ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2007 Справа № А17/351-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитренко А.К. (доповідач)
суддів: Прокопенко А.Є. , Тищик І.В.
При секретарі судового засідання Вроні С.В.
Представники сторін:
від позивача: Нестерова Н.І., довіреність №3 від 27.02.07, представник;
від позивача: Лакіза Ю.В., довіреність №2 від 31.01.07, представник;
від відповідача: Топак О.В., довіреність №655/10/100 від 31.01.07, заступник начальника юридичного відділу;
від відповідача: Павлюк О.В., довіреність №1159/10/100 від 19.02.07, начальник юридичного відділу;;
розглянувши апеляційну скаргу державного міжрайонного підприємства водопровідно каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с.Воронове Синельниківського району Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.06р. у справі №А17/351-06
за позовом державного міжрайонного підприємства водопровідно каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Воронове Синельниківського району Дніпропетровської області
до Синельниківської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Синельникове Дніпропетровської області
про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень
В засіданні оголошувалась перерва з 01.02.07 по 27.02.07 (ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.06 суддя Стрелець Т.Г. відмовила державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" у позові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Синельниківської об"єднаної державної податкової інспекції від 06.04.06 № 0000322301/0, від 22.06.06 № 0000322301/1, від 07.08.06 №№ 0000322301/2, 0000132340/0.
Не погоджуючись з постановою суду, державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" просить її скасувати, посилаючись на неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.
Синельниківська об"єднана державна податкова інспекція вважає постанову такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, і просить її залишити без змін.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд
В С Т А Н О В И В :
З 09.03.06 по 04.04.06 працівниками Синельниківської об"єднаної державної податкової інспекції проведено планову документальну виїзну перевірку державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.05 по 01.01.06, за результатами якої був складений акт від 04.04.06 №23/230/03564045.
В ході перевірки було встановлено порушення позивачем п.11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині невірного застосування касового методу при визначенні податкових зобов"язань і податкових зобов"язань і податкового кредиту за 2005 рік, внаслідок чого було донараховано ПДВ в сумі 369 466 грн.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією 06.04.06 було винесено податкове повідомлення-рішення №0000322301/0, яким позивачеві визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 552 389 грн. 20 коп., з яких 369 466 грн. - основний платіж, 182 923 грн. 20 коп. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до відповідача.
Рішенням про результати розгляду скарги відповідач відмовив позивачеві у задоволенні скарги і виніс нове податкове повідомлення-рішення від 16.04.2006р. №0000322301/1, яким позивачеві було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 552 389 грн. 20 коп., у тому числі 369 466 грн. - основний платіж, 182 923,20 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області.
Рішенням про результати розгляду скарги ДПА у Дніпропетровській області збільшила розмір штрафних санкцій, застосованих до позивача на суму 1 809 грн. 80 коп., в іншій частині згадані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга —без задоволення.
Також відповідачем були винесені нові податкові повідомлення-рішення:
від 07.08.2006р. № 0000322301/3, яким позивачеві було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 552 389 грн. 20 коп. грн., у тому числі 369 466 грн. - основний платіж, 182 923 грн. 20 коп. - штрафні (фінансові) санкції;
від 07.08.2006р. № 0000132340/0, яким позивачеві було визначено суму о зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1809,80.
Перевіркою було встановлено, що підприємство при визначенні податкових зобов'язань та податкового кредиту по "касовому" методу неправомірно включало до розрахунку надходження грошових коштів від КП "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" за відпущену воду.
КП "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" отримувало від позивача у 2005р. воду на підставі договору №1 від 05.12.2002р., в якому вказано, що КП "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" є абонентом по відношенню до виробника - позивача; позивач постачає питну воду абоненту по своїх магістральних водопроводах до розподільчих мереж абонента; абонент зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати питну воду в лімітних розмірах.
КП "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" належить до комунальної форми власності, є платником податку на додану вартість, тобто не є бюджетною установою, що не заперечується позивачем.
У п.1.4 ст 1 Закону України «Про податок на додану вартість»надане визначення поставки послуг, а саме це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізінгу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Згідно з вимогами пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України.
Пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що датою виникнення податкових зобов"язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податків;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Пунктом 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі -ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники.
Згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. «б»пп. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятидесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Листом державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 23.07.2003 року № 16759/7/31-238 ДОКП «Облводоканал»було надано податкове роз'яснення щодо застосування п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», в якому зазначено: "щодо операцій з надання послуг водопостачання та водовідведення, які здійснюються облводоконалом через водоконали міст в частині споживання її фізичними особами та бюджетними установами зазначеними підприємствами може застосовуватися касовий спосіб визначення бази оподаткування у розумінні, визначеному п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».
Вищенаведеним податковим роз'ясненням користувався і позивач. Однак, ним невірно було застосовано базу оподаткування за касовим способом, оскільки позивач постачає питну воду саме комунальному підприємству «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційого господарства, яке не є бюджетною організацією, а тим більше фізичною особою.
Як свідчать матеріали перевірки, протягом 2005 року позивач постачав питну воду комунальному підприємству «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»згідно з договором від 05.12.2002р. №1, тобто позивач постачав питну воду юридичній особі, яка не є бюджетною організацією. Крім того, згідно типових договорів КП «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»з фізичними особами м. Павлограда, останні здійснюють оплату за споживання води безпосередньо комунальному підприємству.
Твердження позивача про те, що він не продає, а передає для використання питну воду для потреб населення через комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", яке, на думку позивача, здійснює транспортування води для населення і збір коштів з населення та перераховує ці кошти по мірі їх надходження в рахунок компенсації вартості отриманої питної води по тарифам ДМПВКГ "Дніпро-Західний Донбас" є безпідставним і спростовується листом КП "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" від 13.04.06 № 812, підписаним директором підприємства і адресованим начальнику Синельниківської ОДПІ, в якому повідомляється, що "саме комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" від свого імені, а не державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", укладає з населенням міста Павлоград договори про надання послуг з водопостачання та водовідведення і саме з КП "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" розраховується населення за отримані послуги. Комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", отримуючи від державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" воду, розраховується за неї з останнім як за покупну" (а.с. 34).
Таким чином, позивач повинен застосовувати спосіб оподаткування за правилом «першої події», а не за касовим способом.
Крім того, відповідно до п. д) пп.4.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами «не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано)". Аналізуючи данну норму, слід зазначити, що платник податків звільняється від відповідальності лише в тому випадку, коли податкове роз'яснення було скасоване або змінене. У даному випадку роз'яснення не скасоване та не змінене, крім того, воно не суперечить нормам Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема ст. 11 цього Закону. Слід зазначити, що відповідно до п.п. 4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта.
За таких обставин підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.06 у даній справі залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.К.Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко
Суддя І.В. Тищик
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Поштаренко