Справа №2-3596/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 липня 2011 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого, судді Гетьмана Р.А.

при секретарі Михайловій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Харківський завод електроапаратури», про визнання права користування житловим приміщенням ,-

          встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом та просить визнати за нею право користування житловою кімнатою № 422 , будинку № 193, корпус 1 по вулиці Клочківській в м. Харкові.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що вона постійно проживає в кімнаті № 422, житловою в будинку № 193, корпус 1 по вул. Клочківській в м. Харкові. В зазначене житлове приміщення відомчого гуртожитку ДП «Харківський завод електроапаратури», її вселила адміністрація цього підприємства у зв’язку з трудовими правовідносинами, звільнилась за скороченням штату. Спочатку, в 1969 р. рішенням адміністрації та профспілкового комітету позивачці було надано ліжко-місце у вказаній кімнаті, а з 1996 р. адміністрація підприємства надала в її одноосібне користування всю кімнату № 422, в якій вона проживає до цього часу. В 2010 році адміністрація повідомила позивачку, що готуються документи на передачу будинку до комунальної власності. Також її повідомлено, що свого часу, при вселенні та наданні їй в одноосібне користування вказаної кімнати, ордер на цю кімнату не оформлявся. Оскільки, в разі передачі будинку у власність міста, новий власник може заперечувати правомірність її проживання в наданій кімнаті, вона звертається до суду за визнанням права користування цим житлом.

Позивач в судове засідання не з»явився, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просив розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно , причину неявки суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи , що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка постійно проживає в кімнаті № 422 , в будинку № 193, корпус 1 по вул. Клочківській в м. Харкові, що підтверджується довідкою з місця проживання. В зазначене житлове приміщення відомчого гуртожитку ДП «Харківський завод електроапаратури»позивачку вселила адміністрація цього підприємства у зв’язку з трудовими правовідносинами, з 15.08.1988 р. по 26.06.2001 року .

Спочатку, рішенням адміністрації та профспілкового комітету позивачці було надано ліжко-місце у вказаній кімнаті, а з 1979 р. адміністрація підприємства надала в її одноосібне користування всю кімнату № 422, в якій вона проживає до цього часу. В 2010 році адміністрація повідомила позивачку, що готуються документи на передачу будинку до комунальної власності. Також її повідомлено, що свого часу, при вселенні та наданні їй в одноосібне користування вказану кімнату, ордер на цю кімнату їй не оформлявся.

Судом встановлено, що за вказаних обставин, які підтверджуються наданими документами та конклюдентними діями сторін, правовідносини позивачки з підприємством, щодо проживання в гуртожитку регулювались сторонами розд. 4 ЖК УРСР та Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою РМ УРСР від 03.06.86 р. № 268 (Положення).

Відповідно ст. ст. 125, 132 ЖК України, п. 41 Положення, з гуртожитку не можуть бути виселені без надання іншого житлового приміщення, особи, які відпрацювали на підприємстві більше 10 років. За весь час проживання у спірному житловому приміщенні відповідач не оспорював і не оспорює правомірність подальшого проживання позивачки в ньому та не пропонує для подальшого проживання інше житлове приміщення.

Наведені обставини дають підстави для визнання права позивачки користування спірним житловим приміщенням, оскільки, в разі передачі будинку у власність міста, за відсутності ордеру, новий власник може заперечувати правомірність її проживання в наданій кімнаті.

Відповідно ст. 1 ЖК України, ст. 47 Конституції України, громадяни мають право на житло.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК, ст. 47 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 125, 132 ЖК України, Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою РМ УРСР від 03.06.86 р. № 268,

СУД ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право користування житловою кімнатою № 422 , будинку № 193, корпус 1 по вулиці Клочківській в м. Харкові.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий, суддя