ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 2-91/10

провадження № Б/н 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2010 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Мальченко А.О.

при секретарі Косинській О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, зобов'язання видати новий державний акт, внесення змін до рішення Київської міської ради,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_1, розміром 0,0609 га., яка знаходиться по АДРЕСА_1 та зобов'язання видати йому новий державний акт на право приватної власності на цю ж земельну ділянку з зазначенням її розміру - 0,059134 га. Вимоги обґрунтував тим, що 23.12.1999р. Київською міською радою було прийнято рішення № 161-1/663 "Про приватизацію земельних ділянок садівничих товариств...", де в Додатку до цього рішення йому мала бути передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0609 га., однак згідно плану встановлених меж її фактичний розмір становить 591,34 кв.м. Така невідповідність у розмірах земельної ділянки порушує його право власності на неї і до того ж він змушений сплачувати земельний податок за зайвих 17кв.м. земельної ділянки, якими в дійсності не володіє.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, просив скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку розміром 0,0585га., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_2 та зобов'язати відповідача видати йому новий державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,059134га в дійсних її межах, а також зобов'язати Київську міську раду внести зміни до рішення №161-1/663 "Про приватизацію земельних ділянок садівничих товариств...", вказавши у Додатку до вказаного рішення дійсний розмір земельної ділянки АДРЕСА_1 - 0,059134 га.

В судовому засіданні позивач пояснив, що у 1998р. землемір ОСОБА_7 не проводив обміру земельної ділянки, проте склав її план та записав розміри ділянки "на око", в розмірі 609кв.м. Після прийняття Київрадою рішення про передачу йому у власність земельної ділянки, Головним управлінням земельних ресурсів КМДА був виготовлений державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, у якому розмір земельної ділянки не відповідав її фактичному розміру та межам. Йому відомо, що попередній державний акт, який містив невірні розміри був скасований, а натомість був виданий новий, в якому розмір земельної ділянки визначений у розмірі 0,0585га, що також не відповідає фактичному розміру та межам земельної ділянки, оскільки у такому разі частина будівель, які йому належать та розташовані на межі з суміжною земельною ділянкою, яка належить сусідці ОСОБА_4, мають знаходитися на ділянці останньої.

Пояснив, що не ставить за мету збільшити розмір своєї земельної ділянки, а лише привести у відповідність правовстановлюючий документ на неї шляхом внесення до державного акту точних даних про її фактичний розмір та межі, які були та продовжуть бути в незмінному вигляді в даний час. Звернув увагу, що межа, яка проходить між його земельною ділянкою та ділянкою ОСОБА_4 має форму ламаної лінії, проте у державному акті така відображена у вигляді прямої лінії, що не відповідає дійсності.

Проти проведення судової будівельної експертизи позивач категорично відмовився, посилаючись на відсутність у нього коштів на її проведення. Крім того, вважає, що необхідності у її проведенні немає, так як межа є незмінною з часу придбання ним земельної ділянки. Пояснив, що податок на землю не сплачує, а про такі обставини у позовній заяві вказав помилково.

Представник відповідача - Головного управління земельних ресурсів КМДА Дудка В.П. позов не визнав, пояснив, рішенням Київради позивачеві було передано у власність земельну ділянку площею 609кв.м. В цьому ж рішенні було вказано, що остаточні площі земельних ділянок будуть уточнені в межах, визначених цим рішенням, після перенесення їх меж в натурі. Державний акт ОСОБА_2 виготовлявся та реєструвався у встановленому законом порядку, а тому підстав для його скасування немає. Видати новий державний акт, в якому розмір земельної ділянки буде вказаний - 0,059134 га., не уявляється можливим, оскільки в такому разі будуть порушені права суміжних землекористувачів, які вже мають правовстановлюючі документи на земельні ділянки. Крім того, наголосив, що видати новий державний акт управління не має можливості і через те, що останнє не є розробником проекту землеустрою. Такий позивачеві може бути виданий лише за умови надання управлінню нової технічної документації землевпорядною організацією, яка має відповідну ліцензію, а така документація до управління не надходила.

Представник Київської міської ради Шадевська Ж.Е. в задоволенні позову просила відмовити, надавши письмові заперечення на позов та висловивши клопотання про розгляд справи у відсутність представника Київради (а.с. 165-167).

Представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_10 позов визнала та пояснила, що з позивачем та її довірителькою спору щодо існуючої межі немає. Оскільки позивач не має наміру змінювати межі своєї земельної ділянки, а лише бажає отримати державний акт, у якому будуть зазначені дійсні розмір та межі земельної ділянки, якою він фактично користується, позовом права її довірительки не порушуються.

Аналогічні пояснення суду надала третя особа - ОСОБА_6

Третя особа ОСОБА_4 надала письмові пояснення на позов та поклалася у вирішенні спору на розсуд суду. У своїх поясненнях вказала, що придбана нею у 2003 році в ОСОБА_11 земельна ділянка АДРЕСА_2, межує з земельною ділянкою НОМЕР_3, якою користується позивач. Вказала, що межа між їхніми ділянками має форму ламаної лінії, а не прямої, як вказано у державному акті ОСОБА_2 Після придбання земельної ділянки вона не замовляла державного акта про право власності, а тому, не заперечує, щоб межа між її земельною ділянкою та земельною ділянкою позивача була вказана у державному акті відповідно до їх фактичних меж.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи ОСОБА_6, представника третьої особи ОСОБА_10, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

23 грудня 1999 року VI сесією XXIII скликання Київської міської ради було прийнято рішення №161-1/663 «Про приватизацію земельних ділянок садівничих товариств "Прибрежний", "Монтажник", "Будівельник-1", "Лілея Міжозерна", "Залізничний" та Садового товариства "Ветеран" Харківського району» (а.с. 5-6).

Згідно Додатку до вказаного рішення ОСОБА_2 була передана у приватну власність земельна ділянка АДРЕСА_1 площею 0,0609 га(а.с. 7), після чого ОСОБА_2 був виготовлений державний акт на право приватної власності на землю - на земельну ділянку площею 0,0585 га в межах згідно з планом, розташовану на території АДРЕСА_1, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_2. (а.с.9).

Вказаний акт позивач ОСОБА_2 не отримував, оскільки останній не погодився з розміром та межами земельної ділянки. У зв'язку з викладеним державний акт знаходиться у Головному управлінні земельних ресурсів КМДА(а.с.8).

Як вбачається з плану зовнішніх меж земельної ділянки, така має форму прямокутника, її межі вказані у вигляді рівних ліній. Земельна ділянка позивача від лінії «А» до «Б» межує з земельною ділянкою ОСОБА_12, від «Б» до «В» - з земельною ділянкою ОСОБА_6, від «В» до «Г» - з земельною ділянкою ОСОБА_11, власником якої в даний час є ОСОБА_13, а від точки «Д» до точки «А» - з земельною ділянкою ОСОБА_5 Розмір меж земельної ділянки становить 29,75м.х18,59м.х 28,90м.х20,00м.

Як пояснив позивач, межа між його земельною ділянкою та земельною ділянкою, яка належала ОСОБА_11, завжди мала форму ламаної лінії та була незмінною. Через те, що ця межа вказана у вигляді прямої лінії, її розмір не відповідає розміру, зазначеному в акті.

Пояснення позивача об'єктивно підтверджуються планами встановлених меж земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4, виготовленими ВКФ "Стафед-2" за 17.01.2001р. (а.с. 26, 27), з яких вбачається, що межа ділянки від точки «В» до точки «Г» має форму ламаної лінії і розмір земельної ділянки становить 591,34 кв.м. Такі пояснення позивача підтверджуються письмовими поясненнями суміжного землекористувача ОСОБА_4 та наданим нею планом встановлених меж земельної ділянки НОМЕР_3 по АДРЕСА_2, в якому межа між її земельною ділянкою та ділянкою ОСОБА_2 також містить ламану лінію межі - від точки «Г» до точки «А» (а.с.56).

Про визнання допущеної технічної помилки у зазначенні площі земельної ділянки та невірно вказаної межі відповідачем свідчить також лист відповідача Головного управління земельних ресурсів КМДА від 15.09.2004р. на адресу ОСОБА_14 (а.с.48).

Акт встановлення та узгодження існуючих меж земельної ділянки в натурі від 20.10.1999р., який виконувався землеміром ОСОБА_7 підтверджує доводи позивача про те, що останнім фактичні обміри земельної ділянки не здійснювалися, так як в такому акті підпис землекористувача ОСОБА_2 відсутній (а.с.47).

В судовому засіданні представник відповідача не заперечував того факту, що погодження, розгляд та затвердження технічної землевпорядної документації, виготовленої землевпорядними організаціями, а також достовірність даних, що містяться у державних актах про право власності на землю покладено на Головне управління земельних ресурсів КМДА.

Згідно ч.5 ст.158 Земельного кодексу України у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Відповідно до п.г ч.З ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Оскільки суд вважає встановленим, що при розробці та виготовленні технічної документації на земельну ділянку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 площею 0,0585га, кадастровий номер НОМЕР_4, були допущені помилки, наслідком чого було внесення недостовірних даних про розмір та межі земельної ділянки, на яку ОСОБА_2 був виготовлений та оформлений державний акт про право приватної власності на землю, права позивача мають бути поновлені шляхом визнання недійсним такого державного акту. Крім цього, на відповідача, на якого покладено контроль за виготовленням, видачею державних актів про право власності на землю, має бути зобов'язано вжити заходів по видачі ОСОБА_2 нового державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, в якому дані про її розмір та межі мають відповідати дійсному розміру та межам фактично зайнятої ним земельної ділянки.

На підставі ст.ст. 152,158,184-186 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст.5,10,11,60,212-18 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку НОМЕР_1 на АДРЕСА_2, розташовану на території м.Києва у Харківському районі площею 0,0585га в межах згідно з планом, зареєстрований 23.11.2000р. в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_2.

Зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) у місячний строк з моменту вступу рішення у законну силу організувати видачу ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю на земельну ділянку НОМЕР_1 на АДРЕСА_2, розташовану на території м.Києва у Харківському районі розміром та в межах фактично зайнятої ним земельної ділянки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20 днів до Апеляційного суду м.Києва через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя