ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

14.04.09р.

Справа № 11/109-09

За позовом  товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Герд", м. Дніпропетровськ 

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Автобусний Завод", м. Дніпродзержинськ 

про стягнення 21 481 грн. 68 коп.

Суддя  Мельниченко І.Ф.

Представники:

  Від позивача: Шерстюк В.В., довіреність від 10.03.09р., представник   Від відповідача: не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 17 449, 80 грн., що складають суму заборгованості за запасні частини поставлені на підставі договору №15/84 від 19.06.08р. по накладним №106 від 03.07.08р., №110 від 08.07.08р., №113 від 10.07.08р., №114 від 11.07.08р., №117 від 14.07.08р., №128 від 18.07.08р., №133 від 31.07.08р., №134 від 01.08.08р., №136 від 06.08.08р., 261, 03 грн. річних, 1 682, 61 грн. інфляційних, 1 044, 12 грн. за користування чужими грошовими коштами, 1 044, 12 грн. збитків.   

Відповідач відзив не надав, його представник в засідання не з'явився.

Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить копія реєстру на відправку пошти №114 від 18.03.09р.

В судовому засіданні за згодою представника  позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -   

ВСТАНОВИВ:

19.06.08р. сторони уклали договір №15/84 на виконання якого позивач поставив на адресу відповідача запасні частини на загальну суму 17 449, 80 грн., що підтверджується накладними №106 від 03.07.08р., №110 від 08.07.08р., №113 від 10.07.08р., №114 від 11.07.08р., №117 від 14.07.08р., №128 від 18.07.08р., №133 від 31.07.08р., №134 від 01.08.08р., №136 від 06.08.08р.

В п.3.1 договору зазначено, що розрахунок здійснюється у безготівкову порядку, шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (позивача у даній справі) на умовах відстрочення платежу, строк виконання якого не повинен перевищувати 10-ти банківських днів з дати отримання товару.    

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 17 449, 80 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 17 449, 80 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданому розрахунку сума річних за період прострочення з 21.08.08р. по 19.02.09р. складає 261, 03 грн., сума інфляційних зі період з вересня 2008р. по січень 2009р. - 1 682, 61 грн.

Зазначені вище суми підлягають до примусового стягнення.

Вимоги щодо стягнення збитків в сумі 1 044, 12 грн. задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною першою ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються : вартість втраченого, пошкоджено або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (Штрафні санкції сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо) понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Частина 5 ст. 225 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач передбачає можливість сторін визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок, залежно від обсягу невиконання зобов’язання чи строків порушення зобов’язання.

В п.4.1 договору сторони встановили, що у випадку порушення умов договору  винна сторона відшкодовує другій стороні завдані збитки, в порядку, передбаченому діючим законодавством України, не нижче ставки Національного банку України.

Із зазначеного вище пункту вбачається, що сторони по-перше, не досягли згоди стосовно розміру збитків, оскільки відсутнє посилання на їх конкретний  розмір, а застереження, відносно того, що розмір збитків повинен бути "не нижче ставки Національного банку України", свідчить про можливість визначення вказаного розміру вище, зазначеної величини, що дає підстави вважати про недосягнення згоди щодо конкретного розміру збитків.

До того ж, в договорі не визначено залежно від яких обсягів невиконання зобов’язання чи строків їх порушення  могли б підлягати до стягнення такі збитки.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України на кредитора покладається обов’язок довести розмір збитків, завданих йому порушенням зобов’язання.

Безпідставними є і вимоги стосовно стягнення плати за користування чужими грошовими коштами, оскільки сторонами в договорі не досягнуто згоди стосовно розміру  процентів за таке користування.

Посилання позивача на норми, які регулюють кредитні відносини не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку між сторонами склались відносини купівлі-продажу товару.  

Керуючись ст.ст. 526, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,   

ВИРІШИВ:

Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Автобусний Завод", м. Дніпродзержинськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Герд", м. Дніпропетровськ 17 449, 80 грн. основного боргу, 261, 03 грн. річних, 1 682, 61 грн. інфляційних, 193, 93 грн. держмита, 106, 20  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

 

Суддя

І.Ф. Мельниченко

Рішення підписано  06.05.09р.