Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого: Квятковського А.С.

Суддів: Гладкого С.В., Міщенко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Рівненської області в м. Рівне апеляцію прокурора Володимирецького району Вадзіцького О.Б. на постанову Володимирецького районного суду від 31 січня 2011 року про відмову у задоволенні подання слідчого СВ Володимирецького РВ УМВС України в Рівненській області в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_1.

Цією постановою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

с. Озеро Володимирецького району Рівненської області, українця, громадянина

України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, одруженого, раніше не

судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 с.

Озера та обрано відносно нього запобіжний захід –заставу в розмірі 17 000 гривень.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних наркотичних засобів в невеликих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

В поданій на постанову суду апеляції прокурор покликається на незаконність постанови суду, зазначає, що суд не взяв до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1, а також те, що він, перебуваючи на волі буде перешкоджати встановленню істини по справі, ухилятись від слідства та суду.

Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Із матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.307 КК України.

Відмовляючи в обранні запобіжного заходу, суд обгруновано зазначив, що в матеріалах справи, даних, які б свідчили, про ухилення ОСОБА_1 від слідства та суду, а також перешкоджання ним встановленню істини у кримінальній справі або можливості продовжувати злочинну діяльність немає.

Крім того, судом враховано і дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, хворіє і потребує стаціонарного лікування, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, які також потребують стаціонарного лікування

Відповідно ст.148 КПК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», взяття під варту обирається лише за наявності підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з ч.2 ст.148 КПК України, і його належної поведінки.

Відповідно до ст.150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суди враховують крім обставин, зазначених у ст.148 КПК України також тяжкість злочину, вік особи, стан її здоров'я, сімейний та матеріальний стан, місце проживання, вид діяльності та інші обставини, що характеризують її.

В апеляції прокурора не містяться доводів щодо незаконності постанови суду, висновок суду першої інстанції нічим не спростований і ніяких доказів щодо того, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків не наведено.

Органи досудового слідства в поданні не вказали жодних підстав, які дали б можливість вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 буде намагатися ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі, займатися злочинною діяльністю. Таких доводів не надано і під час розгляду подання в суді першої та апеляційної інстанції. Тому доводи апеляції в цій частині не заслуговують на увагу.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора та скасування постанови суду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Постанову Володимирецького районного суду від 31 січня 2011 року про відмову у задоволенні подання слідчого СВ Володимирецького РВ УМВС України в Рівненській області в обранні запобіжного заходу та взяття під варту ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію прокурора Володимирецького району Вадзіцького О.Б. – без задоволення.

          Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній –застава.

С у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

З оригіналом вірно: