Судове рішення #471993
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "07" лютого 2007 р.  11-10              Справа № АС-27/803-06

вх. № 15905/1-27

 

Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.

за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.

представників сторін :

позивача - Криженко О. М., дов., Деригуз В. А., дов.

відповідача - ОСОБА_1 - особисто., пасп. ММ 239413

по справі за позовом  ДПІ у Ленінському районі м. Харкова  

до  СПДФО ОСОБА_1, м. Харків 

про стягнення 1858599,70 грн. 

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач, ДПІ Ленінського району м. Харкова, просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1штрафні санкції за порушення законодавства в розмірі 1858599,7 грн., посилаючись на рішення НОМЕР_1

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на відсутність з його боку порушення вимог Закону України „Про застосування РРО в сфері торгів, громадського харчування та послуг”.

Справа розглядається в порядку КАС України.

Надані документи свідчать, що при проведенні ДПІ Ленінського району м. Харкова виїзної планової документальної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05 р. по 31.03.06 р., результати якої відображені в акті від 04.09.06 р., були встановлені порушення п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування РРО в сфері торгів, громадського харчування та послуг”, пов'язані з тим, що підприємець здійснював торгівлю, надання послуг за готівкові кошти без використання РРО на загальну суму 371719,94 грн.

За результатами даної перевірки було прийняте рішення НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування РРО в сфері торгів, громадського харчування та послуг”, яке платник оскаржив до ДПІ Ленінського району м. Харкова. Рішенням від 15.11.06 р. про результати розгляду первинної скарги керівником ДПІ скарга була залишена без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Відповідачем надані докази подальшого оскарження рішення НОМЕР_1 в процедурі адміністративного оскарження. Рішенням ДПА Харківської області від 10.01.07 р. за результатами розгляду повторної скарги вона залишена без задоволення.

Таким чином на час звернення ДПІ Ленінського району м. Харкова з даним позовом рішення про застосування штрафних санкцій є чинним.

Але, керуючись положеннями п. 1 ст. 2 КАС України, суд вважає необхідним дослідити підстави для прийняття вищевказаного рішення і його правомірність.

Як випливає з наданого позивачем до матеріалів справи акту перевірки, факти порушення порядку застосування РРО при здійсненні розрахунків готівкою перевіряючими були встановлені на підставі даних книги обліку доходів та витрат та банківських виписок. Розбіжності між валовим доходом, деклараціями про отримані доходи та банківськими виписками становить суму 371719,94 грн., що за висновками перевіряючих свідчить про проведення розрахунків готівкою, що в свою чергу передбачає проведення їх з використанням РРО.

Суд вважає необхідним відмітити, що відповідно приписів п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування РРО в сфері торгів, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

При цьому Закон встановлює, що розрахунковою операцією визнається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги),  оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Також в Законі встановлено, що місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

В акті перевірки записано і це підтверджено представниками сторін в судовому засіданні, місцезнаходженням суб'єкта господарювання і фактичним місцезнаходженням є приватна квартира за адресою: АДРЕСА_1. Інших приміщень, де б здійснювалися операції по реалізації товарів (послуг) та розрахункові операції у підприємця нема.

Як наполягає відповідач і це не спростовано відповідачем, отримання готівки пов'язане з наданням підприємцем маркетингових послуг, проведенням досліджень ринків і прогнозуванням змін ринків на замовлення господарюючих суб'єктів. За твердженням відповідача результати таких досліджень передавалися замовникам за межами приміщення, яке є місцезнаходженням підприємця і там же отримувалися кошти в оплату наданих послуг.

Оскільки, як встановлено судом, місце надання послуг не співпадає з місцем проведення розрахункових операцій, то у перевіряючих не було законних підстав для висновків про необхідність застосовувати підприємцем належним чином зареєстрований РРО.

В обґрунтування правомірності заявлених вимог позивачем до матеріалів справи надана копія висновку спеціаліста-економіста НОМЕР_2., зробленого за зверненням начальника ВПМ Ленінського району м. Харкова щодо правомірності висновків акту перевірки від 04.09.06 р.

Суд не приймає наданий висновок як доказ, зважаючи на те, що дане дослідження не судово-економічною експертизою, яка призначена судом. А при дослідженні питання не застосування підприємцем РРО при розрахунках готівкою спеціаліст вийшов за межи повноважень, давши правову оцінку діяльності підприємця.

Проте суд вважає доцільним відмітити, що в акті перевірки відсутні дані про те, які операції підприємця були досліджені перевіряючими, яким чином отримані кошти були оприбутковані, які документи фактично оформлювалися при отриманні готівки, де проводилися розрахункові операції. Тобто висновки про наявність порушень вимог Закону України „Про застосування РРО в сфері торгів, громадського харчування та послуг” зроблені без дослідження всіх суттєвих обставини фінансово-господарської діяльності підприємця і при довільному тлумаченні норм Закону, а тому є неправомірними.

Оскільки підставою для звернення з позовом про стягнення з підприємця коштів є застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій рішенням, прийнятим на підставі неправомірних висновків, то позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями   7, 9, 17, 160- 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

 

ПОСТАНОВИВ:

 

В позові відмовити.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанову суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 12.02.07 р.

 

Суддя                                                                                            Водолажська Н.С.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація