П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

18.10.2007 р.                                                                                           № 5/53 

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді Кочана В.М.,

суддів: Арсірія Р.О.,

            Цвіркуна Ю.І.,

секретаря судового засідання Стріхи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1. заявила позов про стягнення з відповідача грошової компенсації за продовольче забезпечення військовослужбовців в розмірі 1952,88 гривень та інфляційних коштів в розмірі 1170,58 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Пояснив, що позивач з 11.11.1997 року по 10.03.2002 року проходила службу у Міністерстві оборони України. В період з 17.02.2000 року по 10.03.2002 року відповідач не видавав позивачу продовольчі пайки та не виплатив належну позивачу грошову компенсацію, яка складає на день звернення до суду з позовом 1952,88 гривень. Крім того, на користь позивача підлягають стягненню інфляційні кошти за період з березня 2002 року по день звернення з позовом до суду в розмірі 1170,58 гривень. Представник позивача також вважає, що строк звернення до суду з даним позовом не пропущено.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав. Вважає, що права на отримання грошової компенсації за неотримані продовольчі пайки позивач не має, оскільки дія ч.2 ст. 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призупинена статтею 2 Закону України від 17.02.2000 року "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів". Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в тому числі і з цих підстав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.  

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 11.11.1997 року по 07.03.2002 року проходила службу у Міністерстві оборони України. В період з 17.02.2000 року по 07.03.2002 року позивач не була забезпечений провольчими пайками.

Враховуючи те, що позивач не заявляє вимогу про стягнення грошової компенсації за продовольчі пайки за період з 1997 року по 2000 рік,  суд вважає, що нею такі пайки були

отримані, а отже позивач знала про право на їх отримання на момент звільнення з військової служби. Звідси, слід вважати, що у позивача виникло право вимоги за даним позовом з 07.03.2002 року.

До суду позивач звернувся  з даним позовом 27.07.2007 року.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Оскільки представник відповідача наполягає на відмові від позову у зв"язку із пропущенням строку звернення до суду, саме з цих підстав в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1. слід відмовити.  

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 99, 100, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимогОСОБА_1 відмовити.

Постанова відповідно до ч.1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Головуючий - суддя                                                                 Кочан В.М.  

                                   судді                                                               Арсірій Р.О.

                                                                                                           Цвіркун Ю.І.