Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Постанова

Іменем України

11 серпня 2010 року м. Житомир

Суддя апеляційного суду Житомирської області Велидчук В.М. розглянувши апеляцію ОСОБА_1 на постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 9 липня 2010 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого ст. о. у . УДСБЕЗ УМВС України в Житомирській області, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2,

притягнуто до відповідальності за п. „б” ч.3 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією” та накладено на нього стягнення у виді штрафу, в розмірі 300 гривень.

встановив:

Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09 липня 2010 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. „ б” ч. 3 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 гривень, за те, що він 30 грудня 2009 року, працюючи на посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії хабарництву УДСБЕЗ УМВС України в Житомирській області, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, використовуючи своє посадове становище, неправомірно втрутився у діяльність інших посадових осіб - оперуповноважених СКР Богунського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - з метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень.

В апеляції ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови судді Корольовського районного суду м. Житомира від 9 липня 2010 року відносно нього та закриття провадження по даній справі за відсутністю у його діях складу корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, у вигляді порушення спеціальних обмежень, передбачених п. „б”ч.3 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією.” Посилання на те, що при її винесенні були допущені порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях.

Перевіривши справу, та проаналізувавши доводи апеляції, вважаю, що апеляція ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. „б” ч. 3 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією” перешкоджання виконанню іншими посадовими особами своїх повноважень передбачає створення перепон для здійснення ними правомірної діяльності.

З матеріалів справи видно, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 15.11. 2009 року, був укладений договір (в усній формі) оренди приміщення. Вказане приміщення використовувалося ОСОБА_4 в якості магазина. 04. 12.2009року, ОСОБА_4 вирішив припинити оренду приміщення. В зв’язку з чим між ним та ОСОБА_5 виникли розбіжності з приводу розрахунку за оренду приміщення. Оскільки ОСОБА_5 утримувала належне ОСОБА_4 майно, яке перебувало в приміщенні магазину, від останнього 07.12 2009 року, 08.12.2009 року,09.12.2009 року в Богунський РВ УМВС України в Житомирській області поступили заяви з цього приводу. За результатами перевірки вищевказаних заяв, 16.12.2009 року, органами міліції була прийнята постанова про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ст.ст.185,190,2969,357 КК за відсутністю в її діях ознак складу злочину. При цьому було роз’яснено ОСОБА_4, ОСОБА_6, що за вирішенням майнового спору їм слід звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Незважаючи на те, що вищевказана постанова про відмову в порушенні кримінальної не скасована, оперуповноважений СКР ОСОБА_7В, ОСОБА_2 намагався знову провести з того ж приводу перевірку, до чого залучив ще одного працівника міліції - ОСОБА_3 З врахуванням зазначеного вище, підчас судового розгляду справи, слід було з’ясувати , чи правомірно діяли ОСОБА_2 та ОСОБА_3. С .Ю., в чому саме ж конкретно полягало виконання цими працівниками міліції своїх повноважень по перевірці заяви ОСОБА_4 - в опитуванні ОСОБА_5, поверненні майнп ОСОБА_4, чи прийнятті процесуального рішення, оскільки в справі щодо цього наявні суперечності. Також не з’ясовано, хто конкретно з названих працівників міліції знаходився при виконанні повноважень і на яких підставах вони здійснювалися. Повз увагу судді пройшло те, що ОСОБА_2 М, прибувши на місце перевірки не у форменому одязі, намагався її провести не маючи в наявності посвідчення працівника міліції. В ОСОБА_3Ю було посвідчення працівника міліції, проте даних про те, що його уповноважували ші проведення перевірки заяви ОСОБА_4, у справі немає. Із пояснення ОСОБА_3Ю(а.с.68) видно, що він приймав участь у перевірці на прохання ОСОБА_2

Оскільки не з’ясовані належним чином вищезазначені обставини, висновок викладений у постанові про те, що вказані працівники міліції діяли правомірно є такий що не грунтується на матеріалах справи.

Крім того, під час судового розгляду належним чином не з'ясовано в чому полягало втручання ОСОБА_1 в діяльність працівників міліції, які саме правові норми були порушені, чи носило воно( втручання) неправомірний характер, а також не наведено доводів про те, що останній використовував своє посадове становище з метою впливу на працівників міліції.

За поясненнями ОСОБА_2, в судовому засіданні(а.с.67,) „ .... коли він зателефонував ОСОБА_5, якийсь чоловік відповів йому, що для отримання пояснення від ОСОБА_5 її слід викликати у відділ міліції ...Тоді він вирішив разом з ОСОБА_3 під’їхати до магазину ОСОБА_5 Біля магазину їх зустрів невідомий їм чоловік, запитав хто вони такі і що їм потрібно. Вказаний чоловік працівником міліції не представлявся, посвідчення не показував, і не був одягнутий у формений одяг. Коли він запитав незнайомця , чому з автомобіля не виходить ОСОБА_5, той відповів , що вона не вийде. Під час цього він говорив, що він з управління та погрожував їм керівництвом. Вони (ОСОБА_2, ОСОБА_3Ю.) на рожен не лізли. Він не вважав, що погроза ОСОБА_1 є реальною і він може вплинути на його звільнення...”

Із пояснень ОСОБА_3Ю, в судовому засіданні(а.с.68,) видно, що біля магазину його і ОСОБА_2, зустрів якийсь чоловік, він запитав їх хто вони такі і що їм потрібно. Вказаний чоловік працівником міліції не представлявся, посвідчення не показував, і не був одягнутий у формений одяг. Коли вони запитали його хто він такий, той відповів, що він є чоловік ОСОБА_5, при цьому він говорив, що зателефонує керівництву, якщо вони не залишать в спокої його дружну.

З врахуванням вищенаведеного та того, що ОСОБА_1 працівником міліції не представлявся, посвідчення не показував, і не був одягнутий у формений одяг ( що ствердили самі працівники міліції ), ОСОБА_2 не вважав, що погроза ОСОБА_1 є реальною і він може вплинути на його звільнення, підстав вважати, що ОСОБА_1 використав своє посадове становище, та неправомірно втрутився у діяльність інших посадових осіб - оперуповноважених СКР Богунського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень, немає.

За таких обставин, постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого п. „б” ч.3 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

постановив:

Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09 липня 2010 року скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого п. „б” ч.З ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією".

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: