ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "22" квітня 2009 р.                                                           Справа № 22/1

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                   

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Загури В.П. - представника за довіреністю від 02.12.2008р.,                Олійника С.П. - представника за довіреністю від 23.01.2009р.,  

від відповідача: Яманкіної О.М. - представника за довіреністю від 03.11.2008р.,

  

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", м.Нетішин Хмельницької області   

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "10" лютого 2009 р. у справі № 22/1 (суддя Заверуха С.В.)

за позовом Концерну "Макротех", м.Київ

до Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", м.Нетішин Хмельницької області   

про стягнення  21924,34грн.  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.02.2009р. у справі №22/1 позов Концерну "Макротех", м.Київ до Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", м.Нетішин Хмельницької області про стягнення  21924,34грн. задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" на користь Концерну "Макротех" - 19390,24грн. інфляційних витрат, 2529,24грн. 3% річних, 219,19грн. державного мита та 117,88грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті суми позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

Неогрунтованим є висновок суду першої інстанції, що інфляційні витрати та нараховані відсотки річних за користування чужими грошовими коштами за своєю правовою природою не є неустойкою (штраф, пеня), та іншими санкціями, які застосовуються за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), таким чином, дія мораторію на задоволення вимог кредитора не поширюється на заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

02.12.2003р. ухвалою господарського суду м.Києва порушено провадження у справі про визнання банкрутом ДП НАЕК "Енергоатом" та відповідно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, на протязі дії якого згідно з ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки ст.625, якою передбачено стягнення інфляційних втрат і 3% річних, розміщена в главі 51 ЦК України "Правові наслідки порушення зобов'язань. Відповідальність за порушення зобов'язання", тобто йдеться про проценти, що є окремою формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань, то, на думку скаржника, стягнення річних і інфляційних є способом відповідальності за порушення грошових зобов'язань і, відповідно санкціями, та захисту цивільних прав від порушень, на стягнення яких розповсюджується дія мораторію.

Згідно з ухвалою господарського суду м.Києва від 06.12.2007р. припинено провадження у справі №43/167 про банкрутство відповідача.

Таким чином, нарахування санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань ВП "Хмельницька АЕС" припинилося з 02.12.2003р.

Так як річні, хоча і не є неустойкою, але є такими витратами, які відповідач, несе саме у зв'язку з невиконанням ним зобов'язання, тому їх нарахування також повинно бути припинено з 02.12.2003р.

Окрім того, ДП НАЕК "Енергоатом", від імені і за довіреністю якого діє Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС", включене в Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що підтверджується виписками з реєстру від 11.10.2007р., від 26.06.2008р., від 29.12.2008р. Згідно з пунктом 3.7 статті 3 Закону, на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу в процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Звертає увагу суду на те, що зазначеним Законом врегульовано відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, яким визначено порядок і механізм їх участі у цих заходах та повноваження Міністерства палива та енергетики України.

Таким чином, як зазначає апелянт, відповідно до п.15 ст.34, ч.4 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження", у разі внесення підприємства в даний реєстр, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості по Закону, виконавчі дії при цьому не проводяться.

На підставі зазначеного, за заявою ВП ХАЕС від 27.11.2008 №45-1566\10282 ВДВС Нетішинського МУЮ винесена постанова від 02.12.2008р. про зупинення виконавчого провадження згідно з п.15 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження". ВДВС не проводив виконавчі дії щодо виконання зазначеного рішення суду в зв'язку з внесенням відповідача в Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону.

Згідно позову річні за період з 1 серпня 2007 року по 24 грудня 2008 року та індекс інфляції - з серпня 2007 року по листопад 2008 року, нараховані позивачем в період порушення справи про банкрутство відповідача та ведення мораторію на задоволення вимог кредиторів, та в період включення відповідача до зазначеного Реєстру.

Окрім того, в позові та рішенні суду вказано про стягнення з НАЕК "Енергоатом" відособлений підрозділ "Хмельницька АЕС" відповідних сум, що не відповідає дійсним обставинам справи. Згідно з довідкою Головного управління статистики у м.Києві від 06.06.2006р. №2151 в ЄДРПОУ зареєстровано відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом".

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та неповним з'ясуванням усіх обставин справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

Представники позивача заперечили проти апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У липні 2007 року концерн „Макротех" звернувся з позовом до Національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу „Хмельницька атомна електрична станція" (далі - НАЕК „Енергоатом" в особі ВП „Хмельницька АЕС") про стягнення 90387,44грн., у тому числі 60218,15грн. основного боргу, 26146,72грн. пені та 4022,57грн. трьох процентів річних у зв'язку з невиконанням умов договору поставки від 03.07.2001р. № 949-126/628.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.11.2007р. позов задоволено частково. Стягнуто з НАЕК „Енергоатом"' в особі   ВП „Хмельницька АЕС"' на користь концерну „Макротех" 60218,15грн. заборгованості, 4022,57грн. трьох процентів річних, 72,49грн. витрат по оплаті державного мита, 83,86грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Основний борг в сумі 60218,15грн., який стягнуто за рішенням суду від 21.11.2007р., утворився внаслідок неналежного виконання відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" умов договору поставки №949-126/628 від 03.07.2001р., укладеного між сторонами. За даними договором відповідачу поставлено будівельні матеріали.

Також за період з 01.11.2004р. та 03.03.2007р. з відповідача стягнуто 3% річних в сумі 4022,57грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду по справі №17/5585 позивач звернувся до Відділу Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції із заявою від 11.11.2008р. №440 про примусове виконання наказу господарського суду Хмельницької області по справі №17/5585 від 18.04.2008р.

Постановою від 14.11.2008р. ВДВС Нетішинського МУЮ відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області по справі №17/5585 від 18.04.2008р.

02.12.2008р. постановою ВДВС Нетішинського міського управління юстиції зупинено виконавче провадження до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості відповідно Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

В зв'язку з невиконанням відповідачем в добровільному порядку договірних зобов'язань згідно договору поставки від 03.07.2001р. №949-126/628, позивачем нараховані відповідачу інфляційні в сумі 19390,24грн. за період з серпня 2007р. по листопад 2008р. та 2534,10грн. 3% річних за період з 01.08.2007р. по 24.12.2008р., тобто з моменту подачі до суду позовної заяви по справі №17/5585 від 31.07.2007р. до моменту подачі позовної заяви по справі №22/1 від 09.01.2009р.

ДП НАЕК "Енергоатом", від імені і за довіреністю якого діє Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС", включене в Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що підтверджується виписками з реєстру від 11.10.2007р., від 26.06.2008р., від 29.12.2008р.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 02.12.2003р. по справі №43/167 порушено  провадження у справі про банкрутство ДП "НАЕК "Енергоатом". Ухвалою від 16.01.2004р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

06.12.2007р. ухвалою господарського суду м.Києва по справі №43/167 заяву ДП "НАЕК "Енергоатом" про банкрутство задоволено. Провадження у справі №43/167 припинено.

В зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" відособлений підрозділ "Хмельницька АЕС" інфляційних втрат та 3% річних за період з серпня 2007 по грудень 2008р.

Колегією суддів враховується наступне.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ст.266 ГК України).

А відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.  

Статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" вказує на те, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Вказаний закон не виключає можливості сплати відповідачем боргу з урахуванням  інфляційних втрат та 3% річних, що виник внаслідок  цивільно-правових угод, зокрема договору поставки.

Колегія суддів відзначає, що заборгованість, яка є предметом позову, не виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, однак стаття 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" чітко визначає коло правовідносин, на які поширюється вказаний Закон.

Крім того, товар, який поставлений відповідачу згідно укладеного договору поставки, не є енергоносієм, а тому не підпадає під поняття "енергоносії", визначеного   ст.1 вказаного вище Закону.

Безпідставними є посилання відповідача на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з огляду на таке.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів  (обов'язкових  платежів).

Інфляційні втрати та нараховані відсотки річних за користування чужими грошовими коштами за своєю правовою природою не є неустойкою (штраф, пеня), та іншими санкціями, які застосовуються за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів  (обов'язкових  платежів).

Таким чином, дія мораторію на задоволення вимог кредитора не поширюється на заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.    

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності нарахування інфляційних втрат в сумі 19390,24грн. за період з серпня 2007р. по листопад 2008р. та 2529,24грн. 3% річних за період з 01.08.2007р. по 24.12.2008р.

В резолютивній частині рішення неправильно зазначене повне найменування боржника, а саме: замість відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" вказано "відособлений підрозділ "Хмельницька АЕС".

Судова колегія вважає це опискою, яка може бути виправлена судом відповідно до ст.89 ГПК України і не впливає на законність прийнятого рішення.

Відповідно доводи апеляційної скарги в цій частині до уваги не приймаються.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються  на вимогах чинного законодавства.

За наведених обставин, рішення господарського суду Хмельницької області від 10 лютого 2009 року у справі №22/1 слід залишити без змін як таке, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права і обставинам справи, а подану відповідачем апеляційну скаргу з вимогою його скасування – без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                              

                                        

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької  області від 10 лютого 2009 року у справі № 22/1 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", м.Нетішин Хмельницької області - без задоволення.

2. Справу № 22/1 повернути до господарського суду Хмельницької  області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

                                                                                             

Віддрук. 4прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд