ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2007 Справа № П39/187-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Павловський П.П.. –доповідач
суддів: Логвиненко А.О, Чус О.В
Секретар судового засідання Мацекос І.М.
Представники сторін:
від позивача: Циганка В.Я., довіреність №374 від 21.02.07, представник;
від відповідача: представник не з"явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Національного банку України в особі управління Національного банку України, м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.07р у справі № П 39/187-07
за позовом: Національного банку України в особі управління Національного банку України, м. Дніпропетровськ
до: Відділ державної виконавчої служби Амур –Нижньодніпровського районного управління юстиції, м. Дніпропетровськ
про стягнення 1 152,80 грн
ВСТАНОВИВ:
В січні 2007 року Національний банк України в особі управління Національного банку України, м. Дніпропетровськ (далі –позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відділу державної виконавчої служби Амур –Нижньодніпровського районного управління юстиції, м. Дніпропетровськ ( далі –відповідач) про стягнення 1 152,80 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.07 року у справі № П 39/187-07 (суддя –Ліпинський О.В.) позовну заяву повернути без розгляду.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що до позовної заяви не додано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі. Відповідно до підпункту 4.7 пункту 4 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо окремі органи, про які йдеться в статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 N 7-93 "Про державне мито", звертаються до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх владних повноважень, вони зобов'язані сплачувати державне мито у загальному порядку.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.07 року по справі № П39/187-07 скасувати повністю. При цьому особа, що подала апеляційну скаргу посилається на те, що Національний банк України та його установи звільнено від сплати державного мита без припису, чи виконує при цьому Національний банк України свої повноваження, чи ні.
Від відповідача відзиву на апеляційну скаргу не надійшло , в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлено належним чином . Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про приймання на зберігання цінностей, в порядку ст.ст. 610,624,625 ЦК України.
16.01.07р господарський суд Дніпропетровської області оголосив ухвалу про повернення позовної заяви, в зв’язку з тим, що позивач не надав до господарського суду першої інстанції доказів сплати держмита у встановленому розмірі.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції не вірно дійшов висновку про те, що згідно з ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 N 7-93 "Про державне мито" позивач має пільги щодо сплати державного мита і в даному випадку позивач не є госпрозрахунковою установою.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що є підстави передбачені ст.201-202 КАС України для скасування ухвали місцевого суду.
Керуючись ст.ст. 101-106 ГПК України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2007 року- скасувати.
2. Апеляційну скаргу Національного банку України в особі управління Національного банку України, м. Дніпропетровськ –задовольнити.
3. Справу направити на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржено до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя А.О.Логвиненко
Суддя О.В. Чус