СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
17 липня 2006 року | Справа № 2-8/9420-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Антонової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився;
відповідача: не з`явився;
третьої особи: Порфирової О.Є., дов. № 58/02-29 від 16.01.2006 року;
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 23 травня 2006 року у справі № 2-8/9420-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Курортні послуги - XXI" (вул. Інтернаціональна, 99, м.Євпаторія, 97400)
до Євпаторійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації (вул. Нєкрасова, 45, м.Євпаторія, 97400)
3-тя особа Виконавчий комітет Євпаторійської міської Ради (пр. Леніна, 2, м.Євпаторія, 97400)
про визнання права власності та спонукання зареєструвати право власності на нерухоме майно
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду АР Крим від 23.05.2006 року у справі № 2-8/9420-2006 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Курортні послуги-ХХІ" задоволено. Суд визнав за позивачем право власності на комплекс споруд під №2И розташованого по вул.Сімферопольській в м.Євпаторія, та примусив Євпаторійське МБРТІ зареєструвати за ТОВ "Курортні послуги-ХХІ" права власності на зазначене майно.
При прийнятті рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно використовує об’єкт нерухомості - комплекс будівель, розташованих за адресою: м.Євпаторія вул.Сімферопольська, 2И, збудований позивачем за власний рахунок та відповідно до закону. Суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми Закону України „Про власність”, Закону України „Про планування та забудову територій”, а також норми Господарського та Цивільного кодексів України.
Не погодившись з рішенням господарського суду АР Крим, виконавчий комітет Євпаторійської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у позові ТОВ "Курортні послуги ХХІ" відмовити.
Доводи виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що судом першої інстанції неповно з’ясовані та не доведені усі обставини, що мають значення для справи, а також має місце порушення норм матеріального та процесуального права.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце судового розгляду були сповіщені належним чином ухвалою від 05.07.2006 року. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників ТОВ „Курортні послуги ХХІ” та Євпаторійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації.
За клопотанням представника третьої особи судочинство здійснювалось російської мовою.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судовою колегією встановлено наступне.
27.04.2004 року між Управлінням економіки Євпаторійської міської ради та ТОВ „Курортні послуги ” було укладено договір купівлі-продажу комунального майна.
Згідно з умовами вказаного договору, у власність позивача було передано наступне нерухоме майно:
- 6/100 часток будинку № 99, розташованого по вул. Інтернаціональній в м.Євпаторії;
- комплекс в цілому, розташований під №2И по вул. Сімферопольській у м.Євпаторії, який складається з: будиночки відпочинку літ. „О-о” №№ 43,44,45,46,47,48, 49, загальною площею 406,3 кв.м.; спальні корпуси літ. „А”, „Б”, „В”, загальною площею 647,8 кв.м., уборна;
-нежитлові приміщення, пункт квартбюро в цілому, розташований під № 19 а по вул.Фрунзе у м. Євпаторії;
-активи, пасиви;
-обладнання, устаткування;
-інше майно, яке в цілому складає Об'єкт.
Згідно з пунктом 1.2. Договору, право власності до покупця переходить після державної реєстрації договору купівлі-продажу .
Відповідно до вимог до чинного законодавства і умов договору, покупець зареєстрував право власності за собою в Євпаторійському міжміському бюро реєстрації та технічної інвентаризації, про що був отриманий витяг з реєстру прав власності на кожний об'єкт окремо.
26.04.2005 року між Євпаторійською міською радою та ТОВ „Курортні послуги-XXI” був укладений договір оренди, згідно з яким позивач прийняв у строкове платне користування (на 49 років) земельну ділянку площею 6065,00 кв.м., кадастровий №0110900000:01:076:0003, що розташована за адресою м. Євпаторія, вул. Сімферопольська, 2 И.
Відповідно до пункту 2 Договору оренди, земельна ділянка надана в оренду для рекреаційного використання –обслуговування літнього містечка відпочинку.
07.09.2005 року позивачем було укладено договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого ТОВ „Курортні послуги-XXI” продало, а фізична особа –Ударцев Л.Ю. придбав за плату 4/10 частки комплексу, розташованого під №2И по вул. Сімферопольській у м.Євпаторії, та який складається з: будиночків відпочинку літ. „О-о” №№ 43,44,45,46,47,48, 49, загальною площею 406,3 кв.м.; спальних корпусів літ. „А”, „Б”, „В”, загальною площею 647,8 кв.м., та убірної.
При цьому, в конкретне користування покупця фізичної особи –Ударцева Л.Ю. були передані будиночки відпочинку літ. „О-о” №№ 43,44,45,46,47,48, 49, загальною площею 406,3 кв.м.
Враховуючи вказану угоду, у власності позивача залишились наступні об'єкти нерухомості: спальні корпуси літ. „А”, „Б”, „В” загальною площею 647,8 кв.м. та убірна.
Судовою колегією також встановлено, що після укладення договору купівлі-продажу, покупець - Ударцев Л.Ю. звернувся до Євпаторійського міського суду з позовом до Євпаторійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації, Євпаторійської міської ради, ТОВ „Курортні послуги-XXI” про виділ частки комплексу, приєднання її до іншого домоволодіння, визнання права власності на новозбудовані об'єкти.
31.03.2006 року Євпаторійським міським судом було винесено рішення, яким позовні вимоги Ударцева Л.Ю. задоволені наступним чином:
- виділено частку комплексу будівель по вул.Сімферопольській, 2 И (літ. „О-о” № 43,44,45,46,47,48, 49) та приєднано до комплексу домоволодіння №2 К по вул. Сімферопольській у м. Євпаторії;
- визнано право власності за позивачем на комплекс будівель №2 К по вул.Сімферопольській у м. Євпаторії (з урахуванням набутих за договором і новозбудованих);
- визнано право власності за територіальною громадою на трансформаторну підстанцію, розташовану під №2 К по вул.Сімферопольській у м. Євпаторії;
- визнано право власності за ТОВ „Курортні послуги-XXI” на комплекс будівель №2И по вул. Сімферопольській у м. Євпаторії, який складається із спальних корпусів літ. „А”, „Б”, „В” загальною площею 647,8 кв.м., убірної. Рішення Євпаторійського міського суду набрало чинності.
Таким чином, на момент звернення позивача до суду, у власності ТОВ „Курортні послуги-XXI” знаходились наступні об’єкти нерухомості: комплекс будівель №2И по вул. Сімферопольській у м.Євпаторії, що складається із спальних корпусів літ. „А”, „Б”, „В” загальною площею 647,8 кв.м., убірної.
Зазначені обставини сторонами у даній справі не заперечуються по суті.
В подальшому, позивач реконструював об'єкт нерухомості –один із спальних корпусів - літ. „В”.
Після закінчення реконструкції змінились технічні характеристики об’єкта нерухомості, що, відповідно до законодавства, тягне за собою реєстрацію права власності у відповідних органах бюро реєстрації та технічної інвентаризації. При цьому, після реконструкції об’єкту цільове призначення корпусу літ. „В” не змінилось.
Відповідно до матеріалів технічної інвентаризації, об’єкти нерухомості мають усі ознаки капітальної будови, сам об’єкт є закінченим будівництвом.
Після закінчення будівельних робіт позивач звернувся до Євпаторійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації з клопотанням зареєструвати право власності на реконструйований об’єкт. Факту реєстрації з матеріалів справи не вбачається.
Вислухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга виконавчого комітету Євпаторійської міської ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 134 Господарського кодексу України, право власності є основним майновим правом у сфері господарювання і суб'єкт господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Частиною 1 статті 139 Господарського кодексу України встановлено, що майном визначається сукупність речей та інших цінностей, які мають вартісне значення, проводяться або використовуються в діяльності суб'єктів господарювання.
