Справа № 2-1571

2010 рік

РІ ШЕ Н НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2010 року м.Білгород- Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - одноособово судді Лук'янчук О.В.

при секретарі - Чумаченко А.В., Скалозуб Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою Руфф, уродж. ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради , ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності,

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання Заповіту недійсним і про встановлення факту прийняття спадщини і визнанні права власності. Позивачем неодноразову уточнювали позовні вимоги у під час судового розгляду справи остаточно уточнив позовні вимоги, просить встановити факт прийняття ним спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_3, 05.02.2006 року та складається із: 51/100 частини житлового будинку по вул. Плавньова, 50, м. Білгород - Дністровський Одеської області та визнати за ним право власності на зазначене спадкове майно, вказуючи, що він являється спадкоємцем за законом спадщини.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача - виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради з уточненим позовом згоден, заперечень не має.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засідання уточнені позовні вимоги визнала, вказуючи, що дійсно хоча заповіт складений на її ім’я, однак на спадкове майно не претендує, і не заперечує проти прийняття позивачем спадщини.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що згідно договору на право будівництва та безстрокового користування земельною ділянкою м. Білгород - Дністровський 1954 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виділено земельну ділянку 600 кв.м. під індивідуальне будівництво житлового будинку по вул. Плавньовій, 48 «а», м. Білгород - Дністровського, що також підтверджується актом про завершення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку від 1961 року.

Крім того, згідно договору дарування від 03.12.1987 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 'А частину житлового будинку по вул. Плавньова, №50 в м. Білгород - Дністровському Одеської області, на земельній ділянці площею 600 кз.м.

Отже, як свідчить витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Білгород - Дністровське БТ1» ОСОБА_3 являється власником 51/100 частини житлового будинку по вул. Плавньова, 50 в м. Білгород - Дністровському Одеської області.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого усе своє майно вона заповідала ОСОБА_2.

05 лютого 2006 року ОСОБА_3 померла.

Після смерті ОСОБА_3, померлої 05.02.2006 року відкрилася спадщина, яка складається із: 51/100 частини житлового будинку по вул. Плавньова, буд. 50 в м. Білгород - Дністровському Одеської області.

Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_2.

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що дійсно на її ім’я був складений заповіт, однак з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлений законом строк не зверталася, свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом отримано не було. На спадкове майно не претендує та відмовляється від її прийняття.

Таким чином, суд вважає, що оскільки спадкоємець за заповітом не прийняв спадщину та у судовому засіданні відмовляється від її прийняття, тому здійснюється право на спадкування за законом.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що позивач являється сином спадкодавця ОСОБА_3, яка померла 05.02.2006 року, а отже і єдиним першої черги спадкоємцем за законом

спадщини, оскільки інших спадкоємців за законом першої черги не має. Крім того додав, що позивач . фактично прийняв спадщину.

Таким чином, суд вважає, що Руфф уродж:. ОСОБА_1 являється спадкоємцем першої черги за законом спадщина, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, померлої 05.02.2006 року.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за житія спадкодавця та народжені після ного смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ІДК України спадкоємець за заповітом чи за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1273 ДК України , спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про

відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь- якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, виходячи із того, що ОСОБА_2 не прийняла спадщину та відмовилася від її одержання, а позивач являється спадкоємцем за законом першої черги, бажає прийняти спадщину та не відмовляється від її одержання, фактично прийняв спадщину, суд вважає, за необхідне встановити факт прийняття позивачем спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, по- мерлої 05.02.2006 року та визнати за ним право власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 325,328, 1261, 1268 ч.3 ЦК України, ст.ст. 209, 213, 214-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Встановити факт прийняття Руфф уродж. ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, померлої 05.02.2006 року та складається із: 51/100 частин житлового будинку по вул. Плавньова, 50 в м. Білгород - Дністровському Одеської області.

Визнати за Руфф уродж. ОСОБА_1 право власності на: 51/100 частину житлового будинку по вул. Плавньова, 50 в м. Білгород - Дністровському Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: