ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 37/514 | 07.04.09 |
За позовом До Про | Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Деснянського району м. Києва «Житлорембудсервіс» стягнення 150 812,53 грн. |
Суддя Кондратова І.Д.
В судових засідання приймали участь представники сторін:
Від позивача Цурка Н.О.- представник за довіреністю № Д07/200/11/12-19 від 12.11.2008 року;
Від відповідача Хатченко Т.В.- представник за довіреністю № 08-4848 від 20.08.2008 року;
У відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.10.2008 року та 27.10.2008 року оголошувалась перерва.
Обставини справи :
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Деснянського району м. Києва «Житлорембудсервіс»про стягнення 150 812,53 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати на поставлену електричну енергію за період прострочення з 01.01.2008 року по 01.11.2008 року згідно договору від 25.07.2003 року № 350311.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2008 року порушено провадження у справі № 37/514, розгляд справи було призначено на 26.01.2009 року о 11-40.
У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався, а також надав довідку про надходження коштів від відповідача, згідно якої за розрахунком позивача заборгованість відповідача за спірний період становить 97163,91 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 07.04.2009 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву суму основного боргу визнає частково, зокрема за розрахунком відповідача сума боргу становить 97163,91 грн. Відповідач просить відмовити в стягненні інфляційних нарахувань та 3 % річних.
Крім того, відповідачем подане клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та розстрочення виконання рішення на 1 рік.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників позивача та відповідача судом було оголошено лише вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
25.07.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(далі –електропостачальна організація) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Деснянського району м. Києва «Житлорембудсервіс»(далі - споживач) було укладено договір № 350311 про постачання електричної енергії (далі - договір).
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до п. п. 2.1, 4.1 договору позивач постачає електричну енергію, як різновид товарної продукції в межах дозволеної до використання потужності, згідно з величинами постачання електроенергії за умови своєчасної оплати використаної електроенергії, виконання споживачем ПКЕЕ, ПУЕ, згідно з категорійністю, гарантованим рівнем надійності схем електропостачання струмоприймачів, а відповідач своєчасно та у повному обсязі здійснює розрахунки за електричну енергію відповідно до встановлених договором умов та термінів оплати, а також вносить інші платежі за виконання електропостачальною організацією робіт та надання послуг, пов’язаних з електропостачанням, вартість яких не входить до складу тарифу.
Відповідно до п. 1, 3 додатку 4 до договору сторони погодили, що розрахунковий період починається і закінчується в 00-00 годин 1- го числа місяця. Розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються виходячи з діючих на момент розрахунку тарифів на електричну енергію, враховуючи ПДВ. Оплата спожитої електроенергії в розрахунковому періоді здійснюється споживачем до 25-го числа. Розрахунок оплат здійснюється у відповідності до очікуваного споживання електроенергії у розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий період.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином. За період з 01.01.2008 р. по 01.11.2008 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії на суму 418348,02 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 321184,11 грн., в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 97163,91 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків та заборгованість із сплати спожитої електричної енергії.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
В договорі сторони погодили порядок розрахунків та встановили строки виконання зобов’язання щодо оплати поставленої електричної енергії (додаток № 4 до договору).
Судом встановлено, що за період з 01.01.2008 р. по 01.11.2008 р. позивачем відповідачу поставлено електричну енергію на суму 418348,02 грн., що підтверджується звітами про використану електроенергію, копії яких долучені до матеріалів справи. Відповідач, в порушення вимог договору та норм чинного законодавства, за поставлену електричну енергію розрахувався частково, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 97163,91 грн.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 97163,91 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
В свою чергу, відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З наданих сторонами доказів судом встановлено, що згідно рішень сесії Деснянської районної ради № 12 від 21.01.2008 року в рахунок погашення боргу згідно договору № 350311 за червень-серпень 2008 року було перераховано 40469,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 94 від 12.02.2009 року, № 89 від 11.02.2009 року, № 659 від 03.11.2009 року, а також розшифровками платежів.
З огляду на те, що відповідач частково сплатив заборгованість в розмірі 40469,00 грн. провадження в цій частині, за відсутністю предмету спору, на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, підлягає припиненню.
Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні витрати в розмірі 11002,07 грн. та 3 % річних в розмірі 2177,55 грн.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 3 % річних в розмірі 2177,55 грн. та інфляційні витрати в розмірі 11002,07 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Враховуючи тяжке фінансове становище відповідача, суд вважає за необхідність використатити право, надане суду пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, та розстрочити виконання рішення на 12 місяців.
Розстрочуючи виконання рішення суд приймає до уваги ті умови та обставини, що при застосуванні пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо розстрочення виконання рішення № 37/514 від 07.04.2009 року, виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що відповідач вчинить заходи щодо його належного і своєчасного виконання.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Деснянського району м. Києва «Житлорембудсервіс»(02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 31776030) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 97163 (дев’яносто сім тисяч сто шістдесят три) грн. 91 коп. –основного боргу за спожиту електричну енергію, 2177 (дві тисячі сто сімдесят сім) грн. 55 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 11002 (одинадцять тисяч п’ятсот дві) грн. 07 коп. –інфляційних витрат, 1508 (одна тисяча п’ятсот вісім) грн. 13 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2009 р. у справі № 37/514 на 12 місяців та стягнувши заборгованість наступним чином:
1. з 24.04.2009 року –8096 (вісім тисяч дев’яносто шість) грн. 99 коп. –основного боргу за спожиту електричну енергію, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 46 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 84 коп. –інфляційних витрат, 1508 (одна тисяча п’ятсот вісім) грн. 13 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
2. з 24.05.2009 року – 8096 (вісім тисяч дев’яносто шість) грн. 99 коп. –основного боргу за спожиту електричну енергію, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 46 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 84 коп. –інфляційних витрат,
3. з 24.06.2009 року –8096 (вісім тисяч дев’яносто шість) грн. 99 коп. –основного боргу за спожиту електричну енергію, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 46 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 84 коп. –інфляційних витрат,
4. з 24.07.2009 року – 8096 (вісім тисяч дев’яносто шість) грн. 99 коп. –основного боргу за спожиту електричну енергію, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 46 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 84 коп. –інфляційних витрат,
5. з 24.08.2009 року – 8096 (вісім тисяч дев’яносто шість) грн. 99 коп. –основного боргу за спожиту електричну енергію, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 46 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 84 коп. –інфляційних витрат,
6. з 24.09.2009 року – 8096 (вісім тисяч дев’яносто шість) грн. 99 коп. –основного боргу за спожиту електричну енергію, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 46 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 84 коп. –інфляційних витрат,
7. з 24.10.2009 року – 8096 (вісім тисяч дев’яносто шість) грн. 99 коп. –основного боргу за спожиту електричну енергію, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 46 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 84 коп. –інфляційних витрат,
8. з 24.11.2009 року – 8096 (вісім тисяч дев’яносто шість) грн. 99 коп. –основного боргу за спожиту електричну енергію, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 46 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 84 коп. –інфляційних витрат,
9. з 24.12.2009 року – 8096 (вісім тисяч дев’яносто шість) грн. 99 коп. –основного боргу за спожиту електричну енергію, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 46 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 84 коп. –інфляційних витрат,
10. з 24.01.2010 року – 8096 (вісім тисяч дев’яносто шість) грн. 99 коп. –основного боргу за спожиту електричну енергію, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 46 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 84 коп. –інфляційних витрат,
11. з 24.02.2010 року – 8096 (вісім тисяч дев’яносто шість) грн. 99 коп. –основного боргу за спожиту електричну енергію, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 46 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 84 коп. –інфляційних витрат,
12. з 24.03.2010 року – 8097 (вісім тисяч дев’яносто сім) грн. 02 коп. –основного боргу за спожиту електричну енергію, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 49 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 83 коп. –інфляційних витрат,
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 40469,00 грн.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя | І.Д. Кондратова |
Дата підписання
рішення 13.04.2009 року