УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2008 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Нікушина В.П.
Суддів: Денишенко Т.О., Гуцола П, П.
При секретарі: Шевчук Л. В.
За участю представника ТОВ "Вінницька підшипникова компанія" Мастера П.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ТОВ "Вінницька підшипникова компанія" про стягнення матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ТОВ «Вінницька підшипникова компанія" на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 квітня 2008 року, ухвалене по даній справі,
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2007 року позивачі звернулись в суд з позовом до ВАТ "Вінницька підшипникова компанія" про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Зокрема ОСОБА_1 ставив питання про стягнення на його користь з відповідача 6086 грн 99 коп. матеріальної та 60000 грн моральної шкоди, ОСОБА_3 ставила питання про стягнення з відповідача на її користь 14297 грн.40 коп. матеріальної та 300000 грн моральної шкоди і ОСОБА_2 просив стягнути на його користь з відповідача 11690 грн. матеріальної та 10000 моральної шкоди.
На підтвердження своїх позовних вимог вони посилались на те, що 4 липня 2005 року приблизно об 11-й годині на Гніванському шосе з вини водія ОСОБА_4, який керував автомобілем марки "БМВ" державний номер НОМЕР_1, що належав ТОВ "Вінницька підшипникова компанія" на умовах оренди, сталось ДТП в ході якого
Справа №22-1356 Категорія: 32
Головуючий у І інстанції: Гриценко І.Г. Суддя-доповідач: Нікушин В.П.
автомобіль "БМВ" скоїв наїзд на автомобіль "Опель-Кадет", керований ОСОБА_5. В результаті ДТП ОСОБА_5, ОСОБА_6 загинули, а їх малолітня донька ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження і стала інвалідом.
В результаті ДТП загинув і сам ОСОБА_4, кримінальна справу відносно нього було закрито в зв'язку з його смертю.
Загиблі ОСОБА_5 приходився ОСОБА_13ятем, а ОСОБА_2- сином. Загибла ОСОБА_6 приходилась ОСОБА_1 донькою, а ОСОБА_2- невісткою. Потерпіла ОСОБА_7 як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 приходиться онучкою.
В ході розгляду справи судом першої інстанції позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зменшили свої позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди і всі відмовились від позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, оскільки відповідач в добровільному порядку їх відшкодував. Відмова від позову в цій частині була прийнята судом і з урахуванням змінених позовних вимог позов було задоволено частково.
Однак з рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач і оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати в частині стягнення з ТОВ "Вінницька підшипникова компанія" моральної шкоди на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилався на те, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення, допустив порушення норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні всіх фактичних обставин справи.
На підтвердження цього відповідач в апеляційній скарзі посилався на те, що судом залишена поза увагою та обставина, що автомобіль вибув із володіння поза волею відповідача. ОСОБА_4, який працював в ТОВ "Вінницька підшипникова компанія" взяв автомобіль "БМВ" без дозволу і використовував на момент вчинення ДТП у власних цілях.
Відповідач вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 1187 ЦК України саме особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом і завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Разом з цим виходячи із конкретних обставин, відповідач вважає, що при визначені розміру моральної шкоди, стягнутої на користь позивачів, суд мав би за встановлених обставин керуватись ч. 4 ст. 1187 ЦК України і задовольнити позовні вимоги частково.
Справа №22-1356 Категорія: 32
Головуючий у І інстанції: Гриценко І.Г. Суддя-доповідач: Нікушин В.П.
Окрім цього в апеляції зазначається, що при вирішенні питання про визначення розміру відшкодування моральної шкоди не враховані роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) №4 від 31 березня 1995 року, оскільки в оскаржуваному рішенні не наведені відповідні мотиви.
Колегія суддів заслухавши доповідача, представника відповідача, позивачів, які заперечили вимоги апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, законність оскаржуваного рішення, дійшла наступного висновку.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки наведені в ній доводи ґрунтуються на довільному тлумаченні норм ЦК України, що регулюють питання, пов'язані з відшкодуванням моральної шкоди і суперечать встановленим обставинам по справі.
Задовольняючи позовні вимоги позивачів суд першої інстанції виходив із наступних обставин.
ДТП в результаті, якої загинули ОСОБА_6, ОСОБА_5 та отримала тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_7 сталось з вини ОСОБА_4, який керував автомобілем "БМВ", що перебував у володінні ТОВ "Вінницька підшипникова компанія" і ця обставина підтверджена в результаті розслідування кримінальної справи відносно нього, яка в послідуючому була закрита у зв'язку зі смертю ОСОБА_4
Незаперечним є факт, що ОСОБА_4 3находився з ТОВ "Вінницька підшипникова компанія" в трудових правовідносинах, працюючи водієм закріпленого за ним автомобіля "БМВ". 7 липня 2005 року об 11-й годині, тобто на момент вчинення ДТП він перебував на роботі, що доведено вході розслідування кримінальної справи відносно нього, матеріали, якої були предметом дослідження при вирішенні спору. Тому посилання відповідача на те, що цим автомобілем ОСОБА_4 під час вчинення ДПТ володів неправомірно є безпідставним.
Отже задовольняючи позовні вимоги позивачів суд діяв за цих обставин відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується фізичній особі незалежно від вини особи, яка її заподіяла, якщо її завдано в результаті каліцтва, ушкодженням здоров'я, або ж смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Справа №22-1356 Категорія: 32
Головуючий у І інстанції: Гриценко І.Г. Суддя-доповідач: Нікушин В.П.
Суд першої інстанції обґрунтовано на підставі норм матеріального права дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди з ТОВ "Вінницька підшипникова компанія", оскільки ДТП в результаті, якого загинули ОСОБА_5, ОСОБА_6 а ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження сталось від дії автомобіля, що перебував у володінні ТОВ "Вінницька підшипникова компанія".
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, стягнутого на користь позивачів визначений відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України.
Отже наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія судів палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька підшипникова компанія" відхилити.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області , ухвалене по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ТОВ "Вінницька підшипникова компанія" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Справа №22-1356 Категорія: 32
Головуючий у І інстанції: Гриценко І.Г. Суддя-доповідач: Нікушин В.П.