У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 6 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 28 березня 2006 року.

            Вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2005 року

                                      ОСОБА_1,

                                      ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

                                      неодноразово судимого, востаннє 28 серпня 2000 року

                                      за ч. 3 ст. 81 КК України на чотири роки позбавлення

                                      волі, звільненого 22 березня 2004 року у зв'язку з

                                      відбуттям строку покарання, 

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, а  на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, вирок щодо якого у касаційному порядку не оскаржується і касаційне подання щодо нього не внесене.

             Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_3 4000 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 1000 гривень -моральної шкоди.

             Вироком апеляційного суду Кіровоградської області від 28 березня 2006 року вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасовано і призначено йому за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

             У решті вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

             ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він та неповнолітній ОСОБА_2 вночі 23 серпня 2005 року за попередньою змовою між собою таємно викрали з домоволодіння ОСОБА_3, розташованого в АДРЕСА_1, бичка вартістю  2961 гривня, що належав потерпілому.

             Крім того, вночі 27 серпня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою, з метою викрадення чужого майна, проникли у сховище для тримання домашньої худоби, розташоване на території зазначеного домоволодіння, звідки таємно викрали бичка вартістю 1575 гривень, що належав потерпілому ОСОБА_3

             У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 зазначає про те, що апеляційним судом в строк відбуття покарання не було зараховано строк його тримання під вартою в період досудового слідства з 27 серпня 2005 року по 13 жовтня 2005 року.  Крім того, засуджений вважає, що йому призначено надмірно суворе покарання, вказує про порушення свого права на захист та порушення кримінально-процесуального законодавства при розгляді справи апеляційним судом. Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_1 просить змінити вирок апеляційного суду, пом'якшивши призначене йому покарання.

           Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення ОСОБА_1, який просив задовольнити його касаційну скаргу, міркування прокурора про необхідність залишення скарги без задоволення, а вироку апеляційного суду - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

            Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим. Цей висновок, зокрема, ґрунтується на показаннях засудженого ОСОБА_1, який на досудовому слідстві так і в судовому засіданні вину свою визнав повністю, потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, протоколі відтворення обстановки та обставин події з участю засудженого.

            Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ч. 3 ст. 185 КК України, що не оспорює і сам засуджений.

           Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи засудженого  про порушення його права на захист, оскільки як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні при розгляді його справи судом першої інстанції він відмовився від послуг захисника, про що свідчать його заяви ( а.с. 62, 83-84). При розгляді справи щодо нього апеляційним судом, як убачається з протоколу судового засідання, ОСОБА_1 не заявляв клопотання про запрошення чи призначення йому захисника, хоча таке право йому було роз'яснено.     

             Безпідставними вважає колегія суддів і доводи скарги засудженого про те, що його не було повідомлено про розгляд справи щодо нього апеляційним судом. Як убачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 354 КПК України ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи щодо нього в апеляційному порядку (а.с. 162,167) та брав участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

               Покарання ОСОБА_1 апеляційним судом призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України і є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів. Суд врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, дані про його особу та дійшов обґрунтованого висновку про те, що суд першої інстанції без достатніх на те підстав призначив засудженому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.3 ст. 185 КК України та  звільнив його від відбування покарання з випробуванням.

           Питання щодо зарахування в строк відбуття покарання  строку  тримання ОСОБА_1 під вартою в період досудового слідства, про що йдеться у касаційній скарзі,  відповідно до ст. 409 КПК України має бути вирішене судом за місцем виконання вироку.  

                   Передбачених ст. 398 КПК України підстав для скасування чи зміни вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_1, про що йдеться у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

              Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

                                                 у х в а л и л а:

         касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 28 березня 2006 року щодо нього - без зміни.  

                                                                 Судді:

     Редька А.І.                             Кривенда О.В.                              Кияшко А.Я.