апеляційний суд волинської області

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року червня 21 дня                                                                      місто Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

суддів Здрилюк О.І., Карпук А.К.

при секретарі Гордійчук І.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління МВС України у Волинській області про визнання дій неправомірними щодо перерахунку пенсії за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду від 20 квітня 2006 року.

Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1,

представники   відповідача  -  ОСОБА_2,     ОСОБА_3,

відповідач - управління МВС України у Волинській області, представник відповідача - Омельчук Сергій Васильович.

Судова палата

ВСТАНОВИЛА:

Позивач просить скасувати постанову Луцького міськрайонного суду від 20 квітня 2006 року і ухвалити нову постанову про задоволення позову в зв'язку з недоведеністю судом обставин, що мають значення для справи; неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначеною постановою суду першої інстанції відмовлено позивачеві в позові до УМВС України у Волинській області про визнання неправомірною відмови у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням доплати в розмірі до 50% суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована, відповідно до Указу Президента України № 926 від 4 жовтня 1996 року «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ».

Апелянт вважає, що суд неправильно застосував Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», згідно з якими особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення

Справа №22-а-172/06                                 Головуючий у 1 інстанції Савицька Н.В.

Категорія 26                                             Доповідач Александрова М.А.

 військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень цього Закону та виплату 50% перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року - 100% перерахованої пенсії.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції від 15 червня 2004 року, яка набрала чинності з 1 січня 2005 року, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим /спеціальним/ званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення /надбавки, доплати, підвищення/ та премії в розмірах, встановлених законодавством .

Тому суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, що доплата від належної суми пенсії не була загальнообов'язковою для виплати і враховувалась при обчисленні пенсії тільки тим, хто її отримував на день звільнення, і що у позивача немає правових підстав для її врахування при перерахунку пенсії.

Представник відповідача - УМВС України у Волинській області -Омельчук С.В. апеляційну скаргу заперечив з тих підстав, що позивачеві на день звільнення зі служби щомісячна доплата в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована, згідно з Указом Президента України № 926 від 4 жовтня 1996 року, не була встановлена і не нараховувалась, тому відсутні підстави для її врахування при перерахунку пенсії.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Указу Президента України № 926 від 4 жовтня 1996 року позивачеві наказом начальника була встановлена та виплачувалась доплата в розмірі 25 відсотків з 1 травня 1998 року по 30 вересня 2001 року і з 1 жовтня 2001 року по 31 грудня 2001 року. На день звільнення із служби - 5 липня 2002 року - позивачеві така доплата не встановлювалась і не виплачувалась, а тому і не враховувалась в розмір грошового забезпечення при призначенні пенсії; підстав для перерахунку пенсії немає.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ з 9 липня 2002 року /а.с.11/ і йому призначена пенсія з 9 липня 2002 року за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» /а.с.22/.

Відповідно до Указу Президента України № 926 від 4 жовтня 1996 року «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» керівникам органів внутрішніх справ було надане право установлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, - щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована. Ця доплата могла встановлюватись в межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів.

Наказом начальника УМВС України у Волинській області № НОМЕР_1 позивачеві встановлена доплата від суми пенсії в розмірі 25 відсотків /а.с. 15, 47, 48/, яка виплачувалась до 31 грудня 2001 року /а.с. 14/.

Наказом того ж керівника № НОМЕР_2 була скасована з 1 жовтня 2001 року раніше встановлена доплата від суми пенсії з врахуванням наявних асигнувань для утримання органів та підрозділів УМВС області /а.с.39/.

З 1 жовтня 2001 року позивачу наказом керівника № НОМЕР_3 /а.с. 59, 50, 51/ знову була встановлена доплата від суми пенсії в розмірі 25 відсотків до 31 грудня 2001 року. У 2002 році доплата не встановлювалась і не виплачувалась.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що на день звільнення із служби в органах внутрішніх справ - липень 2002 року - доплата від суми пенсії позивачеві не була встановлена і не виплачувалась.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції Закону від 15 червня 2004 року, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим /спеціальним/ званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення /надбавки, доплати, підвищення/ та премії в розмірах, встановлених законодавством.

Таким чином, обгрунтованим є і висновок суду першої інстанції про відсутність підстав у позивача для проведення перерахунку пенсії з 1 січня 2005 року з врахуванням доплати від пенсії в розмірі 25 відсотків в розмір грошового забезпечення.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 200, 205, 206, 160, 167 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду від 20 квітня 2006 року в даній справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий /-/ Александрова М.А.

Судді /-//-/ Здрилюк О.І., Карпук А.К.

Оригіналу відповідає:

Суддя апеляційного суду                                            М.А.Александрова

Друк.яно