПД ОСОБА_1 встановлено, що станом на цю дату боржник виконав рішення суду про виселення добровільно та звільнив приміщення за адресоюАДРЕСА_1
Виходячи з викладеного, факт користування спірним приміщенням відповідачем після закінчення терміну дії договору 01.07.2005р. підтверджується матеріалами справи і не оспорюється скаржником.
Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідні умови включені у договір оренди НОМЕР_1 від 01.09.2003р. (п.п.2.3.; 2.4.; 4.3.).
На підставі наведеного, висновок місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні стосовно невиконання СПД ОСОБА_1 зобов'язання повернути орендоване майно Орендодавцю після припинення дії договору оренди станом на дату звернення Березівського районного споживчого товариства до суду з позовом є правильним і ґрунтується на фактичних обставинах справи.
Враховуючи, що правові підстави користування відповідачем спірним приміщенням магазину на момент виникнення спору були відсутні, суд першої інстанції прийняв законне рішення про виселення СПД ОСОБА_1 з приміщення по АДРЕСА_1, задовольнивши позовні вимоги в цій частині.
Судова колегія погоджується також з мотивами та підставами відхилення судом першої інстанції позовних вимог про стягнення з СПД ОСОБА_1 9000грн. неотриманих доходів та 558грн. заборгованості по оплаті спожитої електроенергії.
Вимагаючи стягнення неотриманих доходів на підставі ч.2 ст.22 ЦК України, позивач не враховує, що на нього покладається обов'язок доведення як розміру збитків у вигляді неотриманих доходів, так і реальної можливості їх одержання, якби зобов'язання з повернення об'єкту оренди вчасно були виконані орендарем. Однак, в порушення ст.33 ГПК України позивач не довів належними доказами спричинення йому збитків у сумі 9000грн. у вигляді неодержаних доходів внаслідок неповернення СПД ОСОБА_1 орендованого майна після 01.07.2005р.
Місцевий господарський суд цілком обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в цій частині з посиланням на його недоведеність, та вказав на безпідставність стягнення з відповідача 558грн. заборгованості по оплаті спожитої електроенергії у зв'язку з неподанням доказів отримання Орендарем рахунків по оплаті від Орендодавця згідно з умовами договору.
Проте, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення позову Березівського районного споживчого товариства про стягнення збитків у розмірі подвійної орендної плати за весь період неправомірного користування відповідачем спірним приміщенням.
Задовольнивши позов в цій частині, суд першої інстанції застосував норму матеріального права -ч.2 ст.785 ЦК України до спірних правовідносин і стягнув з відповідача 3600грн. як неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення повернення об'єкту оренди.
Однак, Березівське районне споживче товариство у позовній заяві просить стягнути цю суму коштів як збитки позивача згідно розрахунку і ч.2 ст.785 ЦК України як підставу позовних вимог в цій частині не зазначає.
За таких обставин, враховуючи відсутність у матеріалах справи відомостей про наявність уточнень до позову, або клопотання позивача про вихід судом за межі позовних вимог, суд першої інстанції не мав законних підстав для задоволення позову про стягнення 3600грн. збитків на підставі ч.2 ст.785 ЦК України.
Слід також зазначити, що право власності на спірний об'єкт оренди було оформлене позивачем тільки 23.06.2006р., про що свідчить наявне у матеріалах справи Свідоцтво про право власності на нерухоме майно -торгівельний комплекс по АДРЕСА_1, видане на підставі рішення виконкому Червоноармійської сільрадиНОМЕР_4
В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження наявності у позивача майнових прав на приміщення магазину у період часу, що передував отриманню свідоцтва про право власності від 23.06.2006р., у зв'язку з чим вимоги про стягнення збитків на користь саме Березівського районного споживчого товариства не можуть вважатись правомірними.
На підставі наведеного, оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові Березівському районному споживчому товариству про стягнення 3600грн. з СПД ОСОБА_1
В іншій частині рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване підлягає залишенню без змін з доповненням резолютивної частини рішення висновком про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 9000грн. неотриманих доходів та 558грн. заборгованості по оплаті спожитої електроенергії, оскільки оскаржуване рішення в резолютивній частині не містить висновків суду стосовно результатів вирішення спору в цій частині.
Доводи скаржника стосовно неповідомлення про час та місце засідань суду першої інстанції не приймаються судовою колегією до уваги як підстава для скасування рішення, оскільки процесуальні документи направлялись за адресою, вказаною позивачем згідно відомостей про юридичні адреси сторін у договорі оренди (п.7) та свідоцтві про держреєстрацію СПД -фізичної особи ОСОБА_1
Посилання на недійсність договору оренди від 01.09.2003р. НОМЕР_1 у зв'язку з його укладенням позивачем в період, коли Березівське районне споживче товариство ще не було власником приміщення магазину, є недоречними в контексті оскарження рішення про виселення відповідача, оскільки недійсність договору позбавляє орендаря права користування спірним приміщенням незалежно від будь-яких інших обставин. Крім того, скаржник не бере до уваги презумпцію правомірності правочину, що діє в цивільному законодавстві (ст.204 ЦК України).
На підставі ст.47 ГПК України, ст.8 Декрету КМУ „Про державне мито” Березівському районному споживчому товариству слід повернути з Державного бюджету України надмірно сплачене при поданні позовної заяви держмито у сумі 2,42грн. за платіжним дорученням НОМЕР_5
Керуючись ст. ст. 47, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу СПД - фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Одеської області скасувати в частині задоволення позову про стягнення з СПД - фізичної особи ОСОБА_1 3600грн. неустойки.
У позові Березівського районного споживчого товариства в цій частині відмовити.
3. В іншій частині рішення господарського суду від 06.09.2006р. залишити без змін, доповнивши резолютивну частину рішення пунктом 4 наступного змісту:
„В задоволенні позовних вимог про стягнення неотриманих доходів у сумі 9000грн. та заборгованості по оплаті електричної енергії у розмірі 558грн. - відмовити”;
та п.5 наступного змісту:
„Видати Березівському районному споживчому товариству довідку на повернення з державного бюджету України 2грн.42коп. держмита, надмірно сплаченого при поданні позовної заяви платіжним дорученням НОМЕР_5”
Видачу довідки доручити господарському суду Одеської області.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Мишкіна М.А.
Судді: Таценко Н.Б.
Сидоренко М.В.