СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
19 липня 2006 року | Справа № 2-9/9139-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Горошко Н.П.,
Дугаренко О.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Ткаченка Т. В. , довіреність № 15 від 01.06.06;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Професійної спілки промисливців і підприємців Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 05.06.2006 у справі №2-9/9139-2006
за позовом відкритого акціонерного товариства "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ" (вул. Гер.Сталінграда, 12, м.Сімферополь, 95047)
до Професійної спілки промисливців і підприємців Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 8-21, м.Сімферополь, 95005)
про стягнення 3300,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Н.С. Пєтухова) від 05.06.2006 у справі № 2-9/9139-2006 задоволено позов відкритого акціонерного товариства "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ" до Професійної спілки промисливців і підприємців Автономної Республіки Крим про стягнення 3300,00 грн. З Професійної спілки промисливців і підприємців Автономної Республіки Крим на користь позивача стягнуто 3300,00 грн. заборгованості.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити.
Позивач, заперечуючи проти апеляційної скарги, вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
У зв’язку з зайнятістю у іншому судовому процесі суддів Щепанської О.А. та Гонтаря В.І. 19.07.2006 за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна суддів Шепанської О.А. та Гонтаря В.І. на суддів Горошко Н.П. на Дугаренко О.В.
У судове засідання 19.07.2006 відповідач не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
За клопотанням представника позивача судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У квітні 2006 року відкрите акціонерне товариство "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ" звернулось до господарського суду з позовом до Професійної спілки промисливців і підприємців Автономної Республіки Крим, просило стягнути заборгованість у розмірі 3300,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором від 27.05.2004.
Письмові заперечення проти позову в матеріалах справи відсутні.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на загальні принципи виконання зобов’язань.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
У відповідності зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що 27.05.2004 між Професійною спілкою промисливців і підприємців Автономної Республіки Крим (Замовник) та відкритим акціонерним товариством "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ" (ДОЛ „Кастель”) укладено договір, відповідно до якого відкрите акціонерне товариство "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ" зобов’язалось надавати Замовнику послуги з організації та забезпеченню відпочинку та оздоровлення дітей у Дитячому оздоровчому таборі „Кастель” у період з 02.06.2004 по 29.08.2004, а Замовник зобов’язується прийняти зазначені послуги та сплатити їх.
Відповідно до пункту 2.2 зазначеного договору загальна сума його складає 67200,00 грн.
Пунктом 4 договору визначений порядок здійснення розрахунків.
Професійній спілці промисливців і підприємців Автономної Республіки Крим були надані путівки у кількості 64 шт. на загальну суму 67200,00 грн., що підтверджується витратною накладною № РН –0000009 від 25.06.2004 та довіреністю серії ЯЖЯ № 422921 від 25.07.2004 (а.с. 10, 11).
Однак, згідно з двостороннім актом звірки про надання туристичного обслуговування № 10 від 07.12.2004 вартість наданих послуг позивачем склала 64 900,00 грн.
У відповідності статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки відповідачем фактично сплачено лише 61600,00 грн., суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що акт звірки взаєморозрахунків № 10 від 07.12.2004 підписано не уповноваженою особою, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначений документ містить печатку підприємства.
Крім того, зміст акту не суперечить викладеним вище обставинам справи, а посилання відповідача на протиріччя у змісті позовної заяви та акту спростовуються наданими у засіданні суду апеляційної інстанції поясненнями представника позивача про те, що у тексті позовної заяви (а.с.2) допущена описка при визначені загальної суми 64 переданих путівок, яка становить 67200,00 грн., а не 64200,00 грн.
Крім того, кількість фактично оздоровлених дітей, згідно акту, становить 63 чоловіка, що не перевищує кількості переданих путівок.
Також безпідставними є посилання відповідача про порушення судом норм процесуального права, а саме, на неналежне повідомлення про час і місце засідання суду, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду направлена відповідачу своєчасно. В свою чергу відповідачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували несвоєчасність отримання ним зазначеної ухвали.
Отже, висновок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Професійної спілки промисливців і підприємців Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2006 у справі № 2-9/9139-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Н.П. Горошко
О.В. Дугаренко