Апеляційний суд Чернігівської області
м. Чернігів, вул. Г.Полуботка, 2, 14000, (0462) 67-62-96
Справа № 22ц-2825/2010 Головуючий у 1 інстанції - Глушко O.I.
Категорія - цивільна Доповідач - Шемець Н.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі: РАЧОВІЙІ.І.
з участю: позивача ОСОБА_1, його представника
ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 14 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Бахмачгазбуд про розірвання трудового договору, стягнення заробітної плати та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 14 травня 2010 року, яким його позовні вимоги задоволені частково, зобов'язано ліквідатора -арбітражного керуючого ОСОБА_3 розірвати трудовий договір з ОСОБА_1 з 19 квітня 2010 року, внісши відповідний запис в його трудову книжку, в задоволенні інших вимог відмовлено, та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ЗАТ "Бахмачгазбуд" в особі арбітражнете-керуючого -ліквідатора ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в сумі 18750 грн. та моральну шкоду 10000 грн., залишивши в іншій частині рішення суду першої інстанції без змін.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не взяв до уваги норми трудового законодавства, а саме статті 141, 97, 103, 115, 116 КЗпП України та необгрунтовано відмовив у задоволенні позову про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди.
Зазначає, що в судовому засіданні встановлено, що він був присутній на роботі весь спірний період - з 31 березня 2009 року по 19 квітня 2010 року,
а про ведення табелю робочого часу та прийняття ліквідатором іншого виконавчого директора йому стало відомо лише під час судового засідання.
Про виконання ним посадових обов'язків свідчить той факт, що до нього застосовувались штрафні санкції відділом державної виконавчої служби за спірний період.
Вважає свої вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі законними і такими, що підлягають задоволенню.
По моральній шкоді апелянт вважає, що сам факт порушення трудового законодавства є прямою підставою для відшкодування моральної шкоди. Судом також не враховано, що відповідач ігнорував його заяву про звільнення, його притягували до відповідальності працівники виконавчої служби, чого не повинні були робити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.
Згідно наказу № 16 від 06 травня 2008 року ОСОБА_1 переведено на посаду виконавчого директора ЗАТ ,,Бахмачгазбуд"(а.с.58), звільнено з посади наказом №46 №5-К від 12 травня 2010 року за п.4 ст.40 КЗпП України з 12 травня 2010 року( а.с. 46).
Також по справі встановлено, що у справі про банкрутство ЗАТ „Бахмачгазбуд" ухвалою господарського суду Чернігівської області від 19 грудня 2008 року порушено провадження у справі, процедуру розпорядження майном введено у підготовчому засіданні (ухвала суду від 13 січня 2009 року), розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 Постановою Господарського суду Чернігівської області від 31 березня 2009 року визнано банкрутом ЗАТ „Бахмагазбуд", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 (а.с.35-56).
Позивач ОСОБА_1 28 вересня 2009 року звернувся до ліквідатора ОСОБА_3 з заявою про звільнення його з роботи, заява прийнята ліквідатором (а.е.26), проте до 12 травня 2010 року рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з посади прийнято не було.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про розірвання трудового договору, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено право позивача на розірвання трудової угоди.
Виходячи з положень щодо диспозитивності цивільного судочинства, меж апеляційного розгляду, враховуючи, що в частині вимог про розірвання трудового договору рішення суду першої інстанції не оскаржується апелянтом, апеляційний суд враховує, що предметом апеляційного розгляду є законність і обгрунтованість судового рішення першої інстанції в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди.
Відмовляючи у задоволенні цих вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів суду, що він працював у спірний період і
зазначене підтверджується табелями обліку робочого часу, інших доказів суду не надано.
Як вбачається з заявлених позовних вимог, пояснень позивача в судовому засіданні апеляційного суду, його вимоги полягають у стягненні заборгованості по заробітній платі з часу прийняття рішення господарським судом Чернігівської області про визнання З AT „Бахмачгазбуд" банкрутом і по час звернення до суду з зазначеним позовом в сумі 18750 грн.(сума заборгованості визначена позивачем виходячи з його посадового окладу 1500 грн. станом на час переведення на посаду виконавчого директора ЗАТ). Інші вимоги позивачем не заявлялись, не уточнювались і не змінювались в ході розгляду справи в суді першої інстанції.
Враховуючи, що учасник судового розгляду розпоряджається своїми правами на власний розсуд, апеляційний суд виходить саме з заявлених позовних вимог.
Оскільки позивачем не доведено, що він працював у визначений ним період, зазначене підтверджується табелями обліку робочого часу (а.с.47-49), заявою від 28 вересня 2009 року про те, що він „обов'язки виконавчого директора фактично не виконував"(а.с.26), вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Посилання апелянта на те, що про ведення табелю обліку робочого часу та прийняття на роботу ліквідатором іншого виконавчого директора йому не відомо, не можуть бути правовою підставою для скасування судового рішення.
Накладення на нього державним виконавцем штрафів за невиконання ухвали господарського суду Чернігівської області(а.с.25,31) також не є доказом перебування позивача на робочому місці та виконання посадових обов'язків.
В апеляційному суді апелянт не пояснив, яку ж конкретно роботу на своїй посаді ним було виконано за спірний період і жодного доказу на підтвердження своїх вимог не надав.
Відмовляючи в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів заподіяння моральної шкоди.
Згідно .4.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Позивачем не доведено факт його моральних страждань та переживань, порушення нормальних життєвих зв"язків в зв"язку з незвільненням його з роботи, а притягнення його до відповідальності державним виконавцем у справі про банкрутство ЗАТ „Бахмачгазбуд" не є свідченням його моральних страждань і переживань.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд* приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду та не дають підстав для скасування правильного рішення судув оскаржуваній частині.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 14 травня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: