Троїцький районний суд Луганської області

смт. Троїцьке, вул. 1 Травня, 5а, 92100, (06456) 2-14-52

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі: головуючого судді Бондаренко Л.І, при секретарі Соломіній В.В.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з зазначеним позовом звернулася ОСОБА_1 в обгрунтування якого зазначила, що вона має статус «дитини війни» у зв»язку з чим, у відповідності до ст.. 6 Закону України №2195-IV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» (далі по тексту Закон України № 2195-ІУ) виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але у 2007 році не виплатили зовсім. За період з 2008 року по теперішній час соціальна допомога виплачувалась частково, у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що положення закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії статті б Закону України № 2195-ІУ не відповідають Конституції України, тому не можуть застосовуватись. З підстав не відповідності п.п. 2 п. 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статті 22 Конституції України вважає можливим застосування статті 6 Закону України № 2195-ІУ з 01.01.2008 року. На підставі чого просить суд визнати неправомірними дії управління пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області по невиплаті їй щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України № 2195-ІУ та зобов»язати управління пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на її користь щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, а саме за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.06.2008 року по

31.12.2008року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 2529,50 грн.

Позивач в судове засідання не з»явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду, через канцелярію надійшли заперечення проти позову, довідка про нарахування та виплати надбавки позивачу, як дітям війни, заява про розгляд справи у його відсутність. Просить суд відмовити у задоволенні заявлених вимог у повному обсязі, за необґрунтованістю.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши все в сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 2 ч.І ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України ч. 1 ст. 8 ЦПК України).

У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародного договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу (ч. 4 ст. 8 ЦПК України).

Згідно з підпунктом б пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 саме на територіальні

управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги зобов'язане, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни, ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». Управління Пенсійного фонду України у Троїцькому районі Луганської області.

При розгляді цивільних справ щодо спорів з приводу надання дітям війни соціальної підтримки, суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті б, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підривав принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Зазначені вимоги до держави викладені і у статті 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої), вчиненої З травня 1996 року у м. Страсбурзі, яка підписана від імені України 7 травня 1999 року у м. Страсбурзі, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-У, відповідно до якої держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Правовий статуо, дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІУ від 18.11.2004 року ( набрав чинності 01.01.2006 року).

Відповідно до ст.1 Закону України № 2195-ІУ дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилась 24.07.1935 року, що підтверджується паспортом серії ЕК № 426791 (а.с. 3), тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, тому вона являється особою, яка віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни.

Відповідно до ст. б Закону України № 2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивач ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується посвідченням № 106992/83 виданим Троїцьким УТСЗН 01.07.1994 року, де зазначена відмітка «Дитина війни» (а.с. 4).

Законом України від 19.12.2006 № 489-У "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України № 2195-ІУ та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України № 2195-ІУ виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № б-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України № 2195-ІУ.

Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України № 2195-ІУ, тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і відповідач повинен нарахувати та сплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року - відповідно до норм Закону України № 2195-ІУ.

. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-УІ внесено зміни до Закону України № 2195-ІУ та статтею 6 цього Закону викладено в такій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів, що становить 10 % з

«

прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України № 2195-ІУ у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, поновили свою дію з 22 травня 2008 року. Отже, з цієї дати по 31.12.2008 року, особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії - відповідно до норм Закону України № 2195-ІУ і відповідач повинен нарахувати та сплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу за період з

22.05.2008року по 31.12.2008 року - відповідно до норм Закону України № 2195-ІУ.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах -розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України № 2195-ІУ залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Суд вважає, що розрахунок сум необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено, а мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного цим законом.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835-УІ установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Згідно наданої до суду довідки управлінням пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області від 24.06.2010 року № 1552/09-08 (а.с. 12) позивач за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року надбавку не отримувала. З 01.01.2008 року по 31.03.2008 року виплачувалась надбавка дітям війни в сумі 47,00 грн., з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року в сумі 48,10 грн., з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року в сумі 48,20 грн.,з 01.10.2008 року по теперішній час в сумі 49,80 грн.

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами суд вважає, що відповідач протягом 2009 року повинен був нараховувати та провадити виплату щомісячної соціальної допомоги позивачу згідно статті 6 Закону України № 2195-ІУ, а не постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530, які істотно звужують обЬяг установлених законом прав позивача, так як Державними бюджетами України на 2009 рік не передбачено обмежень у застосуванні статті 6 Закону України № 2195-ІУ.

Статтею 7 Закону України № 2195-ІУ передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України. В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією за законами України.

Суд приходить до висновку, що управління пенсійного Фонду України у Троїцькому районі Луганської області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України № 2195-ІУ і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог вказаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну діяльність, що призвело до порушення прав позивача, тому суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з зобов»язанням відповідача провести перерахування та виплату належних сум позивачеві відповідно до Закону України № 2195-ІУ. Враховуючи, що позивачу сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то відповідач повинен провести позивачу перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги згідно зі статтею 6 Закону України № 2195-ІУ з урахуванням здійснених виплат.

На підставі викладеного, відповідно ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої), вчиненої 3 травня 1996 року у м. Страсбурзі, яка підписана від імені України 7 травня 1999 року у м. Страсбурзі, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-У; Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 рік № 489-У; Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-УІ; Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835-УІ; ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.10.2004 року №2195-ІУ; Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № б-рп/2007; Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008; Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ІЧ3552-ХІІ від 22.10.93 року; ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-І/; Положенням «Про управління Пенсійного фонду України», затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованого у Міністерстві Юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900, керуючись ст.ст. 6,19,68 Конституції України; ст.ст.3,6,8,10,15,57-60,67,79,88,212-215,292 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ;

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області „про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної державної допомоги до пенсій задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по

31.12.2009року.

Зобов»язати управління пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, передбаченої статтею 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року,з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з управління пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Троїцький районний суд Луганської області шляхом подачі у 10-денний строк після оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя