ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"18" липня 2006 р. | Справа № 9/281/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 61 від 03.07.2006 року колегію суддів у складі П.Ф. Мацюри, Н.В. Ліпчанської, Е.І. Андреєвої замінено на колегію суддів у складі Г.П. Разюк, С.І. Колоколова, М.С. Петрова)
при секретарі судового засідання: Гудимі І.Б.
за участю представників сторін
від позивача: Восторгов І.В. (довіреність б/н від 01.01.2006 року)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства „Каро”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 30.05.2006 року
по справі № 9/281/06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю комерційної фірми „Екотехнологія-Агро”, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Костянтинівка
до Виробничо-комерційного підприємства „Каро”, Миколаївська область, смт. Врадіївка
про стягнення 96 920,66 грн.
В С Т А Н О В И В:
18.05.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю комерційна фірма „Екотехнологія-Агро” (далі по тексту –позивач) звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Виробничо-комерційного підприємства „Каро” (далі по тексту –відповідач) суми заборгованості у розмірі 96 920,66 грн., що складається із 78 346 грн. основного боргу, 10 564,12 грн. пені, 6 348,21 грн. втрат від інфляції, 1 662,33 3 % річних, а також витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договорів купівлі-продажу, укладених між сторонами, свої зобов’язання по оплаті за переданий йому позивачем товар не виконав, у встановлений строк не розрахувався.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.05.2006 року (суддя Філінюк І.Г.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю комерційної фірми „Екотехнологія-Агро” задоволені в повному обсязі та з відповідача стягнуто 78 346 грн. боргу, 10 564,12 грн. пені, 6 348,21 грн. збитків від інфляції, 1 662,33 грн. 3 % річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 969,21 грн. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ВКП „Каро” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим нормам діючого законодавства.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин, хоча був повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, про що свідчить поштове повідомлення, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за його відсутністю.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла до наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 24.05.2005 року між ТОВ КФ „Екотехнологія-Агро” (Продавець) та ВКП „Каро” (Покупець) укладено договори купівлі-продажу № 1, № 2, № 3 (а.с.9-11). Згідно умов вказаних Договорів, Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити відповідний товар:
- за договором № 1 –300 літрів ядохімікатів „Фуроре Супер”;
- за договором № 2 –90 літрів ядохімікатів „Лонтрен-300”;
- за договором № 3 –300 літрів ядохімікатів „Бурефен Супер”.
07.06.2005 року ТОВ КФ „Екотехнологія-Агро” та ВКП „Каро” уклали договір купівлі-продажу № 7/6-3, згідно умов якого Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар – 190 літрів ядохімікатів „Бурефен Супер” та 70 літрів ядохімікатів „Фуроре Супер” (а.с.12).
22.06.2005 року ТОВ КФ „Екотехнологія-Агро” та ВКП „Каро” уклали договір купівлі-продажу № 22/06-05, згідно умов якого Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар –360 літрів ядохімікатів „Бурефен Супер” та 80 літрів ядохімікатів „Фуроре Супер” (а.с.13).
У відповідності із пунктом 1 перелічених вище договорів, загальна сума товару складає:
- за договором № 1 –18 000 грн.;
- за договором № 2 –31 482 грн.;
- за договором № 3 –27 808 грн.;
- за договором № 7/6-3 –21 476,70 грн.;
- за договором № 22/06-05 –37 536,96 грн.
Пунктом 2.1 договорів № 1, № 2, № 3 та № 22/06-05 встановлено, що поставка товару здійснюється в строк –до витребування, а по договору № 7/6-3 –до 08.06.2005.
Згідно із пунктом 3.1 вказаних договорів, повний розрахунок Покупця з Продавцем повинен бути здійснений до 01 листопада 2005 року.
Відповідно до пункту 4 договорів № 1, № 2, № 3, № 7/6-3 та № 22/06-05, в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар Покупець виплачує Продавцю штраф в розмірі 0,5 % за кожний день невиконання зобов'язань. В усіх інших випадках, що не обумовлені даними договорами, сторони керуються діючим законодавством України.
На виконання своїх зобов'язань ТОВ КФ „Екотехнологія-Агро” поставило ВКП „Каро”:
- за договорами № 1, № 2 та № 3 від 24.05.2005 року –300 літрів ядохімікатів „Фуроре Супер”, 90 літрів ядохімікатів „Лонтрен-300” та 300 літрів ядохімікатів „Бурефен Супер”, що підтверджується видатковою накладною № РН-000312 від 24.05.2005 року на загальну суму 76 762,80 грн. та довіреностями серії ЯЖШ № 727311 від 24.05.2005 року, № 727304 від 24.05.2005 року (а.с.18-20);
- за договором № 7/6-3 від 07.06.2005 року – 190 літрів ядохімікатів „Бурефен Супер” та 70 літрів ядохімікатів „Фуроре Супер”, що підтверджується видатковою накладною № РН-000342 від 07.06.2005 року на суму 6 365,52 грн., накладною № 7/6 від 07.06.2005 року на суму 15 112,32 грн. та довіреністю серії ЯЖШ № 727309 від 08.06.2005 року (а.с.15, 16, 21);
- за договором № 22/06-05 від 22.06.2005 року –360 літрів ядохімікатів „Бурефен Супер” та 80 літрів ядохімікатів „Фуроре Супер”, що підтверджується видатковими накладними № РН-000393 від 21.06.2005 року на суму 5 456,16 грн., № РН-000403 від 23.06.2005 року на суму 32 080,80 грн. та довіреністю серії ЯЖШ № 7273313 від 21.06.2005 року (а.с.17, 22).
Загальна вартість товару, поставленого за договорами № 1, № 2, № 3 від 24.05.2005 року, № 7/6-3 від 07.06.2005 року та № 22/06-05 від 22.06.2005 року становить 135 777,60 грн.
Крім того, 24.06.2005 року ТОВ КФ „Екотехнологія-Агро” згідно усної домовленості з ВКП „Каро”, поставило останньому товар –ядохімікати „Тарга супер”, що підтверджується видатковими накладними № РН-000410 від 24.06.2005 року на суму 3 116,40 грн. та № РН-000409 від 24.06.2005 року на суму 4 452 грн. та довіреністю серії ЯЖШ № 727314 від 24.06.2005 року (а.с.14, 23).
ВКП „Каро” в свою чергу, зобов'язання по вказаними вище угодам виконало частково, сплативши позивачу лише 65 000 грн., про що свідчать платіжні доручення № 88 від 02.12.2005 року на суму 15 000 грн. та № 19 від 03.03.2006 року на суму 50 000 грн.
25.04.2006 року ТОВ КФ „Екотехнологія-Агро” звернулося до відповідача з претензією про оплату за товар, поставлений за договорами № 1, № 2, № 3 від 24.05.2005 року, № 7/6-3 від 07.06.2005 року та № 22/06-05 від 22.06.2005 року та видатковими накладними № РН-000410 від 24.06.2005 року і № РН-000409 від 24.06.2005 року з урахуванням пені за прострочення платежу. Зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу, пені, втрат від інфляції та 3 % річних, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає його або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (пункти 1, 2 статті 662 Цивільного кодексу України).
Статтею 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (Строк (термін) виконання зобов'язання).
Згідно із статтею 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як було вище зазначено, пунктом 4.1 договорів № 1, № 2, № 3, № 7/6-3 та № 22/06-05 сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар Покупець виплачує Продавцю штраф в розмірі 0,5 % за кожний день невиконання зобов'язань
Згідно статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення.
Таким чином, заборгованість ВКП „Каро” перед ТОВ КФ „Екотехнологія-Агро” складає:
- за договорами купівлі-продажу № 1, № 2, № 3 від 24.05.2005 року, № 7/6-3 від 07.06.2005 року та № 22/06-05 від 22.06.2005 року –70 777,60 грн. основного боргу, 10 564,12 грн. пені, 6 348,21 збитків від інфляції, 1 662,33 грн. 3 % річних;
- за видатковими накладними № РН-000410 від 24.06.2005 року і № РН-000409 від 24.06.2005 року –3 116,40 грн. та 4 452 грн. боргу.
Судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника на пункт 1 частину 2 статті 72 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), якою встановлено скорочений строк позовної давності у шість місяців для позовів про стягнення пені, оскільки зазначений Кодекс втратив чинності на підставі введення в дію з 01.01.2004 року Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а господарські відносини між сторонами виникли у 2005 році.
Таким чином, застосування положень Цивільного кодексу УРСР (1963 року) є безпідставним.
Враховуючи вищевикладене, загальна сума заборгованості ВКП „Каро” перед ТОВ КФ „Екотехнологія-Агро” за договорами купівлі-продажу № 1, № 2, № 3 від 24.05.2005 року, № 7/6-3 від 07.06.2005 року та № 22/06-05 від 22.06.2005 року та видатковими накладними № РН-000410 від 24.06.2005 року і № РН-000409 від 24.06.2005 року становить 78 346 грн. основного боргу, 10 564,12 грн. пені, 6 348,21 збитків від інфляції та 1 662,33 грн. 3 % річних.
Крім того, не приймаються колегією суддів посилання скаржника на частину 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України відносно неможливості заявлення декількох позовних вимог, не зв’язаних між собою та пункт 1 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України відносно обов’язку суду відкласти слухання справи у зв'язку із не з’явленням в судове засідання представників сторін, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами та як свідчить позовна заява та матеріали справи, заявлені позовні вимоги саме зв’язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, а тому правомірно були об’єднані.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, із чого випливає, що суд наділений правом відкласти розгляд справи, а не обов’язком як на це посилається скаржник. З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить поштове повідомлення, яке було вручено представнику відповідача 24.05.2006 року (а.с.34). Будь-яких клопотань про відкладення слухання справи від представника відповідача до суду першої інстанції не надходило, а тому господарський суд розглянув справу за відсутністю представника відповідача.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 30.05.2006 року відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 30.05.2006 року по справі № 9/281/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства без задоволення.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров