Справа № 11-238/10 Головуючий у 1 інстанції:Каліновська В.С.

Категорія:Ст.ст.190 ч.4, 209 ч.1,222 ч.2,364, 366,365,367 КК України Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2010 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвієнко Н.В.

суддів Силки Г.І., Оксентюка В.Н.

з участю прокурора СтарчукаВ.М.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за апеляцією пом. прокурора м. Луцька, який брав участь в розгляді справи судом 1-ої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду від 10 березня 2010 року, -

встановила:

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, працює директором ТзОВ «Біомедпром», мешканець с. Рокині Луцького району, згідно ст. 89 КК України не судимий

- засуджений за ст.ст.190 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі; за ст. 190 ч.4 КК України 5 років позбавлення волі; за ст. 209 ч.І КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік та з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом; за ст. 222 ч.І КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік; за ст.222 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на З роки; за ст. 364 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік; за ст. 365 ч.З КК України, із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки;за ст.366 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік; за ст. 367 ч,2 КК України на 3 роки позбавлення волі права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначено покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконання організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного за даним вироком основного покарання, якщо він протягом З років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу І кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця роботи, проживання; періодично з'являтись в зазначені органи для реєстрації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому залишений ' попередній - підписку про невиїзд .

Стягнуто з підсудного ОСОБА_1 в користь ВАТ КБ « Надра» 300 000 грн. реальних матеріальних збитків. В решті задоволення даного позову відмовлено.

В задоволенні цивільних позовів про стягнення з ОСОБА_1 спричинених збитків: ВАТ КБ « Надра»- 391380 грн. 28 коп. по кредитному договору № 192 від 15 листопада 2005 року; філії відділення Промінвестбанку»- 598177 грн. 13 коп. по кредитному договору від 24 січня 2005 року відмовлено.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 в доход держави 3570 грн. 33 коп. судових витрат за проведення експертиз.

Вирішено долю речових доказів та долю майна ОСОБА_1, на яке накладений арешт.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що, будучи службовою особою, а саме, засновником та головою селянсько - фермерського господарства « Граніт» ( в подальшому СФГ «Граніт»), в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності даного господарства, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, які полягали згідно Статуту у керівництві та виконанні повноважень по управлінню і розпорядженню майном та коштами даного суб'єкта господарської діяльності, в період часу з 10 квітня 2004 року по 13 січня 2006 року в м. Луцьку, зловживаючи своїм службовим становищем, яке полягало в умисному використанні своїх повноважень з метою одержання кредитів, за домовленістю з Мерленко 3.3., бухгалтером даного господарства, яка звільнена постановою суду від 19 лютого 2010 року від кримінальної відповідальності по акту амністії, неодноразово складали та надавали в банківські установи завідомо неправдиву інформацію, підроблюючи при цьому документи про відсутність кредитних зобов'язань по кредитах перед іншими банками, належність та перебування на балансі господарства заставного майна, а також щодо цілей використання кредитних коштів, які він отримував, використовував не за цільовим призначенням та не повернув, чим спричинив фінансово-кредитним установам матеріальну шкоду.

Так, ОСОБА_1 10 квітня 2004 року, перед укладенням кредитного договору № 1101, з метою одержання кредитних коштів в Ківерцівському ТВБВ № 10002/59 ВАТ «Державний ощадний банк України», склав та подав до вказаного банку документи із завідомо неправдивою інформацією, на підставі Ківерцівським ТВБВ № 10002/59 ВАТ « Державний ощадний банк України» згідно меморіального ордеру № 846109 від 19 квітня 2004 року ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі 127 856 грн., які останній використав для придбання сільськогосподарської техніки, яка була надана в заставу вказаному банку, а в подальшому частину даного майна незаконно відчужив та не повернув отриманий кредит в повному об'ємі, чим спричинив банку матеріальну шкоду в сумі 6636 грн. 14 коп.

Крім того, ОСОБА_1 17 січня 2005 року, не повернувши раніше взяті кредитні кошти і не маючи можливості та наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, перед укладенням кредитного договору про відкриття кредитної лінії № з 2-4, подав до філії « Волинського Центрального відділення Промінвестбанку» завідомо неправдиву інформацію, вказавши в заяві на одержання кредиту та карті клієнта про відсутність непогашених кредитів, приховавши таким чином наявні зобов'язання перед Ківерцівським ЇВБВ по кредитному договору № 1101. які завірив своїм підписом та печаткою підприємства, на підставі яких ОСОБА_2, як голові СФГ « Граніт», згідно розпоряджень від 25 та 26 січня 2005 року було надано кредит в сумі 550 000 грн., які він банку не повернув, чим спричинив вказаному банку велику матеріальну шкоду, що більше як 500 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім того, ОСОБА_2 10 листопада 2005 року, не повернувши раніше взяті кредитні кошти і не маючи можливості та наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, перед укладенням договору кредитної лінії № 192 у ВАТ КБ "Надра" Луцького РУ з метою отримання кредитних коштів, склав документи з завідомо неправдивою інформацією, достовірно знаючи при цьому, що дана інформація не відповідає дійсності, які з бухгалтером Мерлеико 3.3. завірили своїми підписами та круглою печаткою господарства. 16 листопада 2005 року в м. Луцьку Мерленко 3.3. по усній вказівці ОСОБА_2 склала неправдиві документи, які останнім, за відсутності підтверджуючих документів на право розпорядження орендованим майном та без уповноваження представниками співвласників орендованого ним майна реорганізованого КСП « Зоря» згідно договору оренди від 22 травня 2005 року, всупереч умовам договору оренди, на надання орендованого майна в заставу на загальну суму 329141 грн., приховавши таким чином те, що дане майно згідно договору оренди перебувало в оренді у СФГ "Граніт" без права відчуження та на праві приватної власності господарству не належало.

В подальшому ОСОБА_2, будучи службовою особою. 15 листопада 2005 року, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, яке полягало в умисному використанні своїх владних повноважень, без згоди представників Співвласників орендованого ним майна реорганізованого КСП « Зоря», передав у філію ВАТ КБ « Надра» вищевказане майно в заставу з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань по договору кредитної лінії № 192 від 15 листопада 2005 року. чим спричинив тяжкі наслідки, які полягали в заподіянні спілці співвласників орендованого майна реорганізованого КСП « Зоря» матеріальних збитків на суму 329141 грн., що в двісті п'ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

На підставі представлених до філії ВАТ КБ "Надра" Луцького РУ підроблених документів, шляхом обману працівників вказаного банку, оскільки навмисно приховав ті обставини, що надане ним в заставу майно на праві приватної власності господарству не належить і він не має права ним розпоряджатись, а також навмисно не повідомив про існування іншої кредиторської заборгованості, отримав кредит в сумі 250 000 гривень, якими він заволодів та не повернув, чим спричинив банку велику матеріальну шкоду на вказану суму, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і становить особливо великі розміри.

В подальшому ОСОБА_2, отримавши кредитні кошти в сумі 250 000 грн.. які поступили на рахунок СФГ "Граніт", діючи з корисливих мотивів та керуючись метою легалізації (відмивання) грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, що передувало легалізації, а саме, внаслідок заволодіния шляхом обману грошовими коштами ВАТ КБ « Надра» в сумі 250000 грн. по договору кредитної лінії № 192, з метою приховання та маскування незаконного походження таких коштів, а також джерела їх походження, з подальшим їх заволодінням, дав вказівку головному бухгалтеру СФГ "Граніт" Мерленко 3.3., якій не було відомо про його наміри легалізувати та заволодіти даними кредитними коштами, провести фінансову операцію та перерахувати частину кредитних коштів в сумі 50 000 грн. як оплату за цеглу згідно фіктивного договору купівлі-продажу від | 14.11.2005 року. 17.11.2005 року внаслідок проведеної фінансової операції, через філію ВАТ КБ "Надра" Луцького РУ на підставі виписаного платіжного доручення № 58 з розрахункового рахунку СФГ "Граніт" на розрахунковий рахунок ПФ "Універсалторг" було перераховано кредитні кошти в сумі 50 000 грн., які згідно видаткових касових ордерів від 16, 17. 18,19, 20 січня 2006 року було повернуто готівкою через касу ПФ ' "Універсалторг" ОСОБА_1, як представнику СФГ "Граніт".

Отримані таким чином кошти ОСОБА_1 на підприємстві не оприбуткував, а використав їх на власні потреби, тобто, він таким чином легалізував доходи, отримані злочинним шляхом на загальну суму 50 000 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 23 січня 2007 року в с. Чемерин Ківерцівського району, переслідуючи корисливу зацікавленість, придбав в приватну власність як директор ТзОВ «НВО Біомедпром», шляхом купівлі майнових часток членів спілки співвласників реорганізованого КСП "Зоря", які він орендував, як голова СФГ "Граніт", згідно договорів купівлі-продажу та акту приймання-передачі майна від 23 січня 2007 року, майно на загальну суму 329 141 гривень, яке згідно договору застави автотранспорту від 16.11.2005 року, перебувало в заставі у ВАТ КБ "Надра" Луцького РУ до 15.11.2007 року по договору кредитної лінії № 192 від 15.11.2005 року та шляхом зловживання своїм службовим становищем, без згоди вищевказаного банку, незаконно відчужив дане майно, що спричинило тяжкі наслідки, які полягають у неповернені отриманих кредитних коштів в сумі 250 000 гривень та в позбавлені можливості банку стягнути дане заставне майно в рахунок погашення вищевказаної кредитної заборгованості, що в 250 разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім цього, ОСОБА_1 13 січня 2006 року в м. Луцьку, не повернувши раніше взяті кредитні кошти і не маючи можливості та наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, перед укладенням договору кредитної лінії № 11/2006/980-К/2 з метою отримання СФГ "Узлісся" кредитних коштів, склав документи з завідомо неправдивою інформацією стосовно заставного майна, достовірно знаючи при цьому, що дана інформація не відповідає дійсності, на підставі філією ВАТ КБ "Надра" Луцького РУ був наданий кредит в сумі 300 000 гривень, які було використано не за цільовим призначенням та не повернуто, чим спричинено банку великої матеріальної шкоди на вказану суму.

В подальшому ОСОБА_1, будучи службовою особою, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, без згоди представників Співвласників орендованого ним майна реорганізованого КСП « Зоря», надав у філію ВАТ КБ « Надра» підроблену довідку № 3 від 16 січня 2006 р. щодо заставного майна та вищевказаний договір застави, передавши вищевказане майно банку в заставу, чим спричинив тяжкі наслідки, які полягали в заподіянні спілці співвласників орендованого майна реорганізованого КСП « Зоря» матеріальних збитків на суму 601 398 грн., що в двісті п'ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Крім того, ОСОБА_1 23 січня 2007 року в с. Чемерин Ківерцівського району, переслідуючи корисливу зацікавленість, придбав в приватну власність, як директор ТзОВ « НВО Біомедпром», шляхом купівлі майнових часток членів спілки співвласників реорганізованого КСП "Зоря", які він орендував, як голова СФГ "Граніт", згідно договорів купівлі-продажу та акту приймання-передачі майна від 23 січня 2007 року майно на загальну суму 601 398 гривень, яке згідно договору застави від 13 січня 2006 року, перебувало в заставі у ВАТ КБ "Надра" Луцького РУ до 13 січня 2008 року по договору кредитної лінії № 11/2006/980- К/2 від 13 січня 2006 року та шляхом зловживання своїм службовим становищем, без згоди вищевказаного банку, незаконно відчужив дане майно, що спричинило тяжкі наслідки, які полягають у неповернені отриманих кредитних коштів в сумі 300 000 гривень та в позбавлені можливості банку стягнути дане заставне майно в рахунок погашення вищевказаної кредитної заборгованості, яка в 250 разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім цього, 19 червня 2006 року в м. Ківерці, ОСОБА_2, будучи службовою особою, а саме, головою та засновником СФГ "Граніт", в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності даного господарства, виконуючи організаційно - розпорядчі та адміністративно-господарські функції, які полягали у керівництві та виконанні повноважень по управлінню і розпорядженню майном та коштами даного суб'єкта господарської діяльності, зловживаючи своїм службовим становищем, яке полягало в умисному використанні владних повноважень всупереч інтересам служби, без згоди Ківерцівського ТВБВ № 10002/59 ВАТ « Державний ощадний банк України», не повернувши раніше взяті кредитні кошти і не маючи можливості та наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, по договору позики №23/11-05 від 23 листопада 2005 року, укладеного між даним господарством та ВАТ Гнідавський цукровий завод", умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість на заволодіння товарно-матеріальними цінностями товариства на загальну суму 300 000 гривень, отриманими в позику згідно вищевказаного договору, шляхом обману, що виразилось у недобросовісному використанні довіри та особливих довірчих стосунків, надав для забезпечення виконання зобов'язань по даному договору у заставу майно на суму 85 000 грн., чим відчужив заставне майно, приховавши те, що дане майно вже перебуває у заставі у Ківерцівського ТВБВ № 10002/59 ВАТ "Державний ощадний банк України" згідно договору застави № 512 від 19 квітня 2004 року - до 18 квітня 2007 року по кредитному договору № 1101 і його не можливо буде в подальшому стягнути в рахунок погашення існуючої заборгованості СФГ "Граніт" перед ВАТ 'Гнідавський цукровий завод".

В подальшому, ОСОБА_2 продовжуючи свої злочинні дії, надав вищевказане майно, згідно виписаних ним накладних № 10 від 26 квітня 2007 року та № 18 від 03 квітня 2007 в рахунок погашення існуючих заборгованостей по зобов'язаннях ТзОВ "НВСГБіомедпром", засновником якого він був, перед ВАТ «Гнідавський цукровий завод", таким чином, позбавивши Ківерцівське ТВБВ ВАТ « Державний ощадний банк України» та ВАТ «Гнідавський цукровий завод можливості звернути заставне майно у виконання договорів про грошові зобов'язання, завдавши ВАТ 'Гнідавський цукровий завод" збитків на загальну суму 300 000 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і становить особливо великий розмір, а Ківерцівському ТВБВ ВАТ «Державний ощадний банк України» збитки в сумі 6636 грн.14 коп., що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Крім цього. ОСОБА_2 4 квітня 2007 року в с.Чемерин Ківерцівського району, переслідуючи корисливу зацікавленість, достовірно знаючи, що зерновий комбайн марки "Нива СК-5" перебуває у банківській заставі філії ВАГ КБ "Надра" Луцького РУ, шляхом обману гр. ОСОБА_3, що виразилось в повідомленні останньому неправдивої інформації про те, що вказаний комбайн належить йому на праві приватної власності, збув його останньому за 3 000 доларів США, що еквівалентно сумі 15150 грн., чим спричинив потерпілому матеріальні збитки на вказану суму.

Крім того. ОСОБА_2, будучи службовою особою, а саме, з 09 липня 2002 року директором сільськогосподарського виробничо-наукового товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», (надалі, СГВН ТзОВ «Колос»), а з 18 лютого І 2004 року до 14 березня 2005 року виконавчим директором СГВН ТзОВ «Колос». яке є суб'єктом господарської діяльності, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, які полягали згідно Статуту в керівництві трудовим колективом, управлінню і розпорядженню майном та коштами підприємства, діючи на підставі довіреності за № 52 від 20 вересня 2004 року, виданої генеральним і директором, щодо підписання ним в АППБ «Аваль» кредитного договору на суму 800 ' 000 грн., договору застави та інших договорів, пов'язаних з виконанням даного кредитного договору, неналежним чином виконував свої службові обов'язки та доручення генерального директора, через несумлінне ставлення до них, при отриманні ! кредиту у Волинській обласній дирекції АППБ «Аваль».

Так. він в порушення своїх функціональних обов'язків та доручення генерального директора товариства, всупереч вимогам ст. 6 Закону України „ Про заставу" від 02.10.1992р. за № 2654-ХП, згідно якої майно, що перебуває у спільній власності, може бути передано в заставу тільки за згодою всіх співвласників, не ' пересвідчився в правовстановлюючих документах на майно, не звірив з даними бухгалтерського обліку товариства інформацію, надану йому його підлеглими у вигляді довідки про майно, яке передавалося в заставу належить СГ ВН ТзОВ „Колос", не пересвідчившись в правдивості протоколу загальних зборів спілки громадян-співвласників майна ТзОВ «Колос» від 30 вересня 2004 р. № 4/05, згідно якого громадяни-співвласники майна ніби - то дали згоду на передачу в заставу АППБ «Аваль» худобу, помилково вважаючи, що все майно, яке передавалося в заставу банку було власністю СГ ВН ТзОВ „Колос", подав цей протокол в банк при укладенні договору застави майна.

29 жовтня 2004 року, ОСОБА_1 особисто уклав договір застави з Волинською обласною дирекції АППБ «Аваль», яким забезпечувалося виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 011/08-11/1253 від 06 жовтня року про надання кредиту в сумі 800 000 грн. ВОД АППБ «Аваль» для СГ ВН ТзОВ «Колос» та передав в заставу банку, крім майна СГ ВН ТзОВ «Колос», майно спілки громадян співвласників (робочу і продуктивну худобу) на загальну суму 312 320 гри. без згоди останніх. На момент строку погашення кредиту банку - 05 жовтня року, кредит ТзОВ « Колос» не погашений, збитки не відшкодовані і повернення їх станом на 01 квітня 2006 року товариством не забезпечено, оскільки заставне майно в даному товаристві є в наявності тільки на суму 120 032 грн. залишкової вартості.

