ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 1/249 | 06.03.09 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-лізинг”
до Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок”
про стягнення 262 703,67 гривень
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача: Шульга А.В., довіреність б/н від 26.09.2008 р.
Дашутіна А.В., довіреність б/н від 01.09.2008 р.
від відповідача: Петиченко І.В., довіреність № 0193/8 від 25.07.2008 року
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Оптіма-лізинг” (позивач) звернулось до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок” (відповідач) про стягнення 262 703,67 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не оплачено заборгованість у сумі 245 571,66 гривень за договором прямого (оперативного) лізингу № 20061051 від 20 травня 2006 року.
Ухвалою суду від 15.09.08 порушено провадження у справі № 1/249 та призначено розгляд на 17.10.08.
17.10.2008р. представники позивача на вимогу ухвали про порушення провадження у справі надали документи та надали пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі не надав.
У зв'язку з тим, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, та не виконав вимоги ухвали про порушення провадження у справі, господарський суд відклав судове засідання на 31.10.2008 р.
31.10.2008р. представники позивача в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив та надав докази своєї незгоди з позовними вимогами позивача, які виклав у відзиві на позовну заяву.
Для підготування акту звірки взаєморозрахунків окремо по кожному договору розгляд справи було відкладено на 05.12.2008р.
04.12.2008р. до відділу діловодства відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з підписанням актів взаєморозрахунків.
05.12.2008р. в судовому засіданні представники позивача проти клопотання заперечили, мотивуючи це тим, що відповідачу було передано 26.11.2008р. нарочно акти взаєморозрахунків, про що свідчить копія супровідного листа з відміткою відповідача. Станом на день судового засідання відповідач дані акти не підписав та не повернув позивачу.
Суд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задовольнив та відклав розгляд справи на 22.12.2008р.
22.12.2008 року в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі для проведення судово-технічної експертизи.
Позивач проти цього клопотання заперечив, мотивуючи це тим, що майже всі об’єкти лізингу, що передавались відповідачу, було реалізовано, тому провести експертизу не видається за можливе.
Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача.
22.12.2008р. представники позивача та відповідача повідомили суд про неможливість досягнення мирової угоди у даній справі і просили розглянути справу по суті. Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 09.02.2009р. для підготовки сторонами додаткових пояснень по суті спору.
06.02.2009р. до відділу діловодства позивач надав додаткові пояснення по суті спору.
09.02.2009р. у судовому засіданні оголошено перерву до 23.02.2009р.
23.02.2009р. у судовому засіданні представником позивача подано доповнення до позовних вимог, в яких позивач додатково просить стягнути з відповідача на свою користь 6 100 гривень оплати послуг адвоката. Представник відповідача надав суду письмові пояснення по суті справи. Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 06.03.2009р.
06.03.2009р. у судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням поданих додаткових пояснень та доповнень до позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
На підставі договору прямого (оперативного) лізингу № 20061051 від 20 травня 2006 року відповідно до актів приймання-передачі автомобіля позивач 21 травня 2006 року передав у лізинг відповідачу 5 автомобілів згідно зі специфікаціями, встановленими у Додатку № 1 до договору прямого (оперативного) лізингу № 20061051.
12 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода № 1 до договору прямого (оперативного) лізингу № 20061051, відповідно до якої сторони домовились викласти графік платежів у новій редакції.
12 березня 2007 року між позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода № 2 до договору прямого (оперативного) лізингу № 20061051, відповідно до якої сторони домовились продовжити дію договору прямого (оперативного) лізингу № 20061051 до 28 грудня 2007 року і викласти графік платежів у новій редакції.
15 січня 2008 року автомобілі, передані у лізинг відповідно до договору прямого (оперативного) лізингу № 20061051, були повернуті позивачу. При цьому було складено сертифікати контролю, які містяться у матеріалах справи. Факт повернення лізингових автомобілів позивачу представник відповідача визнав.
Після повернення ТОВ “Оптіма-лізинг” автомобілів спеціалістами Товариства “Незалежна Експертно-Асистуюча компанія” були проведені дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику вказаних автомобілів ТОВ “Оптіма-лізинг”, про що складені відповідні звіти, які позивач долучив до позовної заяви.
Позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості, яка виникла у зв’язку з порушенням відповідачем своїх обов’язків за договором прямого (оперативного) лізингу № 20061051, а саме: заборгованість по оплаті витрат на ремонт автомобілів; заборгованість по платі за перевищення Максимально допустимого пробігу автомобіля; інфляційні, проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті витрат на ремонт автомобілів у розмірі 56 092 (п’ятдесят шість тисяч дев’яносто дві) гривні 68 копійок.
Відповідно до п. 15.4 договору прямого (оперативного) лізингу № 20061051, якщо автомобілі, що повертаються з лізингу, знаходяться в неналежному технічному стані, відповідач зобов’язаний за свій рахунок відремонтувати такі автомобілі або відшкодувати позивачу відповідні витрати.
У звіті спеціалістів Товариства “Незалежна Експертно-Асистуюча компанія” з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, встановлено розмір необхідних витрат на ремонт автомобіля, переданого у лізинг, після його експлуатації відповідачем. Пробіг лізингових автомобілів, вказаний у звітах, співпадає з пробігом цих же автомобілів, вказаним в сертифікатах контролю автомобілів, складених при поверненні лізингових автомобілів з лізингу. Враховуючи цю обставину, суд доходить висновку, що стан автомобілів погіршився саме внаслідок їх експлуатації відповідачем.
Посилання представника відповідача на неналежність доказів оцінюються судом критично, виходячи з наступного.
Судом перевірено статус суб’єкта оціночної діяльності ТОВ “Незалежна експертно-асистуюча компанія”, а також кваліфікацію оцінювача, який складав звіти. Копія сертифіката суб’єкта оціночної діяльності № 6085/07, копія посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача серія МФ № 047-ПК від 22.08.2008р., копія кваліфікаційного свідоцтва оцінювача серія МФ № 639 від 01.11.2003р., копія свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 954 від 12.01.2004р. наявні в матеріалах справи.
Сертифікати контролю лізингових автомобілів були складені офіційним дилером компанії “Рено” у м. Львові, де й проводилося повернення таких автомобілів позивачу.
Контррозрахунку витрат на ремонт лізингових автомобілів представник відповідача суду не надав.
Враховуючи це, суд доходить висновку про наявність у відповідача обов’язку відшкодувати позивачу заборгованість по оплаті витрат на ремонт лізингового автомобіля.
Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по платі за перевищення Максимально допустимого пробігу автомобіля у розмірі 189 478 (сто вісімдесят дев’ять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 98 копійок.
Відповідно до п. 5.6 договору прямого (оперативного) лізингу № 20061051 у випадку, якщо на дату дострокового припинення лізингу фактичний пробіг автомобіля у числовому вираженні перевищує суму допустимого пробігу згідно з договором, лізинговий платіж збільшується на суму, що компенсує знецінення кожного автомобіля. Сума збільшення лізингового платежу для кожного автомобіля розраховується шляхом перемноження суми перебільшення пробігу на плату за кілометр перебільшення пробігу автомобіля, встановлену у Додатку № 1 до договору. Така плата за кожен кілометр перепробігу визначена у Додатку № 1 до договору у розмірі 0,54 гривень.
Пробіг лізингових автомобілів на дату їх повернення визначений в сертифікатах контролю автомобілів від 15 січня 2008 року та у звітах з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу (наявні в матеріалах справи). Такий пробіг у більшості випадків перевищує максимально допустимий пробіг згідно з умовами Договору лізингу № 20061051. У зв’язку з цим суд доходить висновку, що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по платі за перевищення Максимально допустимого пробігу автомобіля.
Позивач також просив суд стягнути з відповідача суми інфляційного збільшення у розмірі 13 785 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят п’ять) гривень 57 копійок та трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 3 346 (три тисячі триста сорок шість) гривень 44 копійки.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні договірного зобов’язання доведена матеріалами справи.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 2627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) гривень 04 копійки, судово-інформаційні послуги у сумі 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 копійок, а також витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 6 100 (шість тисяч сто) гривень 00 копійок.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок” (01015, Україна, м. Київ, вул. Лейпцігська, 15; Код ЄДРПОУ 14333937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-лізинг” (07400, Україна, Київська область, м. Бровари, пер. Оболонський, 4; Код ЄДРПОУ 31033785) 245 571 (двісті сорок п’ять тисяч п’ятсот сімдесят одна) грн. 66 коп. - заборгованості , 13 785 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят п’ять) грн. 57 коп. - інфляційних коштів, 3 346 (три тисячі триста сорок шість) грн. 44 коп. –процентів, 2627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 04 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6 100 (шість тисяч сто) грн. - оплати послуг адвоката.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя В.І.Мельник
(Рішення виготовлене та підписане 13.04..2009р.)