ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2009                                                                                       Справа№  11/52-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

          головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Корх Д.В.,

           за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_2, довіреність від 25 лютого 2009 року № 465;

від відповідача –Водяна О.М., довіреність від 23 грудня 2008 року № 52-16/115;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2009 року у справі № 11/52-09

за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг

про стягнення 126889,93 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2009 року у справі № 11/52-09 (суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача ВАТ “Південний ГЗК” на користь СПД ОСОБА_1 126889,93 грн. основного боргу, 1269,90 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченню процесу.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із невиконання відповідачем зобов’язання по оплаті вартості отриманого товару.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач –ВАТ “Південний ГЗК”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем не надані докази виставлення рахунків-фактур, які є обов’язковими для виникнення зобов’язання по оплаті поставленого товару.

Позивач –СПД ФО ОСОБА_1, проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду –без змін. У поданому відзиві зазначає про надання відповідачу первинних документів, в тому числі і рахунків-фактур, при передачі товару.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

21 квітня 2008 року між сторонами укладений договір № 721д, згідно умов якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар відповідно до додатку-специфікації до договору, а відповідач зобов’язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, передбачених договором (п.1.1.) /а.с.9-12/.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 126889,93 грн. за накладними від 05 серпня 2008 року № 55 на суму 43925,51 грн., від 27 серпня 2008 року № 57 на суму 41002,22 грн. та від 29 вересня 2008 року № 69 на суму 41962,20 грн. /а.с.13, 16, 19/.

Факт отримання товару і його вартість відповідачем не заперечуються.

Проте, відповідач зобов’язання по оплати вартості отриманого товару не виконав, вартість товару на користь позивача не сплатив, у зв’язку з чим склалася заборгованість в розмірі 126889,93 грн. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Позивачем на адресу відповідача направлялися лист від 06 жовтня 2008 року вих.№ 35 та претензія від 17 жовтня 2008 року вих.№ 37 з вимогою про оплату товару /а.с.22, 23/. У відповіді на претензію від 20 листопада 2008 року вих.№ 52-16/1212 відповідачем у погашенні заборгованості відмовлено з посиланням на фінансову кризу /а.с.24/.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи, що відповідачем –ВАТ “Південний ГЗК”, не виконані зобов’язання по оплаті вартості отриманого товару, судова колегія вважає правильним висновок господарського суду про стягнення з відповідача суми заборгованості.

При цьому судова колегія визнає безпідставними твердження відповідача в апеляційній скарзі щодо ненастання обов’язку по оплаті отриманого товару з посиланням на ненадання позивачем доказів виставлення рахунків-фактур.

Факт надання відповідачу рахунків-фактур та податкових накладних підтверджується матеріалами справи. Позивачем виставлені рахунки на оплату товару від 05 серпня 2008 року № 55 на суму 43925,51 грн., від 27 серпня 2008 року № 57 на суму 41002,22 грн. та від 29 вересня 2008 року № 69 на суму 41962,20 грн. /а.с.14, 17, 20/, а також передані податкові накладні /а.с.15, 18, 21/.

В п.п.6.1, 62 договору від 21 квітня 2008 року № 721д передбачений обов’язок постачальника надати покупцю (його представнику) документи на товар, в тому числі рахунки-фактури та податкові накладні. Вказані документи передаються покупцю “із рук в руки” або іншим способом у строк не пізніше 3 днів з дня поставки.

Відповідачем не надано доказів невиконання продавцем обов’язку щодо передачі разом вказаних документів на товар, як і не надано доказів витребування вказаних документів в порядку ст.666 ЦК України. Товар відповідачем прийнятий без будь-яких зауважень і був використаний у господарській діяльності, що свідчить про додержання постачальником умов договору та передання товаросупровідних документів і отримання їх відповідачем.

Також судова колегія вважає за необхідне відмітити, що у претензії від 17 жовтня 2008 року вих.№ 37 позивач посилається на рахунки-фактури, які не були своєчасно оплачені відповідачем /а.с.23/. Останній у відповіді на претензію, визнаючи заборгованість, будь-яких заперечень щодо ненастання обов’язку по оплаті товару чи неотримання рахунків та податкових накладних не заявляв.

Відповідач, не заперечуючи факт отримання товару та наявність і розмір заборгованості, з формальних причин неправомірно ухиляється від виконання обов’язків по оплаті вартості отриманого товару, оскільки обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути підставою для звільнення його від виконання господарських зобов’язань.

На підставі зазначеного колегія суддів вважає, що господарським судом з’ясовані всі фактичні обставини справи та надана їм належна правова оцінка, рішення господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2009 року у справі № 11/52-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” –без задоволення.

Головуючий                                                                                                       О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                          Л.М.Білецька

                                                                                                                 І.М.Науменко