ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/4210.04.09

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімниця»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»

Про                              стягнення 6466,02 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Владичка С.Я., довіреність б/н від 09.04.2008р.

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лімниця»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 6466,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належно виконував умови договору № 23-08/07 від 23.08.2007 року.

Ухвалою суду від 08.01.2009р. порушено провадження у справі № 1/42 та призначено розгляд на 20.02.2009.

20.02.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем не додано належних доказів порушень зобов’язань відповідачем, та надав відзив на позовну заяву.

Сторони подали клопотання про продовження строків для вирішення спору.

Суд задовольнив клопотання сторін.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 10.04.2009 року та зобов’язав позивача надати належні докази по справі, а саме: обґрунтований розрахунок суми позову, платіжні доручення, довіреності по яким приймався  товар, та акт звірки взаєморозрахунків.

27.03.2009 року відповідач подав до відділу діловодства клопотання про відкладення розгляду справи.

10.04.2009 року в судовому засіданні представник позивача надав всі документи, які суд зобов’язав його надати 20.02.2009 року.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився.

Позивач заперечив проти клопотання відповідача, про що подав заперечення.

Суд відмови відповідачу у задоволенні його клопотання.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 23-08/07, згідно з якими позивач поставив відповідачу товар, проте останній не розрахувався за нього.

Відповідно до умов п.1.1 договору постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари (далі - товар) згідно умов договору. покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено асортимент товарів, що поставляються за цим договором та їх ціни, і яка складає невід’ємну частину цього договору.

Свої зобов’язання щодо отриманого товару відповідач виконував частково, в результаті чого виникла заборгованість.

28.10.2008 року відповідачу був направлений лист-попередження № 263Л-П на суму 9151,49 грн., претензія виконана частково, станом на 26.12.2008 року заборгованість становить 9104,95 грн.

Станом на день подачі позову до Господарського суду міста Києва сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 5766,05 грн.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 6466,02 грн. боргу, а саме: 5766,05 грн. –основного боргу, 44,43 грн. –3% річних, 291,35 грн. –інфляційних втрат, 364,19 грн. –пені, та покласти на відповідача судові витрати.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання , на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов’язується прийняти та оплатити за поставлений товар певну грошову суму; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов’язань, заборгованість в сумі 5766,05 грн. не сплатив.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Згідно п.1 ст.712 ЦК України за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів того, що відповідачем здійснено оплату за поставлений товар згідно договору, суду не надано.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

10.04.2009 року в судовому засіданні позивачем надано документи, які підтверджують позовні вимоги, а саме видаткові накладні, згідно яких відповідач отримував товар, докази часткової оплати отриманого товару, та акт звірки взаєморозрахунків підписаний обома сторонами та завірений печатками підприємства.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні договірного зобов’язання доведена матеріалами справи, та не спростована відповідачем.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»(02218, м.Київ, вул. Миколи Кибальчича 2-А, код ЄДРПОУ 352072665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімниця» (79024, м.Львів, вул. Б.Хмельницького 172/1, код ЄДРПОУ 23270667) 5766 (п’ять тисяч сімсот шістдесят шість)грн. 05 коп. –основного боргу; 44 (сорок чотири)грн. 43 коп. –3% річних; 291 (двісті дев’яносто одну) грн. 35 коп. –інфляційних втрат, 364 (триста шістдесят чотири)грн. 19 коп. –пені, 102 (сто дві) грн. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлено та підписано 16.04.09р.)