Справа №11-697/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Сольона

Номер провадження 11/1890/9845/11 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія - Хуліганство

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого судді - Моїсеєно Т.М.,

суддів - Демченка М.О., Матуса В.В.,

з участю прокурора - Кононенка К.М.,

засудженого - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 8 вересня 2011 року яким,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.296 КК України до покарання у виді двох років обмеження волі.

Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Згідно зі ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 моральну шкоду завдану злочином в сумі 2000 грн.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставинах.

27 вересня 2010 року близько 00 год. 50 хв. ОСОБА_2 разом з особою, матеріали справи стосовно якої провадженням закриті на підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2011 році» та потерпілим ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходились на автобусній зупинці в м. Ромни на вул. Горького поряд з Роменським коледжем СНАУ. Особа матеріали стосовно якої провадженням закриті почав вимагати від потерпілого ОСОБА_3 гроші в сумі 23 грн., які він ніби то надав йому раніше, але потерпілий ОСОБА_3 факт отримання грошей не визнав. Тоді особа, матеріали відносно якої провадженням закриті, використавши малозначимий привід, з хуліганських спонукань, проявляючи особливу зухвалість, наніс кулаком правої руки один удар в

обличчя та два удари в область лівого вуха потерпілого ОСОБА_3 В цей момент,

до хуліганських дій особи, матеріали справи стосовно якої провадженням закриті,

з хуліганських мотивів, проявляючи особливу зухвалість, приєднався ОСОБА_2,

який наніс удар кулаком в шию потерпілого ОСОБА_3 Потерпілий ОСОБА_3 з метою уникнення продовження хуліганських дій з боку ОСОБА_2 та особи матеріали справи стосовно якої закриті, почав тікати від них по вул. Горького в напрямку спуску з Процівської гори в м. Ромни. Особа, матеріали справи стосовно якої провадженням закриті, разом з ОСОБА_2 продовжуючи свої хуліганські дії, які супроводжувалися нецензурною лайкою в адресу потерпілого ОСОБА_3 проявляючи явну неповагу до суспільства, побігли наздоганяти потерпілого ОСОБА_3 Наздогнавши потерпілого, особа матеріали справи стосовно якої провадженням закриті, схопив його рукою за комір куртки і розгорнувши до себе, проявляючи особливу зухвалість, наніс удар носком правої ноги в область коліна правої ноги потерпілого ОСОБА_3 Після цього продовжуючи свої хуліганські дії, з явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, особа, матеріали стосовно якої провадженням закриті разом з ОСОБА_2 повалили потерпілого ОСОБА_3 на землю та почали наносити чисельні удари ногами та руками по тілу та голові потерпілого ОСОБА_3

Своїми хуліганськими діями ОСОБА_2 та особа матеріали стосовно якої провадженням закриті нанесли потерпілому ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження.

В поданій апеляції потерпілий ОСОБА_3 вважає, що вирок суду є необ'єктивним та не відповідає фактичним обставинам справи, так як дії ОСОБА_2 необхідно було додатково кваліфікувати ще за ч.2 ст.186 КК України. Зазначає, що суд призначив ОСОБА_2 занадто м'яке покарання, яке не відповідає особі засудженого, який не відшкодував завдану злочином моральну та матеріальну шкоду, вину не визнав та не розкаявся у вчиненому злочині. Просить вирок суду змінити у зв'язку з м'якістю призначеного покарання і призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст.296 ч.2 КК України.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 який повністю визнав свою вину у скоєнні злочину щодо ОСОБА_3, відшкодував йому матеріальну та моральну шкоду, перерахувавши на його ім'я суму 3000 грн., і прохає вирок суду залишити без зміни, думку прокурора, про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на розглянутих у судовому засіданні доказах, які зібрані у передбаченому законом порядку і яким судом дана належна оцінка, є обґрунтованим і в апеляції потерпілого ОСОБА_3 не оспорюється.

Доводи апеляції потерпілого ОСОБА_3 про те, що суд першої інстанції безпідставно не засудив ОСОБА_2 ще і за ч.2 ст. 186 КК України є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 275 КПК України розгляд справи судом проводиться тільки в межах пред'явленого обвинувачення.

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався тільки у скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України і потерпілий з цим погоджувався, оскільки не оспорював висновки досудового слідства що до закриття матеріалів слідства у звинуваченні ОСОБА_2 за ст. 186 ч. 2 КК України за не доведенням його вини, при ознайомленні з матеріалами кримінальної справи, в протоколи зазначив, що заяв та клопотань не має.

Під час судового розгляду справи потерпілий також не заявляв клопотань щодо порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за більш тяжкий злочин, а саме за ст. 186 ч. 2 КК України.

Що стосується покарання, яке суд призначив засудженому ОСОБА_2, то воно на думку колегії суддів відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу засудженого, а також обставини, що пом'якшують покарання.

При апеляційному розгляді справи засуджений визнав повністю свою вину у скоєнні злочину та надав підтвердження у відшкодуванні потерпілому моральної шкоди в сумі, більшої ніж ту, яку стягнув з нього суд своїм рішенням.

Тому, на думку колегії суддів, призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення не вбачається.

Що стосується доводів апеляції потерпілого ОСОБА_3 що до стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 60000 грн., то на думку колегії суддів вони є необґрунтованими.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілого прийшов до правильного висновку про стягнення з засудженого ОСОБА_2 суми моральної шкоди в розмірі 2000 грн. При цьому суд врахував ступінь участі ОСОБА_2 у скоєнні злочинів відносно потерпілого та тяжкості моральних страждань потерпілого від протиправної діяльності ОСОБА_2, а також і те, що цивільний позов був заявлений потерпілим як до ОСОБА_2 так і до ОСОБА_4

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 8 вересня 2011 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію потерпілого ОСОБА_3- без задоволення.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6