ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" січня 2012 р. < Текст > № 67859/11/9104
Суд в складі колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Коваля Р.Й., Пліша М.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.05.2011р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 2а-0770/1563/11 за позовом приватного підприємства «Карпати» до ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про скасування рішення № 170 від 17.03.2011р.,-
В С Т А Н О В И В:
Оскаржуваною ухвалою суду від 23.05.2011р. в порядку забезпечення позову зупинено дію рішення ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області № 170 від 17.03.2011р. (а.с.1-2).
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області просить ухвалу суду про вжиття заходів забезпечення позову скасувати, покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову (а.с.16-31).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що спірна ухвала не містить будь-якого обґрунтування висновків суду про доцільність вжиття заходів забезпечення позову. Окрім цього, апелянт звертає увагу, що по місцю реєстрації юридичної особи приватного підприємства «Карпати» (надалі ПП «Карпати») поштова кореспонденція повертається відповідачу з відміткою «відсутній адресат», а тому рішення № 170 направлено за адресою: вул.Гагаріна,92, с.В.Бистрий, Міжгірського району Закарпатської області, 90025 (адреса проживання керівника підприємства) і 23.03.2011р. за даною адресою вручене поштового відправлення. Оскільки позивач отримане рішення не оскаржив, а суму боргу у передбачені законодавством строки не оплатив, останній було передано до органів ДВС для примусового стягнення.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.
Як слідує із матеріалів справи, 19.05.2011р. ПП«Карпати» звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області № 170 від 17.03.2011р. про застосування фінансових санкцій до ПП «Карпати»; в порядку забезпечення позову зупинити дію рішення ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області № 170 від 17.03.2011р.про застосування фінансових санкцій до ПП «Карпати» (а.с.5-15).
Ухвалою суду від 23.05.2011р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-0770/1563/11.
Згідно оскаржуваної ухвали мотивами задоволення вищевказаного клопотання і вжиття судом заходів забезпечення позову є те, що у даному випадку існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача до ухвалення рішення у даній справі.
Враховуючи в сукупності обставини справи, колегія суддів приходить до переконливого висновку про необґрунтованість вжитих заходів забезпечення позову і недотримання судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали вимог ст.117 КАС України.
Наведений висновок обґрунтовується наступним.
Із змісту вимог ст.117 КАС України слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов’язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв’язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- необхідності у зв’язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Із змісту оскаржуваної ухвали убачається, що під час розгляду клопотання ПП «Карпати» суд прийшов до висновку про те, що останнім не було отримане вказане рішення, а вже 20.04.2011р. позивачем отримано від Відділу Державної виконавчої служби Міжгірського районного управління юстиції постанову про відкриття викоанвчого провадження за підписом державного виконавця Цендра В.В. разом із рішенням ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області № 170 від 17.03.2011р.
Між тим, апелянтом долучено копію повідомлення про вручення поштового відправлення про отримання ПП «Карпати» копії оскаржуваного рішення ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області № 170 від 17.03.2011р. – 23 березня 2011 року, за підписом директора ПП «Карпати» ОСОБА_2 (а.с.28). Колегія суддів звертає увагу на те, що адреса, за якою було направлено та отримано копію оскаржуваного рішення, була зазначена у позовній заяві позивача. З наведеного вбачається, що платник свідомо ухиляється від отримання кореспонденції, не здійснив належних дій у відповідності до чинного законодавства щодо належного повідомлення державних органів щодо зміни місця здійснення госптдарської діяльності чи провідомлення про зміну поштової адреси.
Разом з тим, переписавши диспозицію ст.117 КАС України, суд не мотивув вказаний висновок будь-якими фактичними обставинами справи, не навів доказів існування тих фактів, якими позивач обгрунтував свою заяву про забезпечення позову.
Також визнаючи обґрунтованим і терміновим клопотання позивача про забезпечення позову, в оскаржуваній ухвалі судом не вказано, які саме права та інтереси позивача порушені суб’єктом владних повноважень спірним рішенням, не зазначено в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або з яких причин захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.
Виходячи з наведеного, в суду першої інстанції у розглядуваному випадку не було правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення рішення ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області № 170 від 17.03.2011р.
Окрім цього, відсутність в оскаржуваній ухвалі обгрунтування вжитих заходів забезпечення позову вказує на фактичне вирішення спору без розгляду по суті, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
Даючи оцінку вказаним обставинам в сукупності, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність і необґрунтованість винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому вважає, що ухвала судом в цій частині постановлена з порушенням норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак вона підлягає в частині вжитих заходів забезпечення позову скасуванню з винесенням в цій частині нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.117, 118, ст.ст.195, 197, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.202, п.3 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області задоволити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.05.2011р. у справі № 2а-0770/1563/11 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області № 170 від 17.03.2011 року, - скасувати, винести нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання приватного підприємства «Карпати» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, - відмовити.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді Р.Й. Коваль
ОСОБА_3