Судове рішення #473279
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

 

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

01.03.2007                                                                                   Справа №32/311

 

    Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 

головуючого  Павловського П. П. (доповідач),

суддів: Логвиненко А.О.,Чус О.В

Секретар судового засідання Мацекос І.М.

Представники сторін:

від позивача:  ОСОБА_3 представник, довіреність ІНФОРМАЦІЯ_2;

від відповідача:  Вишневський А.Є. представник, довіреність №б/н  від 14.02.06;

від третьої особи:  ОСОБА_2 директор, наказ ІНФОРМАЦІЯ_1;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного  підприємця ОСОБА_1. м. Дніпропетровськ  на рішення господарського суду   Дніпропетровської  області від  01.11.2006року   у справі НОМЕР_3

за позовом   Приватного підприємця  ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до відповідача:   Дочірнього підприємства “Мирівське  хлібоприймальне підприємство”, смт. Губиніха Дніпропетровської області

третя особа без самостійних  позовних вимог на стороні відповідача: Дочірнє підприємство Державна акціонерне компанія “Хліб України” “Мирівський елеватор”, с. Мирове, Томаківський район Дніпропетровської області

про   витребування майна

встановиВ:

          В липні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа  ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ ( далі -позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства “Мирівське  хлібоприймальне підприємство”, смт. Губиніха Дніпропетровської області за участю третій особи Дочірнє підприємство Державна акціонерне компанія “Хліб України” “Мирівський елеватор”, с. Мирове, Томаківський район Дніпропетровської області про витребування майна.

          Рішенням  господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.06р. у справі  №32/311(суддя Васильєв О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.

          Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів до суду та не надав належних документів щоб доказати суть спору.

          Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.06р та прийняти нове рішення по справі НОМЕР_3, при цьому скаржник вважає , що господарський суд Дніпропетровської області керувався не тією нормою, яка регулює спірні відносини, а саме параграфу 1, гл. 66 ЦК України, замість норм ст.ст. 1212,1213 ЦК України, яка є належною у спірних правовідносинах, тобто застосував належний закон. Таким чином, суд порушив норми матеріального права . В своєму додатковому поясненні до апеляційної скарги позивач повідомив, що відповідач надав до суду відомості про кількість прийнятого на зберігання зерна від попереднього зберігача судом існуючих правовідносин між позивачем та Дочірнє підприємство Державна акціонерне компанія “Хліб України” “Мирівський елеватор”, с. Мирове, Томаківський район Дніпропетровської області.

          Позивач в своєму запереченні вважає, що між позивачем та відповідачем виникли не договорні правовідносини, а саме, правовідносини набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, що регулюються ст.ст.1212,1213 ЦК України.

          Від третій особи надійшло клопотання з проханням залучити до справи акт інвентаризації станом на 21.02.2006 року та реєстр відвантаження зерна соняшника з 22.02.2006 року, а також відзив на апеляційну скаргу, в якому просить  рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вивчивши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін визнала апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем укладено договір ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання по прийманню, зберіганню та обробці сільськогосподарської продукції ( а.с 6-8).

16.12.06р  було складено акт на перерахування та  отриманого хлібоприймальним підприємством зерна насіння з одного товариства на інше позивач здав , а відповідач прийняв на відповідальне зберігання 140 234 ,00 кг зерна соняшника( а.с 9).

20.03.06 р голова правління ДП ДАК“Хліб України” “Мирівський елеватор” надав наказ  НОМЕР_2 “Про прийняття на зберігання зерна у зв'язку із визнанням договорів оренди недійсними”  з якого вбачається , що у зв'язку із визнанням недійсними договорів оперативної оренди майна ДП ДАК «Хліб України»«Балівський КХП» ІНФОРМАЦІЯ_4   та договору оперативної оренди майна ДП ДАК «Хліб України»«Мирівський елеватор»ІНФОРМАЦІЯ_5, і враховуючи те , що колишній орендатор - ТОВ «Орільський об'єднаний елеватор», залишив зерно на зазначених зернових складах без переоформлення складських документів , внаслідок чого зазначене зерно має невизначений характер і не може бути видане або переміщене будь-яким третім особам  , окрім попереднього зберігача  - ТОВ «Орільський об'єднаний елеватор», з метою приведення обліку зерна у відповідність до вимог чинного законодавства наказано : директорам ДП ДАК «Хліб України»«Балівський КХП»та «Мирівський елеватор»прийняти залишене ТОВ «Орільський об'єднаний елеватор»зерно на зберігання у кількості та за якісними показниками відповідно до актів інвентаризації зерна від 23.02.06 р. та від 21.02.06 р. ) ; укласти договори відповідального зберігання зерна з ТОВ «Орільський об'єднаний елеватор»; оформити складські документи на зерно на ім'я ТОВ «Орільський  об'єднаний  елеватор»;  відпуск  залишеного  ТОВ  «Орільський  об'єднаний елеватор»зерна проводити за його  зверненням відповідно  до  наданих ним  складських документів та реєстру поклажодавців в межах актів інвентаризації зерна від 23.02.06 р. та від 21.02.06р.