Згідно з частиною 1 статті 320 Господарського кодексу України та частини 1 статті 6 Закону України „Про власність”, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин, позивач відповідно до закону використовує своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/98 від 31.01.2001 року „Про деякі приписи законодавства, що регулюють питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом”, одним з основних критеріїв визнання законності володіння майном є фінансування.
Фінансування позивачем як будівельних робіт (саме будівельних, оскільки фактично будівля є новозбудованою) так і фінансування в частині утримання майна після закінчення будівництва підтверджуються відповідними документами.
Крім того, позивачем також були замовлені та погоджені у встановленому законом порядку технічні умови по підключенню електроенергії, водовідведення, інвентарна справа та інше.
Згідно з Законом України „Про власність”, майно, набуте у результаті господарської діяльності, є власністю господарюючого суб'єкта, до кола яких відноситься й позивач.
Відповідно до Наказу Міністерства Юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року „Про затвердження тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, реєстрації підлягає право власності лише на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим бюро реєстрації та технічної інвентаризації, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також будови, не пов'язані фундаментом із землею.
Таким чином, інвентаризації та реєстрації підлягають об'єкти, що мають ознаки капітальної будови. Євпаторійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації проведено технічну інвентаризацію об'єкта, внаслідок чого позивачу було видано інвентарну справу. Саме даний факт свідчить, про те, що спірне майно є об'єктом нерухомості в розумінні чинного законодавства, тобто, майно яке неможливо відокремити від земельної ділянки без спричинення шкоди.
Згідно з пунктом 1 статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їхнього знецінення та зміни їхнього призначення.
Відповідно до статті 331 Господарського кодексу України, право власності на нову річ, яка створена особою, отримується нею, якщо інше не встановлене договором або законом. В даному випадку які-небудь перешкоди для придбання позивачем права власності на спірне майно відсутні, оскільки спірне майно безпосередньо створено позивачем, що є прямою підставою для виникнення права власності на нього.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Судова колегія виходить з того, що відповідачем та третьою особою не надано доказів фінансової або іншої участі у будівництві спірного об'єкту нерухомості.
Згідно зі статтею 48 Закону України „Про власність”, власник має право вимагати усунення будь-яких порушень свого права.
Пунктом 1 статті 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності.
Відповідно до пунктів 1.4 та 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухомість, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 року за №7/5, передбачено обов'язкову реєстрацію прав власності на нерухоме майно фізичних і юридичних осіб шляхом внесення відповідного запису до реєстру прав власності на нерухоме майно. Дана реєстрація здійснюється на підставі правовстановлюючих документів, до яких, згідно з Додатком №1 до вказаного Положення, віднесені рішення судів про визнання права власності.
Як встановлено судовою колегією, позивач звертався до бюро реєстрації та технічної інвентаризації, до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради із заявами про оформлення та реєстрацію права власності, але до теперішнього часу відповіді від відповідача та третьої особі у даній справі не надійшли, що є підставами вважати такі дії відмовою в оформленні права власності.
Що стосується посилань Виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради в апеляційній скарзі на відсутність у позивача дозволу на реконструкцію об’єкта нерухомості, судова колегія вважає їх необгрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до статті 24 Закону України „Про планування та забудову територій”, фізичні і юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності або користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України „Про планування та забудову територій”, у разі прийняття сільською, селищною або міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, вказане рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.
Приймаючи до уваги наявність рішення Євпаторійської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки для обслуговування літнього містечка від 14.06.2005 року №4-30/132, судова колегія вважає, що таке рішення за своєю правовою природою є дозволом на будівництво (реконструкцію) об'єкта містобудування - спальних корпусів.
Крім того, відповідачем та третьою особою не надавалось доказів порушення позивачем при здійсненні будівельних робіт норм Закону України „Про планування та забудову територій”.
За таких обставин, рішення господарського суду АР Крим є законним та обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Євпаторійської міської ради залишити без задоволення, рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 23 травня 2006 року у справі №2-8/9420-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Л.М. Заплава
І.В. Антонова