Внаслідок таких протиправних дій ОСОБА_1, заподіяно матеріальні збитки спілці громадян-співвласників реорганізованого КСП "Колос" на загальну суму вартості майна 312320 грн., що більше як в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

В апеляції ст. помічник прокурора м. Луцька, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину та кваліфікації його дій, посилається на те, що судом безпідставно при призначенні покарання за ст.365 ч.З КК України застосована ст.69 КК України, внаслідок чого йому призначене надто м'яке покарання. Просить вирок скасувати і постановити свій вирок, призначивши ОСОБА_1 покарання за ст.190 ч.4 КК України 6 років позбавлення волі та ст. 365 ч.З КК України - 7 років позбавлення волі, тобто, в розмірі, який був запропонований державним обвинувачем, і на підставі ст. 70 КК України призначити покарання 9 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконання організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції і обставини справи, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основі доводи апеляції, прокурора, який підтримував апеляцію, засудженого ОСОБА_1, який заперечував апеляцію прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочинів при зазначених у вироку обставинах ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, і не оспорюються в апеляції.

Разом з тим, переглядаючи справу у відповідності з вимогами ст.365 КП України, колегія суддів встановила, що засуджений ОСОБА_1 необгрунтовано визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст. 209 КК України.

Об'єктом злочину, передбаченого ст.209 КК України є встановлений порядок запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом головною метою якого є недопущення надання правомірного вигляду джерела походження, володіння, використання або розпорядження такими доходами

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 одержав 15 листопада 200 року у філії ВАТ КБ "Надра" у кредит гроші офіційно, тому джерело їх одержання ь потребувало надання йому правомірного вигляду. У п.10 постанови Пленум Верховного Суду України № 5 від 15 квітня 2005 року "Про практику застосувань судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом" дано роз'яснення, яке суд не врахував, що не предметом легалізації кошти, одержанні як кредити внаслідок надання неправдиві інформації, хоча надалі з такими коштами і вчинювались діяння, перелічені у ст.209 К України, оскільки ці кошти одержувались офіційно (легально).

За таких обставин суд необгрунтовано визнав ОСОБА_1 винним вчиненні злочину, передбаченого ст.209 ч.І КК України, тому вирок суду в частиі засудження його за даною статтею підлягає скасуванню, а справа закриттю : відсутністю в його діях складу злочину.

Що стосується м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання, на що посилається в апеляції прокурор, то колегія суддів вважає, що суд обгрунтував призначення засудженому ОСОБА_1 за ч.З ст.365 КК України покарання нижче від нижчої межі, встановленої в санкції даної статті, навівши у вироку мотиви прийняття такого рішення у відповідності з вимогами ст.69 КК України. По інших статтях, по яких засуджений ОСОБА_1, йому призначене судом покарання в межах санкцій цих статей в розмірах, які були запропоновані державним обвинувачем. Колегія суддів погоджується з прийнятим судом рішенням про застосування ст.75 КК України і звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України, враховуючи, що з моменту вчинення злочинів пройшов тривалий час, на даний час ОСОБА_1 не є службовою особою, працює, громадяни - співвласники майна, яке було орендовано ТзОВ "Колос", претензій до нього не мають, на утриманні ОСОБА_1 знаходяться двоє неповнолітніх дітей, характеризується він позитивно, по епізоду отримання кредиту в квітні 2004 року у ВАТ "Державний ощадний банк України" отримані гроші ним поверталися, і він має намір працювати і далі погашати отримані ним кредити.

Доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 притягувався до кримінальної відповідальності безпідставні, тому що він раніше не засуджувався, а звільнявся від кримінальної відповідальності на підставі Закону про амністію і він є не судимим. Твердження прокурора про те, що ОСОБА_1 не визнав вини, не відповідають дійсності, тому що як вбачається з матеріалів справи він визнавав вину частково. Крім того, невизнання вини ОСОБА_1 є його позицією захисту, яка не може враховуватись при призначенні йому покарання.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку суду за м'якістю призначеного покарання.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію пом. прокурора м. Луцька, який брав участь в розгляді справи судом 1-ої інстанції, залишити без задоволення.

Вирок Луцького міськрайонного суду від 10 березня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити.

В порядку ст.365 КК України в частині засудження ОСОБА_1 за ч.І ст-209 КК України вирок скасувати, а справу в цій частині закрити на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

В решті вирок суду залишити без змін.

Головуючий:

Судді: