ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"22" лютого 2007 р. Справа № 15/344/37
. Господарський суд Чернігівської області у складі
Головуючого - судді Федоренко Ю.В.
При секретарі судового засідання –Пищолка А.Г.
За участю представників сторін:
Від позивача: Мурашко Т.А. дов. № 1-08/788 від 30.05.2005р.
Від відповідача: не з’явився.
Розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу № 15/344/37.
Позивач: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області, 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 5
Відповідач: Державне підприємство „Чернігівторф”, 14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 35-а
про стягнення 8250,19 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 8250, 19 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.
14.02.2007р. від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій він просить суд стягнути з відповідача 26 661,26 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.
Відповідно до ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.
Заяву позивача про уточнення позовних вимог суд розцінює як заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку подано у відповідності до норм чинного законодавства, вона не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін при розгляді справи, а тому приймається судом до розгляду.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, повноважного представника в судові засідання не направив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 22.12.2006р., 22.01.2007р., 14.02.2007р.
Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив:
Згідно ст. 45 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. № 1105-XIV (далі закон) роботодавець як страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Згідно з розрахунковою відомістю про нарахування та перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 16.10.2006р. за страхувальником ДП „Чернігівторф” виникла недоїмка по платежах до Фонду в розмірі 33 751,19 грн. (а.с. 4).
Відповідно до п. 5.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001р. №12, у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та штрафних санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Таким чином страхувальнику ДП ”Чернігівторф” було здійснено зарахування погашення недоїмки в сумі 25501 грн.
Пунктом 4.12 цієї ж Інструкції також передбачено, що страхові внески сплачуються, зокрема, страхувальниками - роботодавцями - в день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
23.01.2007р. відповідачем було надано розрахункову відомість про нарахування та перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, де значиться недоїмка в сумі 27 721,38 грн. (а.с. 24). Вказана сума недоїмки виникла станом на 01.01.2007р.
Протягом січня-лютого 2007р. страхувальником ДП „Чернігівторф” було частково погашено недоїмку на суму 1060,12 грн. і станом на 13.02.2007р. її сума становить 26 661,26 грн.
Доказів сплати, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини, відповідач не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства „Чернігівторф”, 14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 35-а ( п/р 26001935070050 ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014, код 02968220) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області, 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 5 (р/р 37179400900002 в ГУДК України в Чернігівській області м. Чернігів, МФО 853592, код 25975429) 26661,26 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернігівської області.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного господарського суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.В. Федоренко