ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2007 Справа № 36/367
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Герасименко І.М., Джихур О.В.
при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від позивача - Шпак О.О., довіреність № 299/09 від 23.01.07;
від відповідача - Огнева Ю.Є., довіреність № 2 від 11.01.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петриківському районі Дніпропетровської області, смт. Петриківка Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.06р. у справі № 36/367
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області, смт. Царичанка Дніпропетровської області
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петриківському районі Дніпропетровської області, смт. Петриківка Дніпропетровської області
про зобов"язання включити до заліку по відшкодуванню витрат суму у розмірі 2333,66 грн.
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні 21.02.07 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області, смт. Царичанка Дніпропетровської області звернувся з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петриківському районі Дніпропетровської області, смт. Петриківка Дніпропетровської області про зобов"язання включити до заліку по відшкодуванню витрат, понесених позивачем по виплаті і доставці пенсій пенсіонерам Каштанову В.М. та Мельникову В.С. за період з 01.02.06 по 31.08.06 на загальну суму у розмірі 3005 грн. 74 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.06 № 36/367 (суддя Кожан М.П.) позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд керувався Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Не погодившись із рішенням, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петриківському районі Дніпропетровської області просить її скасувати, посилаючись на наступні обставини.
Потерпіли, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання не є застрахованими в Україні і за них не сплачувались страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України, а тому, у Фонду не має підстав відшкодовувати виплачені пенсії Управлінню Пенсійного фонду України.
Обов”язковість відшкодування відповідачем виплачених пенсій потерпілим, які отримали ушкодження здоров”я за межами України діючим законодавством не передбачено, тому відсутні підстави для спонукання відповідача до зобов”язання прийняти до відшкодування спірну суму, скласти акт звірки та подати його вищестоящій організації.
Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить рішення залишити без змін.
Доводи скаржника повинні бути прийняті до уваги частково з наступних підстав.
Пунктами "г" і "д" пункту 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівниками внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утримані, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Згідно пункту 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.01р., з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування від нещасних випадків документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей на такі страхові виплати та соціальні послуги), або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фонду соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
16.05.03 Міністерством юстиції України зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03р. № 5-4/4, якою затверджено „Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі - Порядок).
Згідно пункту 2 вказаного Порядку, останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (надалі-Фонд) Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню, та до 15 числа місяця наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному Фонду.
Як встановлено у ході розгляду справи, відповідач відмовився відшкодувати витрати, пов'язані з виплатою пенсії Каштанову В.М. та Мельникову В.С., які отримали каліцтво за законодавством СРСР. Сума витрат Управління Пенсійного фонду України з виплати пенсій гр. Каштанову В.М. та гр. Мельникову В.С. за період з 01.02.06 по 31.08.06 станом на 31.10.2006 склала 3005 грн. 74 коп.
Дія Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків від 09.09.1994, підписаною державами колишнього СРСР, не може поширюватись на випадок, про який йдеться у даній справі, оскільки Угода передбачає відшкодування шкоди працівникам роботодавцем Сторони, законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Жодне законодавство з країн учасниць СНД, які підписали дану угоду, не могло поширюватись на Мельникова В.С. та Каштанова В.М., оскільки останні отримали каліцтво в період дії законодавства СРСР.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до вищевказаного Закону.
Відповідно до статті 5 „Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення " від 13.03.92 - ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Відповідно до статті 3 „Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників- СНД у галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992, усі витрати, пов'язані із здісненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.
За таких обставин позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача включити до заліку по відшкодуванню витрат, понесених управлінням Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області витрати по виплаті та доставці пенсій пенсіонерам Каштанову В.М. та Мельникову В.С. за період з 01.02.06 по 31.08.06 станом на 31.10.2006, яка складає 3005 грн. 74 коп. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, обставини щодо обов’язку відповідача включити до заліку по відшкодуванню витрат, понесених позивачем по виплаті і доставці пенсій пенсіонерам Каштанову В.М. та Мельникову В.С інший період, а саме за період з 01.06.2005 по 31.01.2006 на загальну суму 2527 грн. 54 коп. встановлено постановою господарського суду Дніпропетровської області по справі № А31/75. Вказаним рішенням суду, доказів скасування якого сторонами не надано, встановлено правомірність вимог позивача щодо обов’язку відповідача включити до заліку по відшкодуванню витрат, понесених позивачем по виплаті і доставці пенсій пенсіонерам Каштанову В.М. та Мельникову В.С.
09.11.06 позивач збільшував розмір позовних вимог в зв”язку з збільшенням періоду до 31.10.06.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку щодо періоду по виплаті та доставці пенсії, у зв”язку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.06 по справі № 36/367 підлягає зміні.
До початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Пунктом 1 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа органу місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Тобто, суд першої інстанції повинен був розглянути дану справу сторонами (відповідачами) якої є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ та Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції розглянув справу за правилами Господарського процесуального кодексу України, рішення суду Дніпропетровської області від 28.11.06 по справі № 36/367 підлягає зміні і в цій частині.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.06 по справі № 36/367 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
“Зобов”язати відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петриківському районі Дніпропетровської області включити до заліку по відшкодування витрат, понесених Управлінням Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області по виплаті і доставці пенсій пенсіонерам Каштанову В.М. та Мельникову В.С. за період з 01.02.06 по 31.10.06 на загальну суму 3005 грн. 74 коп., видати виконавчий лист”.
Видачу виконавчого листа доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя І.М.Герасименко
Суддя О.В.Джихур