ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"27" лютого 2007 р. | Справа № 9/246/05-нр |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Андрєєвої Е.І.,
Суддів: Мацюри П.Ф.,
Ліпчанської Н.В.,
При секретарі Федорові В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Госпрозрахункового виробничого торгівельного підприємства учнівського споживчого товариства ім. Коларова Миколаївської облспоживспілки
на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.11.2006р.
по справі № 9/246/05-нр
за позовом ВАТ ЕК „Миколаївобленерго”
до Госпрозрахункового виробничого торгівельного підприємства учнівського споживчого товариства ім. Коларова Миколаївської облспоживспілки
про стягнення 134 327,26 грн.,
встановив:
В червні 2005р. ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва заявило позов про стягнення з Госпрозрахункового виробничого торгівельного підприємства учнівського споживчого товариства ім. Коларова Миколаївської облспоживспілки (надалі –ГВТП УчСТ ім. Коларова) заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 128 581,27 грн. та плати за перетікання реактивної електроенергії у сумі 5 745,99 грн.
Заявою № 10/05-726 від 10.08.2005р. позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 100 038,32 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.11.2005р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2005р., у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2006р. вищезазначені рішення та постанова скасовані, а справа направлена на новий розгляд.
При новому розгляді рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.11.2006р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” 74 278,94 грн. боргу за активну електроенергію, 20 870,02 грн. заборгованості за недовраховану електроенергію, 4 889,37 грн. боргу за реактивну енергію, 1 002 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
ГВТП УчСТ ім. Коларова, не погоджуючись з даним рішенням, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким у позові відмовити. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Представник відповідача у судові засідання не з’явився, хоча про дату та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Свідченням тому є повідомлення про отримання ним ухвал суду. У перше судове засідання надіслав телеграму з клопотанням про відкладення розгляду скарги, яке судова колегія задовольнила. У наступне засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, додаткових доказів не надав, тому судова колегія розглянула справу за наявними матеріалами.
Заслухавши доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно матеріалам справи та що встановлено місцевим судом, між ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” та ТОВ „Терновський харчокомбінат”, перейменований в Госпрозрахункове виробниче торгівельне підприємство учнівського споживчого товариства ім. Коларова Миколаївської облспоживспілки, укладено договір № 44/1079 від 31.10.2000р. про постачання електричної енергії.
Відповідно до п. 17 договору, строк його визначений до 31.12.2000р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення не буде заявлено однією із сторін про відмову від нього або його перегляд.
За умовами договору, позивач зобов’язувався постачати відповідачу електроенергію, а відповідач зобов’язувався своєчасно проводити оплату спожитої енергії за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором та у відповідності з чинним законодавством.
Відповідно до п. 3.2 договору (зі змінами, внесеними листом № 1088/10 від 25.07.2001р.) відповідач зобов’язався надавати до енергопостачальної компанії за встановленою формою звіти про показники розрахункових електролічильників 23 числа щомісячно.
Як свідчать матеріали справи, та що встановлено місцевим судом, 23.06.2004р. відповідач надав до енергопостачальної компанії звіт про використану в червні 2004р. електроенергію, відповідно до якого показники електролічильника СА4У-672м № 047366 на день звіту були 8060 кВт, а попередні показники за звітом травня 2004р. по зазначеному лічильнику були 8009 кВт.
Однак, як свідчить акт обстеження від 07.04.2004р., в результаті контрольного зняття показників, працівниками енергопостачальної організації по даному лічильнику зафіксовані показники 8204 кВт.
На підставі недостовірності наданих обсягів споживання електричної енергії у травні 2004р., відповідачу був зроблений добір відповідно до показників контрольного зняття показів, та у червні 2004р. виставлений відповідний рахунок на суму 11 312,09 грн.
30.07.2004р. представником електропостачальної організації була проведена перевірка щодо дотримання відповідачем ПКЕЕ. В результаті даної перевірки були виявлені порушення та був складений акт № 005308 від 30.07.2004р., на підставі якого, відповідно до п. 7 Методики обчислення обсягу електричної енергії, зроблено перерахунок недорахованої електроенергії на суму 54 160,94 грн. та виставлений у серпні 2004р. відповідний додатковий рахунок.
Крім того, 22.10.2004р., відповідно до протоколу про заміну лічильника, електролічильник відповідача був знятий, та в зв’язку з цим визначення обсягу спожитої електроенергії в листопаді та грудні 2004р. проводилось на підставі п. 7.25 ПКЕЕ за середньодобовим обсягом електроспоживання за попередній розрахунковий період.
Відповідач виставлені рахунки за вказаний період сплатив частково на суму 12 675,65 грн.
Крім вищезазначеного, відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами та додатку до договору № 44/2280 від 14.11.2000р., відповідачу була нарахована плата за перетікання реактивної електроенергії у сумі 5 745,99 грн., яка ним також не була сплачена.
Таким чином загальна сума заборгованості відповідача перед енергопостачальною організацією станом на 31.12.2004р. склала 134 327,26 грн.
Пославшись, на те, що даний борг відповідачем не сплачений, позивач звернувся з відповідними вимогами до суду.
Як зазначалось в постанові вище, заявою № 10/05-726 від 10.08.2005р. позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 100 038,32 грн., з яких 74 278,94 грн. заборгованість за активну електроенергію, 20 870,02 грн. нарахування за порушення ПКЕЕ, тобто нарахування за недовраховану електроенергію та 4 889,37 грн. за реактивну електроенергію.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Вирішуючи позов та приймаючи рішення при новому розгляді справи, суд достовірно встановив обставини справи та обґрунтовано зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються електричною енергією з додержанням Правил користування електричною енергією.
Крім того, згідно вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, а тому позивач правомірно за умовами договору, Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999р. № 441, Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р., та у відповідності до Закону України “Про електроенергетику”, та відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, зробив перерахунок недорахованої електроенергії, а на підставі Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами та додатку до договору № 44/2280 від 14.11.2000р., нарахував за реактивну енергію плату.
Крім того, колегія суддів зазначає й те, що, відповідно до п. 6.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником та споживачем та визначає зміст правовідносин, прав та обов’язків сторін. А так як договір не визнавався недійсним, тому сторони повинні дотримуватись його вимог.
Як свідчать матеріали справи, позивачем доведені обставини, на які він послався як на підставу своїх позовних вимог. А тому вважати, що ним безпідставно було здійснено вищезазначені нарахування, не можна.
Судова колегія не може погодитись з посиланням в апеляційній скарзі на те, що місцевий суд не вияснив обставини справи щодо правомірності добору електроенергії на підставі контрольного зняття показів 07.06.2004р., оскільки місцевий суд достовірно встановив недостовірності наданих відповідачем обсягів споживання електричної енергії у травні 2004р., зазначених у звітах. А тому, як зазначалось в постанові вище, відповідачу правомірно був зроблений добір відповідно до показників контрольного зняття показів, та у червні 2004р. виставлений відповідний рахунок.
Крім того, в скарзі апелянт послався й на те, що він відповідальності за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них, на себе не брав, а тому вважає, що сума недоврахованої електроенергії, виставлена йому позивачем на підставі акту № 005308 від 30.07.2004р. про порушення ним ПКЕЕ, є безпідставною.
З такими посиланнями скаржника колегія суддів також не може погодитись, оскільки у відповідності до п. 4.10 ПКЕЕ (що діяли у 2004р.), відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування.
Відповідно до п. 7.30 ПКЕЕ, у разі виявлення у споживача порушень, спричинених його діями, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації.
Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених НКРЕ, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.
Оскаржуючи рішення, апелянт послався на неправомірність нарахування йому суми за перетікання реактивної енергії в зв’язку з відсутністю між ним та позивачем відповідного договору.
Даним посиланням в апеляційній скарзі позивача, якими обґрунтовується, як на його думку, незаконність прийнятого рішення, в повній мірі дана відповідь в рішенні місцевого суду, з чим погоджується апеляційний суд.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення постановлено на повно, всебічно і об’єктивно досліджених обставинах справи, належно оцінених судом доказах у їх сукупності, з додержанням норм як процесуального, так і матеріального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.11.2006р. у справі № 9/246/05-нр залишити без змін а апеляційну скаргу Госпрозрахункового виробничого торгівельного підприємства учнівського споживчого товариства ім. Коларова Миколаївської облспоживспілки без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий Е.І. Андрєєва
Судді: П.Ф. Мацюра
Н.В. Ліпчанська