Як вбачається із змісту товарно-транспортних накладних в яких відображено відпуск зерна соняшника позивачу від ДАК „Хліб України" „Мирівський елеватор"  у кількості 46 080,00 кг зерна соняшника (а.с 37-40).

В зв'язку з відсутністю складського обліку 06.04.06 р. спільною комісією посадових осіб ДП ДАК «Хліб України»та Дніпропетровської ТПП  і представниками Томаківської райдержадміністрації проведено інвентаризацію наявності зерна в складах ДП ДАК «Хліб України»«Мирівський елеватор»та складено відповідний Акт інвентаризації зерна ,із змісту якого вбачається , що станом на 06.04.06 р. там перебувало 871 030 ,00 кг зерна соняшника 2004-2005 року урожайності. Аналогічні відомості про кількість зерна соняшника містяться і у Висновках експерта Дніпропетровської ТПП від ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позивач 06.06.06р надсилав на адресу відповідача вимогу від 05 червня 2006 року про видачу майна, що знаходиться на зберігання, також 26.06.06р повторно надіслав відповідачу вимогу про видачу майна або компенсацію вартості даного майна у сумі 122 395,00грн.В подальшому Приватний підприємець ОСОБА_1  також, звернувся до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України" „Мирівський елеватор" з вимогою від грузити на його користь 94 150, 00 кг зерна соняшника ( залишок від 140 234 ,00 кг , які були передані на зберігання ДП «Мирівське хлібоприймальне підприємство»на підставі договору НОМЕР_1 про надання послуг по прийманню , зберіганню та обробці сільськогосподарської продукції від 16.12.05 р. ; з урахуванням отриманих в березні 2006 р. від Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України" „Мирівський елеватор" 46 080,00 кг . ) Але третя особа відмовила видати це зерно , пославшись на відсутність відповідного акту приймання-передачі зерна між ним та ДП «Мирівське хлібоприймальне підприємство».Таким чином , на цей час . Приватний підприємець ОСОБА_1 не отримав 94 150, 00 кг зерна соняшника ні від відповідача, ні від третьої особи .

          Не може бути вірним посилання скаржника на єдиний документ, що підтверджує передачу на зберігання насіння соняшника у обсязі на який посилається Позивач, це договір ІНФОРМАЦІЯ_3., укладений між ПП ОСОБА_1 та ДП „Мирівське хлібоприймальне підприємство", який за своєю правовою природою слід віднести до договорів зберігання та при вирішенні спору застосовувати відповідні норми закону.

Відповідно до ст.936 ЦК України, одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавець), і повернути її поклажедавцеві у схоронності. Зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ст. 942 ЦК України). Зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто. Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це робити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов'язаний своєчасно повідомити поклажодавця. У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання (ст 943 ЦК України). Зберігач зобов'язаний негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі і отримати його відповідь. У разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження речі зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови її зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця (ст.945 ЦК України). Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ст.949 ЦК України). За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ст.950 ЦК України). Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем; у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості (ст.951 ЦК України). Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавц повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ст 953 ЦК України).

Відповідно до  ЗУ „Про зерно та ринок зерна в Україні", відповідно до якого зерновий склад зобов'язаний вжити всіх заходів, передбачених вказаним Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданного йому на зберігання. Так:

видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи (ст. 24 вищеназваного Закону);

за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документу ( ст.26);

зерновий склад зобов'язаний повернути поклажедавцеві або особі, зазначеній ним, як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством (ст.32);                                                                               

за втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством (ст.ЗЗ);

збитки, завдані поклажедавцеві втратою , нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом: за втрату та нестачу - у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає зерна (ст.34).

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що позов пред'явлено про повернення майна, а саме насіння соняшника. Як слідує з документів ДП ДАК “Хліб України” “Мирівський елеватор”, с. Мирове, а саме акт інвентаризації зерна станом на 21.02.06р та реєстру відвантаження зерна соняшника по ДП ДАК “Хліб України” “Мирівський елеватор”, з 22.02.06 року по 09.07.2006р  видно,  що предмет спору, якій підлягає поверненню, - у ДП ДАК “Хліб України” “Мирівський елеватор”, с. Мирове відсутній. На ціх підставах позов не може бути задоволений бо не існує майна, що підлягає поверненню.

На підставі наведеного, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для скасування рішення першої інстанції.

Керуючись ст.ст.101-105 ГПК України

 

Постановив:

 

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.06 року  у справі

№32/311-залишити без змін

Апеляційну скаргу -приватного підприємця  ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ -  без задоволення.

Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду може бути оскаржена у місячний термін в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

 

    Головуючий                                                                                                П.П. Павловський      

 

    Суддя                                                                                                           А.О.Логвиненко

 

    Суддя                                                                                                           О.В.Чус

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація