ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "06" травня 2009 р.                                                           Справа № 9/137-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.10.2008р.,

від відповідача: Костелєй К.Л., довіреність №34 від 27.11.2008р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Московін", м.Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "10" лютого 2009 р. у справі № 9/137-08 (суддя Балтак О.О.)

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м.Вінниця  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Московін", м.Вінниця

про стягнення 265057,67грн.  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.02.2009р. у справі №9/137-08 позов Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м.Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Московін", м.Вінниця про стягнення 265057,67грн. задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Московін" на користь СПД - фізичної особи ОСОБА_3 - 145000,00грн. основного боргу, 43500,00грн. 30% штрафу, 12493,84грн. пені, 55839,03грн. інфляційних, 8224,80грн. річних, 2650,58грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Московін" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

-  на думку відповідача, при досліджені обставин справи судом зроблено посилання на існування договору №04-01/2005-ВЗ-1 від 04.07.2005р., акту передачі-приймання майна на відповідальне зберігання та показів гр.ОСОБА_4 без повного дослідження умов цього договору та виникнення підстав для його укладання. Так, приймаючи до уваги основну суму боргу, визначену у зазначеному договорі, судом залишено поза увагою дані документів, якими позивач обґрунтовував виникнення у нього права власності на майно, а саме: видаткова накладна від 10.12.2004р. ВАТ "Кальменецький цукровий завод", податкова накладна №003085, квитанції прибуткових касових ордерів №№ 7-9, товарно-транспортна накладна серії АЗ № 003088 від 23.12.2004р.;

- дані про передачу позивачем разом з трансформаторною підстанцією ТОВ "Московін" паспорту заводу-виробника в акті передачі-приймання її на відповідальне зберігання відсутні. В судових засіданнях факт передачі технічної документації на транформаторну підстанцію, в тому числі і паспорту заводу-виробника на неї, позивачем, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не доведений жодними доказами в розумінні ст. 32 ГПК України;

- як зазначає скаржник, кожний елемент комплектної трансформатороної підстанції має номер заводу-виробника. А ні в позовній заяві, а ні в ході судового слухання справи позивачем не надано суду даних про вказані номери обладнання, які б могли допомогти його ідентифікувати, ці ж дані відсутні як договорі № 04-01/2005-ВЗ-1 відповідального зберігання від 04.07.2005 року так і в акті приймання-передачі від 14 липня 2005 року;

- позивачем не наведено жодного доказу про звернення до ТОВ "Московін" (ПП "Московін") із вимогою про виконання умов договору №04-01/2005-ВЗ-1 відповідального зберігання від 04.07.2005 року щодо оплати майна після витіку граничних термінів оплати (перше звернення - претензія № 15-04/2008-ПМ-1 від 15.04.2008р.);

- ТОВ "Московін" надало суду докази про придбання трансформаторів ТМВН-1000/10 та ТМЗ-1000/10 у СПД-ФО ОСОБА_5, виконання проектно-кошторисної документації на реконструкцію розподільного пункту 10 кВа комплектної трансформаторної підстанції КТП-2х1000 СПДФО ОСОБА_6, придбання комплектуючих до підстанції, виконання монтажних та налагоджувальних робіт, а також проведення випробувань обладнання, з яких, на думку апелянта, витікає, що до комплектної трансформаторної підстанції, розташованої в місті Вінниці по вулиці Північній, 9, позивач не має жодного відношення;

- громадянин ОСОБА_4 на час подання позову, судового розгляду справи жодного відношення до ТОВ "Московін" не мав ні як посадова особа, ні як працівник;

- аналіз форми виконання на паперовому носії договору №04-01/2005-ВЗ-1 відповідального зберігання від 04.07.2005 року та акту приймання-передачі від 14 липня 2005 року, як зазначає відповідач, дає підстави вважати, що текст цих документів покладений на печатку ПП "Московін" та підпис посадової особи, а не навпаки, що виражається в наступному: на обох документах підпис посадової особи ПП "Московін" знаходиться за межами відведеного місця розташування, при тому, що на всіх інших документах, копії яких долучені до матеріалів справи, підпис цієї посадової особи знаходиться виключно у відведеному місці.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду Вінницької області незаконним та необгрунтованим, просить скасувати його та прийняти новий судовий акт, яким в позові відмовити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Московін" - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справт та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

СПД ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Московін" про стягнення заборгованості яка утворилась у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору відповідального зберігання № 04-07/2005-ВЗ-1 від 04.07.2005р.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 липня 2005 року між Приватним підприємством "Московін" (зберігач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (поклажодавець), був укладений договір №04-07/2005-ВЗ-1 відповідального зберігання, за умовами якого зберігач прийняв на відповідальне зберігання від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 майно з подальшим його викупом, а саме: трансформаторну підстанцію 2КТП 1000 кВа/10/0,4, вартість якої за договором становить 145000,00грн.

Пунктами 4.1 та 4.2 договору сторони передбачили, що зберігач надає послуги по збереженню майна поклажодавця на безоплатній основі; зберігач зобов'язаний розрахуватися з поклажодавцем за майно на протязі року з дня підписання акта приймання-передачі майна на збереження, після чого майно перейде у власність зберігача.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання і є дійсним до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору, і може бути зміненим або пролонгованим додатковою до нього угодою на тих же або інших умовах на термін згідно домовленості сторін, про що сторони укладають окрему письмову угоду (п.8 договору).

Як свідчать матеріали справи, майно було прийнято відповідачем на відповідальне зберігання за актом приймання-передачі від 11 липня 2005 року.

Перехід права власності на зазначене майно повинно було відбутися після повного розрахунку за майно, про що зазначено в п.3.3 договору, однак, даний пункт договору відповідачем не виконано.

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №15-04/2008- ПМ-1 від 15.04.2008р. з вимогою про погашення заборгованості. Відповідач отримав вказану претензію 16.04.2008р., про що свідчить відмітка на претензії за підписом директора ТОВ "Московін". Однак, претензія від 15.04.2008р. була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами частини 1, 2 статті 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Відповідно до приписів статей 173, 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 627 ЦК України закріплює, що відповідно до ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто, сторони у договорі мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень.

Частина 1  статті  626  Цивільного кодексу України, визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до приписів статей 525 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказана норма кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України.

Водночас, положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Частина 2 статті 628 ЦК України закріплює право сторін на укладення договору,  в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин у  змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше  не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За своєю правовою природою підписаний сторонами 04.07.2005р. договір, як вбачається з приведеного вище аналізу положень договору щодо обов'язків зберігача і поклажодавця, містить елементи договору зберігання та договору купівлі-продажу з попередньою оплатою.

Згідно з частиною 1 статті 936 ЦК України, за договором зберігання одна  сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до приписів статті 655 названого Кодексу, за договором купівлі - продажу одна сторона передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк,  визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Пунктом 3 ст.538 ЦК України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в  повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В матеріалах справи відсутні докази передачі позивачем трансформаторної підстанції у власність відповідачу.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що така передача до цього часу не відбулась.

Таким чином, з урахуванням ст.538 ЦК України, позивач має право зупинити виконання свого обов'язку, тобто, відмовитись від передачі майна у власність відповідача та повернути майно зі зберігання останнього.

Проаналізувавши матеріали справи в сукупності з наведеними вище нормами законодавства, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 145000,00грн. заборгованості, що утворилась у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору відповідального зберігання №04-07/2005-ВЗ-1 від 04.07.2005р., а також, з врахуванням цього, відмовляє в частині стягнення 12493,84грн. пені, 43500,00грн. штрафу, 55839,03грн. інфляційних та 8224,80грн. 3% річних в зв'язку з відсутністю правових підстав для їх стягнення та зважаючи, що вимога про стягнення пені, штрафу, інфляційних та 3% річних є похідною від вимоги про стягнення основної заборгованості.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Вінницької області від 10 лютого 2009 року у справі №9/137-08 необхідно скасувати з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Московін", м.Вінниця задовольнити.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 10 лютого 2009 року у справі №9/137-08 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

3. Справу №9/137-08 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд