Справа № 2-а-101/09 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 року        м.Балаклія

Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

        Головуючого - судді Чайка И.В.,

        при секретарі – Задорожній Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці і соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці і соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Управління праці і соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про зобов’язання в перерахунку та виплаті соціальних виплат, –

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської області (надалі по тексту – відповідач Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ГУПСЗН Харківської ОДА), управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації (надалі по тексту – відповідач УПСЗН Балаклійської РДА), Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації (надалі по тексту – відповідач ГУПСЗН Харківської ОДА), Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, в якому просив зобов’язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ГУПСЗН Харківської ОДА виконати перерахунок і виплату належних позивачу щорічної допомоги за оздоровлення за 2007 рік та щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік виключно з законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком на день фактичного виконання виплати, а саме – заборгованості по належних соціальних виплатах в сумі 4800 гривень, з них: допомога на оздоровлення – в сумі 1880 гривень і разова грошова допомога – в сумі 2920 гривень, зобов’язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ГУПСЗН Харківської ОДА в наступні роки також нараховувати і виплачувати вказані соціальні виплати відповідно до законів і виключно з законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком на день фактичного виконання виплати; зобов’язати ГУПСЗН Харківської ОДА організувати і проконтролювати призначення позивачу першим відповідачем належних соціальних виплат та виплату заборгованості по належних соціальних виплатах за 2007 рік в розмірі 4800 гривень відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007; зобов’язати УПСЗН Балаклійської РДА забезпечити перерахунок і виплату належних позивачу соціальних виплат в сумі 4800 гривень; зобов’язати Головне управління Державного казначейства України в Харківській області здійснити безспірне списання з рахунку коштів заборгованості по перерахованих позивачу соціальних виплатах в сумі 4800 гривень, вказуючи, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалідом ІІ групи, має статус інваліда війни. Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі восьми мінімальних пенсій. Разом з тим, у 2007 році він отримав зазначені допомоги не в повному обсязі, а лише 120 гривень допомоги на оздоровлення і 360 гривень разової грошової допомоги.

Позивач у судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності також зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач – представник УПСЗН Балаклійської РДА у судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності та надав письмові запереченнях проти позову, в якому просить відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що дійсно управління проводить нарахування та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС I категорії і щорічної разової допомоги як інваліду війни; вважають, що їх дії при виплаті вказаної допомоги є цілком законними, оскільки вони проводили нарахування та виплату допомог в межах бюджетних асигнувань на ці цілі, передбачених Законом України «Про Державний бюджет» на відповідний рік та постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №562 від 12.07.2005 року /далі - Постанова КМУ №562/, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими було визначено розміри вказаних виплат та порядок їх проведення; крім того, наполягав на тому, що при вирішенні позову необхідно враховувати строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, передбачений ст.99 КАС України.

Від ГУПСЗН Харківської ОДА надійшли письмові заперечення проти позову за змістом яких відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню; стверджує, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки до його функцій не належить призначення, перерахунок та виплата соціальних допомог; Головне управління здійснює пропорційний розподіл коштів по районах області відповідно до наданої районами потреби в коштах та в межах фінансових надходжень по кожному коду бюджетної класифікації; просить розглянути справу у відсутність представника установи та при розгляді справи застосувати до позовних вимог річний строк позовної давності.

Від Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ГУПСЗН Харківської ОДА надійшли письмові заперечення проти позову за змістом яких відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню; стверджує, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки до його функцій не належить призначення, перерахунок та виплата соціальних допомог; Головне управління здійснює пропорційний розподіл коштів по районах області відповідно до наданої районами потреби в коштах та в межах фінансових надходжень по кожному коду бюджетної класифікації; просить розглянути справу у відсутність представника установи.

Відповідач – Головне управління Державного казначейства України в Харківській області у судове засідання не з’явився та не надав письмових заперечень проти позову, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.01.2001 року, інвалідом війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.7, 8), та інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідками МСЕК серії НОМЕР_3 (а.с.9, 10).

Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і є інвалідами ІІ групи, відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796–ХІІ від 28.02.1991 року /далі Закон №796-ХІІ/ виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Інвалідам війни – ІІ групи, відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551–ХІІ від 22.10.1993 року /далі Закон №3551-ХІІ/ щороку до 5 травня виплачується разова грошова допомога розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно з пунктами 13 і 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 року на 2007 рік дія ч.4 ст.48 Закону №796–ХІІ і ч.5 ст.13 Закону №3551-ХІІ в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії за віком була зупинена.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, пункт 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є не конституційними).

Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення пунктів 13 і 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 року втратило чинність 09 липня 2007 року.

Частиною 2 статті 19 Конституції передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З матеріалів справи убачається, що УПСЗН Балаклійської РДА позивачу було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 120 гривень (а.с. 32) відповідно до постанови КМУ від 12.07.2005 року за №562, а не статті 48 Закону №796–ХІІ. Щорічну разову грошову допомогу за 2007 рік позивачу було виплачено в розмірі 360 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» /далі – Постанова КМУ від 03.01.2002 року №1/, а не статті 13 Закону № 3551-ХІІ.

Як зазначено вище, 09.07.2007 року рішенням Конституційного суду України визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі щодо зупинення норм Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які визначають розмір виплати щорічної допомоги на оздоровлення у кратному розмірі до мінімальної заробітної плати і виплати щорічної разової грошової допомоги у кратному розмірі до мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, суд приходить до висновку, що, оскільки з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності положень ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» ці норми Закону втратили чинність, то на момент звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення і щорічної разової грошової допомоги була чинною ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які і підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року та Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551–ХІІ від 22.10.1993 року мають вищу юридичну силу і, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, саме Закон підлягає застосуванню при вирішення даного спору.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України не уповноважений Законами №796-ХІІ і №3551–ХІІ зменшувати встановлені останніми конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення та щорічної разової допомоги. Навпаки, зазначеними Законами встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії за віком.

У Законі №796-ХІІ викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до ч.1 ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законами №796-ХІІ і №3551–ХІІ, є безпідставним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік відповідно до ч.4 ст.48 Закону №796-ХІІ, в редакції закону від 09.07.2007 року, у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат та щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік відповідно до ч.5 ст.13 Закону №3551-ХІІ, в редакції закону від 09.07.2007 року, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до Законів №796-ХІІ та №3551–ХІІ вищевказані соціальні виплати здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Отже, в даному випадку, головним розпорядником коштів для виплати щорічної разової грошової допомоги та щорічної допомоги на оздоровлення є Міністерство праці та соціальної політики України.

Бюджетні запити розробляються головним розпорядником бюджетних коштів за участю підпорядкованих йому установ на основі їх проектів кошторисів. Таким чином, УПСЗН Балаклійської РДА, до повноважень якого відносяться питання нарахування та виплати позивачу сум щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної разової грошової допомоги, приймає безпосередню участь у формуванні бюджетного запиту, шляхом складання відповідних кошторисів.

Обов’язок щодо нарахування та вчинення дій щодо виплати соціальної допомоги позивачу відповідно до Закону №796-ХІІ законодавством держави покладений на відповідача – УПСЗН Балаклійської РДА.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної разової допомоги, виходячи з норм Законів №796-ХІІ та №3551-ХІІ за 2007 рік з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, але УПСЗН Балаклійської РДА відмовило йому у перерахунку вказаних допомог, посилаючись на їх виплату в розмірах, встановлених Постановою КМУ №562 і Постановою КМУ від 03.01.2002 року №1 та відсутність підстав для перерахунку (а.с.26).

Разом з тим, встановлений у 2005 році Постановою КМУ №562 розмір щорічної допомоги на оздоровлення не відповідав розміру, встановленому Законами України. При цьому були відсутні обмеження щодо застосування ст.48 Закону №796-ХІІ. Тому, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і норма відповідного Закону України про визначення мінімальної заробітної плати на момент виплати, а не Постанова КМУ №562 на яку посилається відповідач УПСЗН Балаклійської РДА.

Також необхідно зазначити, що встановлений у 2002 році Постановою КМУ від 03.01.2002 року №1 розмір щорічної разової грошової допомоги не відповідав розміру, встановленому Законами України. При цьому були відсутні обмеження щодо застосування ст.48 Закону №3551-ХІІ. Тому, знов, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і норма відповідного Закону України про визначення мінімальної пенсії за віком на момент виплати, а не Постанова КМУ від 03.01.2002 року №1, на яку посилається відповідач УПСЗН Балаклійської РДА.

З огляду на вищевикладене, такі дії відповідача є неправомірними та такими що порушують законне право ОСОБА_1 на отримання щорічної допомоги на оздоровлення і щорічної разової допомоги в належних розмірах.

Отже, суд вважає, що для захисту порушених прав ОСОБА_1 слід прийняти рішення щодо зобов’язання відповідача – УПСЗН Балаклійської РДА здійснити дії по нарахуванню та виплаті позивачу разової допомоги на оздоровлення за 2007 рік, відповідно до ч.4 ст.48 Закону №796-ХІІ в розмірі 1880 гривень, і разової грошової допомоги за 2007 рік, відповідно до ч.5 ст.13 Закону №3551-ХІІ в розмірі 2920 гривень.

Так, станом на момент часткової /120 гривень/ виплати відповідачем ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення розмір мінімальної заробітної плати, згідно ст.76 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» складав 400 гривень. Згідно ч.7 ст.48 Закону №796-ХІІ в редакції від 09.07.2007 року, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Як зазначалось вище, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і є інвалідами ІІ групи Законом №796-ХІІ передбачена виплата у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат /400х5-120=1880/. На момент часткової /360 гривень/ виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги розмір мінімальної пенсії за віком, згідно ст.76 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» складав 410 гривень. Оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається на момент виплати, а інвалідам війни – ІІ групи Законом №3551-ХІІ передбачена виплата у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, то позивачу належить виплата з такого розрахунку: 410х8-360=2920.

Що стосується позовних вимог про зобов’язання ГУПСЗН Харківської ОДА організувати і проконтролювати призначення позивачу першим відповідачем належних соціальних виплат та виплату заборгованості по належних соціальних виплатах за 2007 рік в розмірі 4800 гривень відповідно до ст.48 Закону №796-ХІІ і ст.13 Закону №3551-ХІІ, то, на думку суду, вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.14 ст.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження типового положення про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації» №790 від 30.05.2007 року Головне управління праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації проводить роботу з надання державної соціальної допомоги і підтримки малозабезпеченим громадянам, у тому числі інвалідам; здійснює контроль за правильністю і своєчасністю призначення та виплати допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, виконанням інших заходів соціального захисту населення; координує і контролює роботу підрозділів з нарахування і виплати допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат.

Тобто обов’язок щодо здійснення контролю за правильністю і своєчасністю призначення та виплати допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, виконанням інших заходів соціального захисту населення прямо передбачений вищезазначеною Постановою КМУ. ОСОБА_1 в позові не зазначив, що Головним управлінням неналежним чином виконувались перелічені обов’язки і свої вимоги в цій частині будь-чим не обґрунтував. Вимоги про визнання будь-яких дій ГУПСЗН Харківської ОДА неправомірними позивачем також не заявлялись. Не йшлося в позові і про порушення зазначеним відповідачем прав ОСОБА_1

Що стосується позовних вимог про зобов’язання Головного управління Державного казначейства України в Харківській області здійснити безспірне списання з рахунку коштів заборгованості по перерахованих позивачу соціальних виплатах в сумі 4800 гривень, то, на думку суду, вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 8 статті 51 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державне казначейство України здійснює платежі за дорученням розпорядників коштів у разі відповідності напрямків витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню. Тобто обов’язок щодо списання з рахунку коштів прямо передбачений законодавством України.

Посилання відповідачів на необхідність застосування до позовних вимог річного строку позовної давності суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач в 2007 році мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення на підставі Закону №796-ХІІ і на отримання щорічної разової грошової допомоги на підставі Закону №3551-ХІІ та обґрунтовано сподівався на отримання вказаних допомог в розмірах, визначених ч.4 ст.48 Закону №796-ХІІ і ч.5 ст.13 Закону №3551-ХІІ.

Ч.2 ст.99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 06.02.2009 року звертався до управління праці і соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області із заявою щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної разової грошової допомоги. 24.02.2009 року відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку, тобто позивач дізнався про порушення його прав з моменту отримання відповіді-відмови на його заяву. 04.03.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Таким чином, позов пред’явлено до суду в межах строку позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 92, 152 Конституції України, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551–ХІІ від 22.10.1993 року, Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №562 від 12.07.2005 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» №1 від 03.01.2002 року, ст.ст.9, 94, 160, 161, п.4 ч.2 ст.162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці і соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці і соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Управління праці і соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про зобов’язання в перерахунку та виплаті соціальних виплат – задовольнити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області вчинити дії щодо перерахунку належних до виплати у 2007 році ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 1880 гривень і щорічної разової грошової допомоги відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 2920 гривень, а всього – 4800 гривень та здійснити виплати цих коштів.

 В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Мотивована постанова виготовлена 24 квітня 2009 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний термін з дня винесення мотивованої постанови, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо така заява не була подана. Якщо заява про апеляційне оскарження була подана, але апеляційна скарга не надійшла у встановлений строк, то постанова набирає законної сили після закінчення такого строку. У випадку подачі апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, вступає в законну силу після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ:         І.В.ЧАЙКА