ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/30

07.04.09

За позовом До Про

Закритого акціонерного товариства «ПВК «Будівельник» Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард» стягнення 13 191,69 грн.

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача   Ускова О.І.- представник за довіреністю № б/н від 09.02.2009р.;

від відповідача  Пересунько Л.А.- представник за довіреністю № б/н від 10.03.2009 р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «ПВК «Будівельник" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард" про стягнення 13 191,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2009 року порушено провадження у справі № 37/30, розгляд справи було призначено на 23.02.2009 року о 12-00.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався, в зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподання ним витребуваних доказів.

В судовому засіданні 07.04.2009 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.04.2009 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання відповідача відхилено як безпідставне та необґрунтоване.

Враховуючи те, що відповідач відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, справа № 37/30 у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.04.2009 року  за згодою представників позивача та відповідача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                     ВСТАНОВИВ:

19 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»(далі - постачальник) та Закритим акціонерним товариством «ПВК «Будівельник»(далі -  покупець) було укладено договір № 4618-ПКЛ поставки нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС систем безготівкових розрахунків «МС ОЙЛ КАРД»(далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач зобов’язався передавати позивачу товар, що є в наявності на кожній з АЗС, які працюють в системі безготівкових розрахунків «МС ОЙЛ КАРД», та/або надати послугу, а позивач зобов’язався прийняти товар та/або послугу і оплатити на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2, 3.2 договору відбір товару та/або отримання послуги позивачем здійснюється за пластиковими старт-картами. Пред’явлення довіреною особою позивача пластикової картки засвідчує надання їй відповідних повноважень на одержання товару та/або послуги.

Згідно з п. 4.1. договору ціна на одержуваний позивачем товар вказується у видаткових накладних та визначається при одержанні товару. Умови оплати –100% передоплата позивачем вартості товару та/або послуги (п. 4.3 Договору).

Таким чином, за умовами договору (п.п. 1.2, 1.6, 1.12, 2.1, 3.2, 3.5, 4.3) позивач зобов’язався оплачувати товар авансом в безготівковій формі та приймати товар шляхом списання вартості певної партії товару з особистої старт-карти уповноваженої особи позивача через систему POS-терміналів, встановлених на АЗС відповідача.

Позивач свої зобов’язання за договором щодо здійснення авансової оплати за товар виконав належним чином, що підтверджується належним чином засвідченими копіями виписок з банківського рахунку, які містяться в матеріалах справи, з посиланням у призначенні платежу –передплата згідно договору.

Відповідно до п. 5.3.1 договору відповідач зобов’язаний відпускати товар та/або надавати послугу позивачу при пред’явленні пластикової смарт-карти на всіх АЗС, мийках, СТО та ін. системи безготівкових розрахунків «МС ОЙЛ КАРД».

По факту поставки товару та отримання його позивачем сторонами підписувались відповідні видаткові накладні. Належним чином засвідчені копії видаткових накладних за період з 10.11.2008 р. по 17.11.2008 р. на загальну суму 10012,10 грн. містяться в матеріалах справи.

На виконання п. 5.1.2 договору, згідно з яким кожного 1-го числа сторони зобов’язані підписати акт звірення розрахунків за попередній місяць, сторонами було складено та підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 19.02.2009 року.

Згідно з вказаним актом заборгованість на користь Закритого акціонерного товариства «ПВК «Будівельник»станом на 19.02.2009 року становить 13191,69 грн.

У зв’язку з порушеннями відповідачем умов Договору, а саме, через неодноразову немотивовану відмову від відпуску оплаченого товару при пред’явленні співробітниками позивача їх смарт-карт на АЗС, які працюють в системі безготівкових «МС ОЙЛ КАРД», позивач звернувся до відповідача з претензією № 17/12 від 17.12.2008 року, згідно якої останній вимагав повернути суму попередньої оплати. Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Відкритим  акціонерним товариством «Київмедпрепарат»доказів вбачається, що  позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором. Відповідачем не подано будь-яких доказів на спростування обставин, які повідомлені позивачем.

Факт невиконання зобов’язань щодо відпуску товару відповідачем не спростований.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що за договором обов’язковою умовою отримання позивачем товару було здійснення попередньої оплати, при цьому відповідачем не надані докази передачі позивачу товару за договором або повернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати. Згідно з Актом звірки взаємних розрахунків станом на 19.02.2009 року, підписаним позивачем та відповідачем, за позивачем рахується позитивне сальдо у розмірі 13191,69 грн., що складається з суми передоплати, а тому позовні вимоги в частині стягнення 13191,69 грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.  

Враховуючи вищевикладене та керуючись  ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»(02260, м. Київ, вул. Попудренка, 52, ідентифікаційний код 32527593) на користь на користь Закритого акціонерного товариства  «ПВК «Будівельник»(юридична адреса 04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 23а, поштова адреса 08720, Київська обл., Обухівський район, м. Українка, а/с 103, код 31466963) 13191,69 грн. –сума попередньої оплати, 131,92 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 13.04.2009 р.