У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ½ частину квартири, встановлення порядку користування квартирою за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 26 грудня 2008 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2008 року  ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 25 червня 1994 року перебуває з відповідачкою у шлюбі. Спірна квартира придбана 11 червня 2002 року, а тому є спільною сумісною власністю. Він поніс витрати на капітальний ремонт квартири. Договір купівлі-продажу укладено від імені відповідачки. Право власності зареєстровано також за нею. ОСОБА_2 створює йому перешкоди у користуванні квартирою. Просив визнати за ним право власності на ½ частину спірної квартири і встановити порядок користування цією квартирою.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від               26 грудня 2008 року, в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1  звернувся до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 26 грудня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

  У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в  касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати   питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 26 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.