РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом                     Відкритого акціонерного товариства «Акціонерної компанії

                              «Київводоканал»

До                               Житлово-будівельного кооперативу «Виноградар - 10»

Про                              стягнення 49 919,89 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Тищенко В.В., довіреність № 391 від 31.03.2009р.

від відповідача          Кобилецький В.В., довіреність б/н від 06.04.2009р.;

                              Бай І.П., витяг з протоколу від 03.04.2001 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерної компанії «Київводоканал» (далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Виноградар - 10»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 49 919,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належно виконував умови договору № 0006/4-07 від 01.02.2002 року.

Ухвалою суду від 03.02.09 порушено провадження у справі № 1/248 та призначено розгляд на 10.04.09.

10.04.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, також надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача проти позову заперечив, та пояснив , що є рішення суду з даного спору, яке покриває частину заявлених позовних вимог, також заперечив проти іншої частини вимог, оскільки вказує на те, що вони є безпідставними.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

01.02.2002 року позивач та відповідач уклали договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 0006/4-07 (далі Договір).

Пунктом 1.1 договору постачальник зобов’язався забезпечувати абонента послугами з питної води та водовідведення, а абонент, в свою чергу розраховуватись за вищезазначені послуги згідно умов договору та правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94р. № 65 (далі –Правила користування).

Основними обов’язками постачальника за договором є: забезпечення постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82, приймання каналізаційних стоків, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин, здійснення заміни, ремонту несправних водолічильників, їх держперевірку за письмовою заявкою абонента, за його рахунок та попередньою оплатою вартості послуг, що надаються (п.2.1).

У свою чергу відповідач повинен сплатити вартість наданих послуг за тарифами, встановленими у порядку, передбаченому чинним законодавством України, оформитися у позивача як абонент, представити перелік спів абонентів тощо.

Метою укладення договору було постачання питної води для потреб будинку 62-Б по пр. Правди в м. Києві і предмет даного договору не пов’язаний з постачанням води відповідачу для виготовлення гарячої води

Також судом встановлено, що при укладенні договору позивачем відповідачу був присвоєний абонентський № 627-37, що підтверджується письмовою інформацією, доведеною позивачем до відома відповідача при укладенні договору. за вказаним абонентським номером зареєстрований прилад обліку води, що знаходиться в будинку 62-Б по пр. Правди в м.Києві.

Наведений факт сторонами не був заперечений.

Тобто, умовами договору не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру, якому присвоєно абонентський номер 627-36.

Також відповідачем у своєму відзиві зазначено, що по даному спору вже є рішення, яке частково покриває вимоги позивача.

Згідно п.11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим Постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630., у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показання будинкових засобів обліку води.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до Правил надання послуг з опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630 та п.3.11 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 № 190 розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

Позивач не надав доказів того, що договір укладений між ним та відповідачем укладений на постачання води саме для виготовлення гарячої води.

За таких обставин, оскільки підстави позовну пов’язані з невиконанням відповідачем умов договору щодо оплати поставленої в ході його виконання питної води, а постачання холодної води та її оплата для виготовлення гарячої води не регулюється умовами договору, визначення вартості наданих послуг в рамках даного позовного провадження повинно здійснюватись виходячи з даних показника лічильника, зареєстрованого за абонентським номером 627-37.

Позивач не навів інших матеріально-правових фактів щодо стягнення вартості поставленої холодної води, що була використана для виготовлення гарячої води.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не зміг надати достатніх доказів для доведення вини відповідача.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 49919,89 грн. –боргу не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити повністю.

2.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 17.04.2009р.)