ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" квітня 2009 р. Справа № 14/1908
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Щепанської Г.А.
при секретарі Жарській І.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2. - директора,
ОСОБА_5. - представника за довіреністю від 12.06.2008р.,
від відповідача: -ОСОБА_4 та його представника за довіреністю від 09.12.2008р.ОСОБА_3.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Арарат", с.Велика
Медведівка Красилівського району Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "30" липня 2008 р. у справі № 14/1908 (суддя Гладюк Ю.В.)
за позовом Приватного підприємства "Арарат", с.Велика Медведівка Красилівськогорайону Хмельницької області
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, с.Волиця - 2 Красилівського району Хмельницької області
про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні майном,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.07.2008р. у справі №14/1908 в позові приватного підприємства "Арарат" до підприємця ОСОБА_4 про визнання за позивачем права власності на асфальтовий завод по вул.Підбережній у с.Заслучне Красилівського району Хмельницької області та зобов'язання відповідача усунути перешкоди у використанні цього асфальтового заводу шляхом його звільнення відмовлено.
Вважаючи дане рішення місцевого господарського суду незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове - про задоволення позову.
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:
- в обґрунтування свого рішення місцевий господарський суд зіслався на розпорядження Красилівської райдержадміністрації №154/2007-р від 20.03.2007р. "Про надання дозволу на розробку проекту попереднього погодження місця розташування асфальтного заводу", №403/2007-р від 16.07.2007р. "Про затвердження проекту попереднього погодження та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", №358/2008-р від 09.07.2008р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування асфальтного заводу ПП ОСОБА_4.", проект землеустрою щодо попереднього погодження місця розташування земельної ділянки ПП ОСОБА_4 для обслуговування асфальтового заводу, що розташована за межами населеного пункту с.Заслучне Красилівського району, однак, дані документи не мають жодного відношення до асфальтного заводу, що належить позивачу на праві власності, у них немає жодної вказівки на асфальтний завод, розташований по вул.Підбережній с.Заслучне Красилівського району Хмельницької області;
- судом не взято до уваги, що на земельній ділянці по вул.Підбережній с.Заслучне Красилівського району Хмельницької області жодних приміщень, споруд, а також інших об'єктів нерухомості ніколи не будувалось і на даний час немає, а асфальтний завод, що належить позивачу, складається із великих бочок, з'єднаних між собою з'єднувальними частинами, і не містить у собі приміщень, споруд, а також інших об'єктів нерухомості;
- суд першої інстанції, як на підставу відмови у позові, посилається на документи, що стосуються права на земельну ділянку, як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача, однак, дане посилання є безпідставним, оскільки жодного спору між сторонами щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою між сторонами не було;
- свій висновок про неналежне оформлення позивачем документів як на початок будівництва, так і на його завершення та введення заводу в експлуатацію, господарський суд Хмельницької області не обґрунтував нормами відповідного законодавства та, разом з тим, не приділив належної уваги тому, що про належне оформлення позивачем таких документів свідчить акт робочої комісії від 21.07.2006р. про прийняття асфальтного заводу в експлуатацію;
- місцевий господарський суд проігнорував клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника, чим порушив норми Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, зареєстрованому Житомирським апеляційним господарським судом 09.12.2008р. за вх.№02-01/7580/08 (а.с.90), просить залишити оскаржене рішення без змін як таке, що прийняте з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права.
У поясненнях по справі, зареєстрованих судом апеляційної інстанції 12.02.2009р. за вх.№02-01/788/09 (а.с.97-98), позивач зазначив, що належність йому асфальтного заводу підтверджується накладною №452 від 15.09.2002р., довідкою СТОВ "Надія" №12 від 02.02.2009р., актом від 21.07.2006р. робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом асфальтного заводу, накладною №561 від 12.04.2002р., накладними про надання автопослуг вантажного транспорту, вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 29.07.2003р. у справі №1-116/2003р., довідкою Заслучненської ЗОШ І-ІІІ ст. №4 від 10.02.2009р., довідкою Заслучненської лікарської амбулаторії Красилівського району від 10.02.2009р., довідкою №53 від 10.02.2009р. Заслучненської сільської ради, паспортом заземлюючого пристрою асфальтного заводу ПП "Арарат", актом на сховані роботи по улаштуванню заземлюючого пристрою від 08.07.2002р., протоколом №1869 від 20.07.2006р., протоколами №№546-548 від 12.07.2002р. (а.с.99-108).
З метою повного та всебічного розгляду справи та з'ясування обставин спору судом апеляційної інстанції залучено до матеріалів справи письмові пояснення Відділу містобудування, архітектури та будівництва Красилівської райдержадміністрації, Управління Держкомзему у Красилівському районі Хмельницької області.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі, надавши пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважають рішення господарського суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач та його представник заперечили проти вимог та доводів апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважають рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим та просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2008р. в господарський суд Хмельницької області звернулося Приватне підприємство "Арарат" з позовом до підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання останнього припинити дії, що порушують право позивача на здійснення підприємницької діяльності – використання за призначенням асфальтного заводу, розташованого в с.Заслучне Красилівського району по вул.Підберезній, та дії, які перешкоджають позивачу здійснювати право користування та розпорядження майном.
Обґрунтовуючи позов, підприємство зазначило, зокрема, що рішенням Заслучненьскої сільської ради від 01.08.2002р. №17 (а.с.12) засновнику ПП "Арарат" ОСОБА_2 було надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування асфальтного заводу в с.Заслучне Красилівського району по вул.Підберезній на земельній ділянці площею 0,1га, а рішенням №19 від 16.07.2006р. (а.с.14) – на роботу асфальтного заводу, який, відповідно до акту робочої комісії від 21.07.2006р. (а.с.15-17), закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію, однак, протягом 2007-2008р.р. підприємство не має змоги здійснювати свою підприємницьку діяльність на побудованому об'єкті, оскільки відповідач самовільно заволодів асфальтним заводом і експлуатує його, що підтверджується вироком Красилівського районного суду від 03.03.2008р. по справі №1-11/2008р. та довідною Заслучненської сільської ради №92 від 26.03.2008р. (а.с.20-22).
Як стверджує позивач, його усні звернення щодо припинення неправомірних дій по використанню чужого майна відповідач ігнорує, у зв'язку з чим підприємство звернулось в Красилівський РВ УМВС України, однак, в порушенні кримінальної справи чи здійсненні інших заходів, спрямованих на усунення порушень, було відмовлено (а.с.18,19), що стало приводом для звернення за захистом свого порушеного права в судовому порядку.
У заяві від 12.06.2008р. про доповнення позовних вимог (а.с.53-54) позивач просив визнати за ним право власності на асфальтний завод по вул.Підберезній в с.Заслучне Красилівського району Хмельницької області та зобов'язати відповідача усунути перешкоди у використанні позивачем за призначенням асфальтного заводу й звільнити вищевказаний асфальтний завод.
Відповідач у відзиві від 25.06.2008р. на позовну заяву заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що асфальтний завод був придбаний ним у СК "Авангард", с.Чернелівка Красилівського району Хмельницької області згідно договору купівлі-продажу від 10.01.2002р., розрахунки за завод проведені згідно приходних касових ордерів №12 від 29.01.2002р., №198 від 24.04.2002р., накладної від 12.01.2002р. (а.с.41-42).
Крім того, доводячи своє право власності на спірний завод відповідач надав суду:
- розпорядження Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області №154/2007-р від 20.03.2007р. "Про надання дозволу на розробку проекту попереднього погодження місця розташування асфальтного заводу”, яким відповідачу надано дозвіл на розробку проекту попереднього погодження місця розташування земельної ділянки, площею 0,10га, для обслуговування асфальтового заводу, що розташована за межами населеного пункту с.Заслучне і перебуває в державній власності (а.с.44);
- розпорядження Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області №403/2007-р від 16.07.2007р. "Про затвердження проекту попереднього погодження та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки”, яким підприємцю ОСОБА_4 затверджено проект попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для обслуговування асфальтового заводу, орієнтовною площею 0,10га, що розташована за межами населеного пункту с.Заслучне Красилівського району та перебуває в державній власності. Цим же розпорядженням надано дозвіл відповідачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1га, для обслуговування асфальтного заводу (а.с.46);
- розпорядження Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області №358/2008-р від 09.07.2008р. ”Про затвердження проекту землеустрою щодо попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування асфальтного заводу ПП ОСОБА_4.”, яким затверджено проект землеустрою щодо попереднього погодження місця розташування земельної ділянки, для обслуговування об’єктів нерухомого майна асфальтного заводу, які належать приватному підприємцю ОСОБА_4 на праві власності, площею 0,10га, що розташована за межами населеного пункту с.Заслучне Красилівського району та перебуває в державній власності. Пунктом 2 вказаного розпорядження надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування об’єктів нерухомого майна асфальтного заводу, які належать підприємцю ОСОБА_4 на праві власності, площею 0,10га, що розташована за межами населеного пункту с.Заслучне Красилівського району та перебуває в державній власності (а.с.45);
- проект землеустрою щодо попереднього погодження місця розташування земельної ділянки підприємцю ОСОБА_4 для обслуговування асфальтового заводу, що розташована за межами населеного пункту с.Заслучне Красилівського району (а.с.31-40), тощо.
