ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2007 р. Справа № 37/19-07
вх. № 592/4-37
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився відповідача - Дьяченко С. А. за довіреністю № 5 від12.02.07 р.
розглянувши справу за позовом Новопарафіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області, с. Нова Парафіївка
до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса, с. Нова Парафіївка
про стягнення 38242,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Новопарафіївська сільська рада Кегичівського району Харківської області (позивач) звернулася до господарського суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса (відповідач) про стягнення з відповідача суми пені нарахованої на заборгованість за 2003 р. та 2004 р. у розмірі 38242 грн. за договором оренди земельної ділянки від 02.08.2002 року.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 22.02.2007 р. за вх. № 4411, надав документи згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.
Відповідач до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечує, зокрема посилаючись на те, що позивачем безпідставно нараховано пеню на заборгованість за 2003 р. та 2004 р., оскільки в данний період заборгованість відповідача виникла внаслідок настання форс-мажорних обставин, що є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов"язань за договором.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача господарським судом встановлено, що 02.08.2002 р. між позивачем та відповідачем на підставі розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області № 222 від 06.08.2002 р. було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідачу було надано в оренду земельну ділянку із земель - невитребуваних земельних часток (паїв) площею - 105 га, земель державного резервного фонду площею 207,2 га, земель запасу - 70,36 га.
Згідно п.2.3. даного договору відповідач зобов"язався сплачувати орендну плату у розмірі 45907 грн. на рік. Однак, як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами відповідач не сплатив в повному обсязі орендну плату, у зв"язку з чим за 2003 р. та за 2004 р. у відповідача виникла заборгованість по орендній платі, яка була повністю погашена відповідачем у 2005 р.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
П. 5 вищезазначеного договору сторонами була встановлена відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у вигляді пені у розмірі 30% за кожний день несплати, у зв"язку з чим позивачем було нараховано відповідачу пеню на заборгованість за 2003 р. та 2004 р. у розмірі 38242 грн.
П.6 договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов"язків по договору, якщо це невиконання відбулося за обставин, які виникли після укладення договору внаслідок невідворотних дій надзвичайного характеру, які сторона не змогла ні передбачити, ні попередити вжитими заходами (повінь, пожежа, землетрус, осідання грунту та інші явища природи, а також війна або військові дії), які призвели до неможливості данного договору.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України № 9513/05-4 від 28.07.2003 р. неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань за вищезазначеним договором у 2003 р. та 2004 р. щодо сплати орендної плати, сталося через форс-мажорні обставини.
Зважаючи на вищевикладене, господарський суд вважає, що позов заявлено безпідставно, оскільки відповідач відповідно до п. 6 зазначеного договору звільняється від відповідальності у разі настання форс-мажорних обставин, у зв"язку з чим позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не підлягають покладенню на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями ст.ст. 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити в позові повністю.
Суддя Доленчук Д. О.