ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2007 р. Справа № АС-03/453-06
вх. № 12839/1-03
Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.
за участю секретаря судового засідання Бородіна Н.М.
представників сторін
по справі за позовом ПФ "Центр сільскогосподарського інвестування "Аграрій", м. Вовчанськ
до Вовчанська МДПІ м. Вовчанськ
про визнання недійсним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ПФ "Центр сільскогосподарського інвестування "Аграрій", звернувся до суду з позовом про скасування рішень Вовчанської МДПІ Харківської області викладене в листі №1335/10/19-023 від 22.06.2006р., яким невизнано податковою декларацією позивача з ПДФ за червень 2006р. та розрахунок коригування сум ПДВ.
Крім того, позивач просить зобов"язати відповідача прийняти податкову звітність з ПДВ за травень 2006р. та визнати її податковою декларацією. В обгрунтування позовних вимог позивач стверджує, що надані ним податкова декларація та розрахунок коригування сум ПДВ містять всі передбачені чинним законодавством обов'язкові реквізити, достовірність даних засвідчена підписами відповідної посадової особи та скріплена печаткою платника податків, як того вимагає пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідач у запереченнях на позовну заяву та представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на пп.4.1.2. п.4.1. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N2181-111 та п. 4.7 статті 4 Порядку приймання та комп'ютерної обробки звітних документів платників податків у ДПІ районного рівня та СПДІ по роботі з ВПП, затвердженого наказом ДПА України від 02.11.04 року №641 та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Справа розглядається в порядку КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, листом №1335/10/19-023 від 22.06.2006р., відповідачем не визнана податкова декларація позивача з ПДВ за травень 2006р.
Підставою для невизнання поданої декларації в якості податкової відповідач заначив єдиний факт, а саме те, що їх підписано не посадовими особами підприємства - керівником та головним бухгалтером, а засновником підприємства позивача, який не є посадовою особою, як того вимагає п.4.1.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Також відповідач вказує на те, що податкова звітність, яка була надана до Вовчанської МДПІ позивачем заповнена всупереч вимогам до заповнення податкової звітності, викладеним в п.3.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.05.1997 р. за №250/2054 (зі змінами та доповненнями), тобто їх не підписано відповідними посадовими особами, тому такій звітності проставляється статус "до відома". Згідно вищезазначених норм податкова звтність має бути завірена підписами керівника і головного бухгалтера, а за відсутності бухгалтерської служби - спеціаліста, який веде облік.
В даному випадку, в поданій декларації та розрахунку коругування сум ПДВ закреслено посади "керівник" та "головний бухгалтер" та вказано посаду засновник.
Крім того, відповідач зазначає, що, оскільки статутом позивача серед інших повноважень засновника передбачено зокрема право першого підпису фінансово-бухгалтерських документів в той час як підпис головного бухгалтера на деклараціях є другим підписом, тому засновник не мав права підписуватись замість головного бухгалтера. Додатковим підтвердженням цієї позиції є подана позивачем до Вовчанської МДПІ при постановці на податковий облік заява за формою 1-ОПП (затверджена наказом ДПА України від 19.02.1998 р. №80 ( зі змінами та доповненнями ), в якій відсутні відомості щодо головного бухгалтера чи особи, на яку покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.
Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що спірні податкова декларація та розрахунок коригування сум ПДВ містять всі передбачені чинним законодавством обов'язкові реквізити, достовірність даних засвідчена підписами відповідної посадової особи та скріплена печаткою платника податків, як того вимагає п.4.1.2. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Стосовно твердження відповідача про те, що засновник підприємства не має права другого підпису, тобто за головного бухгалтера, позивач зазначає, що згідно п.4. ст. 8 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації. в т.ч самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.
Це означає, що власник нікого не уповноважуває вести бухгалтерській облік, ані штатного головного бухгалтера, посада якого вакантна, ані спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як, підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, ані бухгалтерією або аудиторську фірму на договірних засадах. Він відповідно до права, наданого законом, самостійно веде облік.
Що стосується форми № 1-ОПП, яка затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80 у Додатку № 1 до Інструкції про порядок обліку платників податків, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 р. за N 172/2612, то позивач зазначає, що в ній саме передбачено, щоб були зазначені дані бухгалтера чи іншої особи, на яку покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків, а власник ні на кого обов'язків не покладав, здійснюю ці функції особисто на підставі п.4. ст. 8 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ. Більш того, аналіз «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. № 166 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за N 250/2054 (із змінами та доповненнями), а також статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не дозволяє знайти обов'язок платника податків скріплювати податкову декларацію підписами відповідальних осіб, які зазначені у формі № 1-ОПП, оскільки не формою 1-ОПП підприємство встановлюється відповідальні особи за ведення обліку підприємства.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Як встановлено в судовому засіданні позивачем до Вовчанської МДПІ були подані податкова декларація з ПДВ за травень 2006р. та розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за травень 2006 р., які були підписані тільки засновником підприємства позивача Подвезько А.В. особисто і за керівника і за головного бухгалтера, в зв*язку з чим відповідач відмовив позивачу в визнанні їх податковими деклараціями та в спірних листах запропонував надати податкову звітність заповнену у відповідності до вимог чинного законодавства.
Термін - "податкова декларація", порядок її подання до податкового органу визначено Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", порядок її заповнення затверджено наказом ДПА України №166 від 30.05.97р.
Відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Відповідно до п.3.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.05.1997 р. за №250/2054 (зі змінами та доповненнями) - платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується:
підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових особ (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п.1.1 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Чинне законодавсто розрізняє відповідальність фізичних осіб та посадових (службових) осіб.
Адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення платником податків чинного податкового законодавства можуть нести тільки посадові (службові) особи такого платника податків.
Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України 19.03.2001 N 113 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 березня 2001 р. за N 284/5475 - посадові особи - фізичні особи, які займають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях (юридичних особах - платників податків) незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.
Відповідно до термінологічного словаря - посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за виконання вимог, встановлених кодексами, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку;
- службова особа - це особа, що займає постійно або тимчасово на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форм власності, посади, пов*язані зі здійсненням повноважень по веденню бухгалтерського обліку та звітності про фінансово-господарську діяльність та поданню податковим органам бухгалтерських звітів і балансів, розрахунків по податках та інших необхідних документів і відомостей, пов*язаних з обчисленням і сплатою податків, або яка виконує ці функції за спеціальним дорученням.
Зазначені повноваження можуть мати особи, які обіймають такі посади: керівник підприємства, його заступник; головний бухгалтер, його заступник; службові особи бухгалтерій підприємств.
Таким чином, законодавець встановлює прямий зв*язок посадової особи, яка підписує податкову декларацію з її відповідальністю за відповідність вказаних відомості в такій декларації бухгалтерському обліку.
Такої посади як "засновник", чинним законодавством не передбачено, також позивачем не надано документальних доказів того, що Подвезько А.В. виконував обов*язки керівника та головного бухгалтера.
Суд не приймає твердження позивача, що повноваження засновника на підпис податкових декларацій та інших документів встановлено змінами до статуту підприємства від 21.09.01р. з вищенаведених підстав, а також в зв*язку з тим, що в даних змінах до Статуту, якими доповнено Статут п.5.4 зазначено, що всі питання викладені в п.п.5.3 цього Статуту (повноваження директора фірми) може вирішувати засновник фірми, але нічого не вказано про відповідальність засновника при вирішенні таких повноважень директора, та не вказано, що він приймає на себе і зобов*язання директора.
На підставі наведеного, суд вважає, що відповідачем правомірно невизнано податковими деклараціями, декларації, які підписані від імені засновника.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі виготовлена 26.02.2007р. об 14 год. 00 хвил.
Суддя Водолажська Н.С.