Оцінивши доводи сторін та подані ними докази в сукупності з аналізом норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Захист відносин власності в Україні здійснюється на підставі загальних засад, визначених Конституцією України, Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч.4 ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.
Як зазначено в ч.1 ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
За статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивачем у позові про визнання права власності є власник індивідуально визначеного майна, право якого оспорюються або не визнається іншою особою, з якою власник перебуває у зобов'язальних відносинах, а відповідачем – особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але і не визнає його.
Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно та ст.16 Цивільного кодексу України, яка визначає визнання права як способу захисту цивільних прав та інтересів.
Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно.
Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Предметом спору, як зазначалося вище, є визнання за Приватним підприємством "Арарат" права власності на асфальтний завод по вул.Підберезній в с.Заслучне Красилівського району Хмельницької області та зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні вказаним заводом шляхом його звільнення.
Обґрунтовуючи право власності на спірний асфальтний завод, позивач зіслався на рішення Заслучненської сільської ради Красилівського району від 18.02.2002р. №17, яким ОСОБА_2., як засновнику ПП "Арарат”, надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування асфальтового заводу в с.Заслучне Красилівського району по вул.Підберезна на земельній ділянці 0,1га; накладну №452 від 15.09.2002р., по якій у СТОВ "Надія”, с.Велика Медведівка Красилівського району були придбані вузли та агрегати; рішення Заслучненської сільської ради Красилівського району від 16.07.2006р. №19, яким керівнику ПП "Арарат” ОСОБА_2 дано дозвіл на тимчасову роботу асфальтного заводу; акт робочої комісії від 21.07.2006р., яким прийнятий в експлуатацію закінчений будівництвом асфальтовий завод по вул.Підберезній в с.Заслучне, довідку Заслучненської сільської ради №92 від 26.03.2008р., видану ПП "Арарат", в якій вказано, що згідно Акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом асфальтного заводу, завод прийнятий в експлуатацію 21.07.2006р. (а.с.12-17,22).
Частиною 1 ст.24 Закону України "Про планування і забудову територій" встановлено, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.
З наведеної норми випливає, що передумовою надання особі, яка виявила намір будівництва об'єкта містобудування, є наявність у цієї особи документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Згідно довідки Заслучненської сільської ради №168 від 10.07.2008р. (а.с.89) у с.Заслучне Красилівського району є вулиця під назвою Підберезна, асфальтний завод розташований по вул.Підберезній,50.
Проте, Управління Держкомзему у Красилівському районі Хмельницької області довідками №800 від 26.03.2009р. та №990 від 21.04.2009р. повідомило, що відповідно до проекту встановлення меж населених пунктів Заслучнянської сільської Ради народних депутатів, затвердженого рішенням №5 від 01.08.1997р., земельна ділянка, на якій розташовано асфальтний завод, знаходиться за межами с.Заслучне, на території Заслучнянської сільської ради і належить до земель державної власності.
Як вбачається з акту робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом асфальтного заводу від 21.07.2006р. (а.с.15-17), проектна документація на будівництво не розроблялась, оскільки завод являє собою автономну діючу систему виробничого циклу, внаслідок функціонування окремих, автономно діючих вузлів, агрегатів та механізмів, тобто, наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що спірний завод не є об'єктом нерухомого майна.
Позивач в апеляційній скарзі також підтверджує, що асфальтний завод складається із великих бочок, з'єднаних між собою з'єднувальними частинами і не містить в собі приміщень, споруд, а також інших об'єктів нерухомості.
Статтею 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. №2768-III встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ч.1 ст.123 Земельного кодексу України).
Відповідно до пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Стаття 123 Земельного кодексу України регламентує порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
Частиною 1 статті 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ч.3 ст.125 Земельного кодексу України).
Однак, належні докази на підтвердження того, що Приватним підприємством "Арарат" було дотримано порядок отримання земельної ділянки під будівництво асфальтного заводу, встановлений ст.123 Земельного кодексу України (звернення до Красилівської райдержадміністрації з відповідним клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки та поданням, при цьому, документів, передбачених ч.5 ст.151 ЗК України; отримання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки; при наданні такого дозволу і, власне, розроблення, проекту, його погодження, з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами; проходження погодженим проектом державної землевпорядної експертизи), а також доказів того, що органом місцевого самоврядування або державної виконавчої влади приймалось рішення про надання позивачу земельної ділянки по вул.Приберезній в с.Заслучне Красилівського району Хмельницької області під будівництво асфальтного заводу, в матеріалах даної справи відсутні.
