ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"27" лютого 2007 р. | Справа № 6/235/05 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Мацюри П.Ф.,
Ліпчанської Н.В.
При секретарі Федорові В.А.,
за участю представників сторін:
від позивача –Долгошея Н.О.,
від відповідача –Мусієнко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ СК „Укргаз”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 13.10.2006р.
по справі № 6/235/05
за позовом ТОВ „Український радіаторний завод „КРОНІД”
до ЗАТ СК „Укргаз”
про стягнення 69 716,25 грн.,
встановив:
В серпні 2005 року до господарського суду Миколаївської області з позовом звернулось ТОВ „Український радіаторний завод „КРОНІД” до ЗАТ „Страхової компанії „Укргаз” в особі філії в м. Миколаєві про стягнення страхового відшкодування у сумі 69716,25 грн., посилаючись на те, що мав місце страховий випадок, однак страхова компанія відмовляється від виплати страхового відшкодування.
До участі у справі відповідачем було залучено ЗАТ „Страхова компанія „Укргаз”, тобто, головне підприємство, яке є юридичною особою. Представник відповідача позов не визнав.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.10.2006р. (суддя Ткаченко О.В.) позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішення, його оскаржив відповідач і просить скасувати, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, дослідивши матеріали справи та відповідність прийнятого судом рішення нормам чинного законодавства, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
24 червня 2004 року між позивачем та ЗАТ Страхова компанія „Укргаз” було укладено чотири договори добровільного страхування автотранспортних засобів.
Так, за договором 202 № 34/202-06/04 застрахований автомобіль марки „Міtsubishi Pajero” державний № 02072 НК, страхова сума якого встановлена 231250 грн., а страхова премія 18500 грн.; за договором 202 № 34/1/202-06/04 застраховано той самий автомобіль, однак страхова сума визначена у розмірі 184 000 грн., а страхова премія –9200 грн.; за договором 202 № 34/2/202-06/04 застраховано автомобіль „Vоlvо S 90”, державний № 67297 НІ, страхова вартість якого 141000 грн., а страхова премія 7050 грн.; за договором 202 № 34/3/202-06/054 застраховано автомобіль „Dаеwоо Lanоs”, державний № ВЕ 1489 АА за страховою вартістю 45 000 грн. та страховою премією 2250 грн.
При цьому, страхова премія трьох останніх договорів дорівнювала страховій премії першого договору –18 500 грн.
09 серпня 2004 року за договором 202 № 34/202–06/04 на транспортний засіб „Міtsubishi Pajero”, тобто, по першому договору, укладена додаткова угода № 1, якою внесені зміни в договір на підставі того, що зазначений автомобіль позивачем наданий в заставу за договором застави майна від 20.07.2004р. та кредитного договору від 19.07.2004р. (а.с.116).
Платіжним дорученням № 381 від 25.06.04р. позивач, згідно рахунку № 29 від 24.06.04р., перерахував страхову премію у розмірі 18 500 грн. по договору 202 № 34/202-06/04, тобто, по першому договору страхування.
За іншими договорами страхування рахунки не виставлялись та страхові платежі не сплачувались.
25.11.2004р. трапився страховий випадок, а саме, в ДТП потрапив автомобіль „Vоlvо S 90”, на страхування якого укладався договір 202 № 34/2/202-06/04.
Оскільки зазначений договір страхування не був виконаний позивачем, який не вніс страховий платіж у встановлені договором строки –до 30 червня 2004 року, страхова компанія на підставі п.7.1 договору страхування, яким передбачено, що договір набуває чинності з 00 годин дати, наступної за датою надходження страхового платежу і діє протягом 12 місяців з дня набуття чинності, посилаючись на те, що договір страхування 202 № 34/2/202-06/04 не набув чинності, відмовив у виплаті страхового відшкодування.
Звертаючись з позовом, позивач стверджував, що страховий платіж у розмірі 18 500 грн. ним фактично виплачено не за першим договором страхування, а за трьома наступними договорами, про що, як пояснює позивач, він повідомив страховика листом від 30 червня 2004 року.
З цими твердженнями позивача погодився місцевий господарський суд, задовольняючи позов. При цьому, суд, прийнявши до уваги доводи позивача, послався на лист позивача № 138 від 30.06.04р. та на ненадання відповідачем на вимогу суду журналу обліку укладених та виконаних договорів.
Судова колегія вважає, що при наявності інших достовірних доказів у їх сукупності, представлених та доведених відповідачем, суд без достатніх підстав віддав перевагу доказу позивача, який суперечить фактичним обставинам справи, і у порушення вимог ст. 84 ГПК України не мотивував, чому не приймає інші докази.
Матеріалами справи встановлено, і цієї обставини не спростовує відповідач, що страховий платіж внесено за застрахований автомобіль марки „Міtsubishi Pajero” на підставі договору 202 № 34/202-06/04. Про це свідчать наступні документи: рахунок № 29 від 24.06.2004р., платіжне доручення № 381 від 25.06.2004р., виписка з банку за 25.06.2004р., журнал проводок за червень 2004р. (а.с.27, 52, 53, 112).
Крім того, про дію зазначеного договору свідчить і додаткова угода № 1 від 09.08.2004р. до договору страхування 202 № 34/202-06/04 на автомобіль марки „Міtsubishi Pajero”, якою позивач підтвердив продовження дії цього, а не інших договорів. Крім того, заставлене майно на підставі договору кредитування, про що йдеться в зазначеній додатковій угоді, передбачає страхування заставленого майна.
Звертаючись з листом № 71 від 25.04.05р. до голови правління ЗАТ СК „Укргаз” про виплату страхової сумі, позивач посилається на виконання ним умов договору 202 № 34/202-06/04, яким застраховано автомобіль „Міtsubishi Pajero”, хоча і пояснює причини ненадання договору оренди на автомобіль „Vоlvо S 90” (а.с.45).
Приймаючи до уваги те, що докази, надані відповідачем, ні чим не спростовані, і те, що учасники укладених договорів є близькими родичами, один лише лист № 138 від 30.06.04р., направлений позивачем (Долгошея С.Ю) директору філії страхової компанії (Долгошея Н.А), які є подружжям, про уточнення платежу без номеру від 24.06.04р. і віднесення його на три інших договори, ніяк не може прийматись судом як безспірний доказ для задоволення заявленого позову. При цьому позивач, вказуючи в листі договори 202 за №№ 34/1/202-06/04; 34/2/202-06/04; 34/3/202-06/04 зазначає, що всі вони укладені 24 квітня 2004 року, а не червня, того ж року.
Відповідач стверджує, що в трьох наступних договорах страхування, що ніби-то укладались позивачем з філією, однак, які не визнаються відповідачем, всі примірники підписані олівцем з боку позивача і не набрали чинності, оскільки по ним не внесені страхові внески.
Аналізуючи представлені сторонами докази та інші матеріали справи, судова колегія звертає увагу на ту обставину, що всі чотири договори, як стверджує позивач, датовані 24.06.04р. При цьому, рахунок в той же день виписано на страховий платіж лише по одному договору страхування на автомобіль „Міtsubishi Pajero”, а по іншим договорам рахунки не виписані, страхові внески не внесені. Лише 30 червня 2004 р. відповідач повідомляє директора філії, що сплачений страховий внесок за договором страхування 200 № 34/202-06/04 вважався сплаченим за три інші договори . Разом з тим, 09.07.2004 року укладає додаткову угоду до договору 200 № 34/202-06/04, що свідчить про визнання ним зазначеного договору і, що страховий внесок ним сплачено саме за цим договором, тобто, за автомобіль „Міtsubishi Pajero”, а не „Vоlvо S 90”, з яким трапилась дорожньо –транспортна пригода.
В рішенні суд посилається і на те, що відповідач не надав журнал обліку укладених та виконаних договорів.
Однак, відповідач пояснює зазначену обставину тим, що керівник філії Долгошея Н.А., чоловіком якої є керівник позивача, а батьком Швець О.М. –особа, якій належать застраховані автомобілі, передані в оренду позивачу, викрала ряд документів, в тому числі, витребуваний судом журнал, журнали вхідної та вихідної кореспонденції і інші документи, про що ревізійною комісією відповідача складено акт, а тому надати до суду витребуваний журнал не представляється можливим.
Не довіряти таким доводам відповідача, з урахуванням конкретних обставин даної справи, підстав у суду не було.
Крім того, відсутність журналу обліку укладених та виконаних договорів не є перешкодою для правильного вирішення даного спору при наявності інших суттєвих для даної справи доказів, на які послалась судова колегія в даній постанові.
Таким чином, судова колегія вважає достовірними і об’єктивними надані докази про те, що між позивачем і філією страхової компанії фактично укладено лише один діючий договір - 202 № 34/202-06/04 від 24.06.04р. на автомобіль „Міtsubishi Pajero” і за цим договором сплачено страховий внесок. Всі інші договори не набрали чинності, оскільки по ним не вносились страхові внески, а тому обов’язку для відшкодування по ним страхових сум у страхової компанії не настало.
Оскільки рішення місцевого господарського суду постановлено всупереч фактичним обставинам справи, таке рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в позові відмовляється.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ЗАТ СК „Укргаз” задовольнити.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 13.10.2006р. у справі № 6/235/05 скасувати. В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий суддя Е.І.Андрєєва
Судді: П.Ф.Мацюра
Н.В.Ліпчанська