Справа № 2-а-134/0514/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2009 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Канурної О.Д.
при секретарі Черкасової О.В.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Добропільському районі Донецької області, другий відповідач - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі здійснити нарахування та виплату недоплаченої соціальної виплати як «дитині війни», компенсації за несвоєчасну доплату до пенсії,
В С Т А Н О В И В:
30 січня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Управлiння Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області про про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити недоотримані виплати, як дитині війни за період з січня 2006 по грудень 2008 року включно у розмірі 3891 грн. 90 коп., виплати компенсації за несвоєчасну доплату до пенсії в розмірі 990,81 грн., надавши до позову відповідний розрахунок.
09.04.2009 року за клопотанням представника відповідача в якості другого відповідача було залучено Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області.
В судовому засiданнi позивач в обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року є дитиною війни. Згідно ст. 6 вищевказаного Закону з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006- 2007 роках їй така допомога не виплачувалась. У 2008 році їй виплачувалась зазначена допомога у значно меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.
Просить суд поновити пропущений строк звернення до суду, визнати відповідача у бездіяльності щодо доплати до пенсії за 2006-2008 р.р. та відмову виплачувати пенсію у підвищеному розмірі до 30% мінімальної пенсії за віком; стягнути невиплачену доплату до пенсії як «Дитині війни» за 2006-2008 р.р. в розмірі 3891,90 грн., компенсацію за несвоєчасну доплату до пенсії в розмірі 990,81 грн.; зобов’язати відповідача з 01.01.2009 року виплачувати пенсію з підвищенням її розміру до 30% від мінімальної пенсії за віком.
Представник вiдповiдача - головний спеціаліст-юрисконсульт управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області ОСОБА_2, діюча на підставі доручення, в судовому засіданні позов не визнала, і в обґрунтування своїх заперечень пояснила, що відповідно до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.06р., а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для їх не застосування. Крім того, у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет
України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим
законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист
дітей війни». Статтею 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено
підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для
учасників війни. На підставі зазначених норм, дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.07р. у розмірі 19 грн., з 01.04.07р. - 19,35 грн., з 01.10.07р. - 19,75 грн.
09.07.07 року Конституційним Судом України у справі №1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Однак, оскільки ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного суду України вище наведене підвищення не виплачувалось.
Згідно до п. 5 ст. 18 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Відповідно до ч. 2 ст. 72 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню. Відповідно до ч. 2 ст. 73 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.
У зв’язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2007р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Таким чином, немає підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: « Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті до 01.01.08р. втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р. втратила чинність нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р., а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01 08р.
Згідно звернення Донецької обласної державної адміністрації до Міністерства праці та соціальної політики України щодо роз’яснень по виплаті підвищення до пенсії дітям війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повідомило, що на сьогодні законодавством України не визначено механізму виконання рішень судів в частині виплати підвищення до пенсії дітям війни у розмірі, визначеному Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Для врегулювання ситуації 28.05.08р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня – 49,80 гривні. Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.
Статтею 99 КАСУ встановлено річний строк звернення до суду. Позивач зазначає, що про факт порушення прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09.07.07, тобто, ще у липні 2007р. З позовом позивач звернулася тільки 30.01. 2009 року, тому для захисту порушеного права позивачем пропущено строк звернення до суду. Згідно ст.100 КАСУ пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду.
Просить суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Представник другого відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області в судове засідання не з’явився, направивши до суду письмову заяву з проханням розглянути справу в їх відсутність, проти позову заперечують.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача – УПФУ в Добропільському районі, вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу в відсутність представника другого відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, направивши після розгляду справи копію постанови для відома.
Заслухавши пояснення сторiн, вивчивши матерiали справи, перевiривши доводи позивача, та заперечення представника вiдповiдача - УПФУ в Добропільському районі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних пiдстав.
Позивач відноситься до соціальної групи «Діти війни» відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується відміткою у посвідченні № 10030 (а.с. 17).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року №3235-ІV «Про державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії у 2006 році.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ( 3551-12 ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Виходячи із зазначеного, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року діти війни мали право на отримання підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 99 КАС України встановлено річний строк звернення до суду. З позовною заявою до суду ОСОБА_1 звернулася тільки 30.01.2009 року, тому для захисту порушеного права позивачем пропущено строк звернення до суду. Статтею 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. УПФУ в Добропільському районі наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду. Щодо виплати за 2007 рік суд вважає, що позивачкою не було надано переконливих доказів поважності пропущення останньою строку позовної давності для звернення до суду, у зв’язку з чим суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача та застосувати статтю 99 КАС України за 2007 рік. Оскільки незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як , відповідно до статті 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян обов’язково підлягають оприлюдненню.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-17 внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
22 травня 2008 року Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
Згідно з вказаним рішенням Конституційного Суду України та ч.2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають силу з моменту прийняття рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривні, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.
28 травня 2008 року Кабінетом міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 грн. та з 1 жовтня – 49,80 грн.
Таким чином, підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є правові підстави на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист інвалідів війни», керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині сплати недоотриманої позивачем соціальної допомоги за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, з врахуванням сплаченої суми допомоги за 2008 рік за цей період.
Згідно наданої до суду довідки управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі у 2008 році позивачу здійснювалась надбавка у відповідних сумах: з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року – 47,00 гривень; з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року – 48,10 гривень; з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року – 48,20 гривень; з 01.10.2008 року та довічно – 49,80 гривень (а.с. 40).
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з. 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 715,23 грн. (481 грн. х 30% / 31 х 10 дн.) –( 481 грн. х 10% /31 х 10 дн.) +( 481 грн. х 30%) – (481 грн. х 10 %) + (482 грн х 3 х 30 %) – (482 грн. х 3 х 10 %) + (498 грн. х 3 х 30 %) – (498 грн х 3 х 10%).
Відносно стягнення компенсації за несвоєчасну доплату до пенсії в розмірі 990,81 грн., то вимоги в цій частині не підлягають задоволенню у зв’язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2001 року № 159 затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати . В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження те, що пенсію ОСОБА_1 отримує несвоєчасно.
Що стосується вимог позивача зобов’язати відповідача з 01.01.2009 року виплачувати пенсії з підвищенням її розміру до 30%, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, так як оскільки в межах КАС України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання УПФУ в Добропільському районі в подальшому провадити виплату пенсії з підвищенням її до 30% згідно змін, що будуть вноситися до законодавства є безпідставними, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припинені або змінені в сторону зменшення шляхом внесення змін до Закону.
На підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93 Пенсійний фонд України звільняється від сплати державною мита.
На підставі викладеного, ст.3, ч.2 ст.19, ч.3 ст.51 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та керуючись ст.ст. 2,6,8,9,11,86,94,99,159,161,163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Добропільському районі Донецької області, другий відповідач – Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі здійснити нарахування та виплату недоплаченої соціальної виплати як «дитині війни», компенсації за несвоєчасну доплату до пенсії, задовольнити частково.
Визнати дії У правління пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області неправомірними в частині недоплати щомісячної соціальної допомоги до пенсії.
Зобов’язати у правління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у сумі 715,23 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Складено одноособово в одному примiрнику в нарадчiй кiмнатi.
Головуючий суддя О.Д.Канурна