Красилівський районний відділ земельних ресурсів листом №1186 від 01.08.2006р. (а.с.43) повідомив, що земельна ділянка під асфальтний завод Приватному підприємству "Арарат" не виділялась і заява до Красилівської райдержадміністрації не надходила.
Заслучненська сільська рада листом №69 від 13.07.2006р. (а.с.28) повідомила, що земельну ділянку для розміщення асфальтного заводу виділено СТОВ "Случ", а інформація щодо площі земельної ділянки та прийняття рішення про її виділення ПП "Арарат" у виконкомі Заслучненської сільської ради відсутня.
Виписка з наказу №9/1 від 10.04.2002р. СТОВ "Случ" про виділення ПП "Арарат" ділянки під будівництво асфальтного заводу (а.с.117) не є підставою для користування ПП "Арарат" земельною ділянкою, оскільки СТОВ "Случ" не наділене повноваженнями щодо розпорядженнями землями державної або комунальної власності.
Крім того, як вбачається з листа Відділу містобудування, архітектури та будівництва Красилівської райдержадміністрації (а.с.124), будь-які містобудівні документи по будівництву асфальтного заводу ПП "Арарат" за межами с.Заслучне у відділі відсутні, рішення про виготовлення проектної документації, її затвердження, надання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття об'єкта в дію не оформлялось і не приймалось, ні керівник ПП "Арарат", ні фізична особа ОСОБА_4 з приводу будівництва заводу до відділу не звертались.
Слід також зазначити, що Відділ містобудування, архітектури та будівництва Красилівської райдержадміністрації листом №35 від 08.04.2009р. (а.с.136), на вимогу ухвали апеляційного господарського суду від 24.03.2009р. щодо надання пояснень, з посиланням на нормативні акти, стосовно того, чи є спірний асфальтний завод об"єктом підвищеної небезпеки, повідомив, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №173 від 19.06.1996р. "Про затвердження державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" в додатку №4 "Санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них" підприємства по виробництву асфальтобетону відносяться до класу І небезпеки із найбільшою санітарно-захисною зоною - 1000м.
Правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, визначені Законом України від 18.01.2001р. №2245-III "Про об'єкти підвищеної небезпеки".
Відповідно до статті 7 названого Закону надання відповідно до законодавства дозволів на спорудження і/або реконструкцію об'єктів підвищеної небезпеки належить до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської та Севастопольської міських рад та інших рад у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки.
Порядок будівництва і/або реконструкції об'єктів підвищеної небезпеки визначений статтею 12 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки".
Зокрема, як зазначено в ч.1 цієї статті, суб'єкт господарської діяльності, який планує будівництво і/або реконструкцію об'єкта підвищеної небезпеки, зобов'язаний одержати дозвіл на будівництво такого об'єкта відповідно до законодавства про містобудування. Суб'єкт господарської діяльності, який планує будівництво об'єкта підвищеної небезпеки на території села, селища, міста, також зобов'язаний попередньо одержати відповідно до закону згоду відповідної ради на розміщення об'єкта на такій території.
У відповідності до ч.4 статті 12 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" суб'єкт господарської діяльності одночасно з поданням зазначених у ч.3 цієї статті документів з метою залучення відповідного громадського обговорення через засоби масової інформації повідомляє про мету реалізації проекту; можливі негативні наслідки впливу на життєдіяльність людей та довкілля; заходи та засоби, передбачені проектом для запобігання аваріям, обмеження їх наслідків і захисту людей та довкілля.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачем дотримано вимоги Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" .
Враховуючи викладене, за відсутності належних доказів щодо здійснення будівництва асфальтного заводу у встановленому законом порядку, судова колегія вважає, що вимога позивача про визнання за ним права власності на даний асфальтний завод є необґрунтованою й такою, що не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги є непереконливими й спростовуються вищенаведеним.
Рішення господарського суду Хмельницької області у даній справі слід залишити без змін, а подану позивачем апеляційну скаргу з вимогою про його скасування – без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 30 липня 2008 року у справі №14/1908 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Арарат", с.Велика Медведівка Красилівського району Хмельницької області - без задоволення.
2. Справу № 14/1908 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд