АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-625/11 Головуючий у 1-й інстанції Демиденко І.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2011 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Антонова В.М.
Суддів: Мартєва С.Ю., Тимчук Л.А.
при секретарі: Колодюк О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 грудня 2010 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» в особі Центрального регіонального департаменту ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсиббанк» в особі Центрального регіонального департаменту ПАТ «Укрсиббанк» про визнання договору про надання споживчого кредиту та договору поруки недійсним, зобов’язання прийняти залишок коштів по кредитному договору з розрахунком іноземного курсу валюти по курсу НБУ, який діяв на момент укладення кредитного договору, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 грудня 2010 року публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 111249,10 грн. заборгованості за кредитним договором з урахуванням відсотків та пені.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» по 556,25 грн. судового збору та по 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.
В іншій частині позовних вимог Публічному акціонерному товариству « УкрСиббанк» - відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 – відмовити.
З рішенням не погодився відповідач ОСОБА_2 В своїй апеляційній скарзі просив рішення місцевого суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції, 07 травня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11343636000 на суму 23738 доларів США, що в еквіваленті до гривні по курсу НБУ на момент укладення договору становило 119876,90 грн., строком користування з 07 травня 2008 року по 06 травня 2015 року, зі сплатою відсотків, розмір, яких визначено договором.
Згідно п. 1.1 договору, банк зобов’язувався надати позичальнику, а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати і повернути банку кредитні кошти в сумі 23 738,00 доларів США.
На виконання п.1.5. кредитного договору, банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 23738 доларів США, шляхом зарахування кредитних коштів на його поточний рахунок №26207180713600 відкритий в установі банку, що підтверджується копією заяви на видачу готівки № 29 від 07.05.2008 року.
Згідно п.1.2.2. кредитного договору, відповідач зобов’язувався повернути суму кредиту та сплатити проценти, комісії штрафи та інші платежі відповідно до умов договору та в строки визначені графіком погашення заборгованості, але в будь – якому випадку не пізніше 06 травня 2015 року.
Зазначені умови договору ОСОБА_2 виконував неналежним чином, в результаті чого у нього утворилася прострочена заборгованість по кредитному договору.
Відповідно до п. 3.1.2 кредитного договору у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту визначених графіком погашення кредиту або термінів сплати процентів, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів.
На підставі викладеного, 09.02.2010 року за вих.. № 182, банк надіслав ОСОБА_2 вимогу про зміну термінів погашення кредиту та визначив новий строк повернення кредитних коштів, який настає на 32 день з момент отримання вимоги. Однак, у зазначений строк останній заборгованість не погасив.
Станом на 12 березня 2010 року заборгованість відповідача перед банком за кредитом становить 12340,67 доларів США, що в еквіваленті до гривні по курсу НБУ станом на 12.03.2010 року становить 98483,48 грн..
Відповідно до п 4.1. кредитного договору, за порушення позичальником термінів погашення будь – яких своїх грошових зобов’язань за цим договором, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу визначеної за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума заборгованості виражена у іноземній валюті.
Так, заборгованість відповідача по сплаті пені становить 105,5 долари США, що в еквіваленті до гривні за курсом НБУ станом на 12.03.2010 року становить 841,94грн..
З метою забезпечення зобов’язань ОСОБА_2 між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого вона зобов’язувалась перед кредитором відповідати за виконання позичальником всіх його зобов’язань, що виникають з договору споживчого кредиту від 07.05.2008 року в повному обсязі.
Відповідно до п. 2.2 договору поруки, у випадку невиконання позичальником своїх зобов’язань по кредитному договору, банк має право пред’явити вимоги безпосередньо до поручителя.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.,
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 ЦК України, встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, з огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що місцевий суд прийшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог ПАТ «Укрсиббанк», та стягнення коштів з боржника та поручителя в солідарному порядку.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що зобов’язання за даним договором, з огляду на положення ст. 99 Конституції України повинно бути виражено у національній грошовій одиниці – гривні, а через незаконне, на думку апелянта, вираження позивачем ціни договору в доларах США він поставлений в умови, за яких не може виконати зобов’язання за договором.
Зазначені доводи не заслуговують на увагу суду, оскільки згідно ст.ст.629, 625 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами та боржник не звільняється від відповідальності за ним в зв’язку з неможливістю виконання ним грошового зобов»язання.
Крім того, за наявності відповідної банківської ліцензії та дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Підтвердження відсутності таких ліцензій та дозволів місцевим судом встановлено не було.
Доводи апеляційної скарги не містять у собі нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів вважає, що місцевим судом вірно встановлено обставини виникнення між сторонами правовідносин, та дана належна оцінка доказам, наданим у справі.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст., 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно: