№ 2 - 375/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 серпня 2008 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого     Цаберябого       Б.М. ,

при секретарі     Янченко     Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Кринички справу за позовом ОСОБА_1 до Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області,  третя особа ОСОБА_2,  про поновлення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору,  скасування запису в трудовій книжці про звільнення,  зміну дати і підстави звільнення,  стягнення 11710 грн. оплати за час вимушеного прогулу,  3270 грн. вихідної допомоги,  5000 грн. моральної шкоди та 500 грн. витрат на правову допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з цим позовом і представник позивачки,  обґрунтовуючи позовні вимоги,  пояснив,  що у листопаді 1995 року вона була призначена секретарем Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області,  а у квітні 1998 року,  як депутат Світлогірської сільської ради,  була обрана на ту ж посаду. У березні 2002 року вона пішла у чергову відпустку,  а 19 квітня захворіла і перебувала на лікарняному до 26 квітня 2002 року. 23 квітня 2002 року позивачка була призначена опікуном малолітньої ОСОБА_3 і з того часу перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років на підставі розпорядження Світлогірського сільського голови. На підставі таких же розпоряджень вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною шестирічного віку. Після закінчення відпустки 13 вересня 2006 року вона звернулася до Світлогірського сільського голови з питання виходу на роботу та звільнення з посади через закінчення депутатських повноважень,  оскільки в 2002 році на виборах вона не була обрана депутатом Світлогірської сільської ради,  але безрезультатно. Повторно вона звернулася до сільського голови з цього ж питання у січні 2007 року,  але отримала відповідь,  що її повноваження закінчилися ще у 2002 році. І тільки після звернення до прокуратури у жовтні 2007 року вона у прокуратурі отримала свою трудову книжку,  де був зроблений запис датований 11 квітня 2004 року з посиланням на рішення сесії сільради про закінчення терміну її повноважень. З питання порушеного права на працю позивачка зверталась в передбачений законом строк до суду,  але позовна заява їй була повернута,  що призвело до пропуску позивачкою строку звернення до суду за вирішенням трудового спору. Фактично позивачка не звільнена з посади секретаря сільради до цього часу,  оскільки рішення про її звільнення сесією сільради не приймалось. Тому представник позивачки просить поновити позивачці пропущений з поважних причин строк звернення до суду за вирішенням трудового спору та скасувати запис в трудовій книжці позивачки від 11 квітня 2002 року про закінчення терміну її повноважень,  бо рішення відносно позивачки сесія не приймала і зобов'язати відповідача звільнити позивачку і внести в трудову книжку позивачки запис про її звільнення за п. 1 ч. 1  ст.  36 КЗпП України на час винесення рішення. З 13 вересня 2006 року по час розгляду справи позивачка,  не будучи звільненою з роботи,  з вини відповідача перебувала у вимушеному прогулі,  тому представник позивачки просить стягнути з відповідача на користь позивачки 11710 грн.

оплати за вказаний період вимушеного прогулу,  виходячи з величини мінімальної заробітної плати за цей період,  оскільки використати величину заробітної плати за 2002 рік неможливо,  а також 3270 грн. вихідної допомоги згідно з вимогами  ст.  28 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад народних депутатів». Своїми діями щодо невидачі трудової книжки та порушення права позивачки на працю відповідач завдав позивачці моральних страждань,  пов'язаних з порушення укладу життя позивачки. Тому представник позивачки просить стягнути з відповідача на користь позивачки 5000 грн. моральної шкоди,  а також 500 грн. витрат,  понесених позивачкою на оплату правової допомоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнала частково і пояснила,  що при звільненні позивачки були допущені помилки при внесенні записів у трудову книжку,  позивачці безпідставно надавались відпустки по догляду за дитиною,  тому вона визнає позовні вимоги,  крім вимоги про стягнення моральної шкоди,  бо на її думку ніяких моральних збитків позивачка не зазнала.

Третя особа ОСОБА_2 пояснив,  що він дійсно помилково видавав розпорядження про надання позивачці відпусток по догляду за дитино. І допустив помилки при оформленні трудової книжки позивачки.

Вислухавши сторони,  перевіривши матеріали справи суд вважає,  що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню,  бо у судовому засіданні встановлено,  що позивачка рішенням сесії Світлогірської сільської ради двадцять третього скликання від 24 квітня 1998 року затверджена на посаді секретаря сільської ради. Згідно протоколу територіальної виборчої комісії про результати голосування і виборів депутатів Світлогірської сільської ради від 31 березня 2002 року,  позивачка депутатом Світлогірської сільської ради обрана не була і на підставі  ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»,   ст.  50 Закону України «Про місцеве самоврядування» втратила повноваження депутата і не могла перебувати на посаді секретаря сільської ради. Проте сесія Світлогірської сільської ради двадцять четвертого скликання 11 квітня 2002 року,  затверджуючи на посаді секретаря Світлогірської сільської ради ОСОБА_3,  рішення щодо звільнення позивачки з цієї посади не приймає. Тому запис №23 у трудовій книжці позивачки від 11 квітня 2002 року про закінчення терміну повноважень з посиланням на згадане рішення сесії не може відповідати дійсності,  оскільки сесія питання щодо звільнення позивачки не приймала а в трудовій книжці позивачки відсутні посилання на інші підстави звільнення,  тому цей запис відповідачем має бути скасований. Протягом 2002-2006 років розпорядженням Світлогірського сільського голови позивачці неодноразово надавались відпустки по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного,  згодом шестирічного віку,  що могло бути лише на підставі  ст.  179 КЗпП України при перебуванні позивачки в трудових відносинах з відповідачем.  Таким чином суд приходить до висновку,  що до цього часу позивачка не звільнена з посади секретаря Світлогірської сільської ради. Дитина позивачки досягла шестирічного віку у вересні 2006 року,  після чого відповідач не вирішив питання про вихід позивачки на роботу,  чи звільнення її з роботи,  видавши позивачці трудову книжку лише у жовтні 2007 року порушивши таким чином трудові права позивачки,  яка у встановлений  ст.  233 КЗпП України строк звернулася до суду за вирішенням трудового спору,  але позовна заява позивачці була повернута на підставі  ст.  121 ЦПК України,  що свідчить про поважність пропуску вказаного строку і суд вбачає можливість в порядку  ст.  234 КЗпП України поновити позивачці пропущений строк звернення до суду за вирішенням трудового спору. Наведені обставини свідчать,  що через бездіяльність відповідача позивачка з жовтня 2006

року по час звернення до суду в травні 2008 року перебувала у вимушеному прогулі,  оплата якого складає згідно мінімальної величини заробітної плати,  11710 грн. Застосувати при обрахуванні зазначеної суми величину заробітної плати позивачки суд вважає неможливим через не відповідність її величині мінімальної заробітної плати. Тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки 11710 грн. оплати за час вимушеного прогулу,  як те передбачено  ст. 235 КЗпП України і допустити виконання рішення в частині стягнення за один місяць до негайного виконання за правилами  ст. 367 ЦПК України. Оскільки позивачка фактично перебуває до цього часу в трудових відностнах з відповідачем суд вважає можливим зобов'язати відповідача звільнити позивачку в день слухання справи за п. 1 ч. 1  ст.  36 КЗпП України,  бо сторони в судовому засідання фактично досягли угоди про припинення трудового договору. Позивачкою заявлені позовні вимоги про стягнення 3270 грн. вихідної допомоги при звільненні,  5000 грн. моральної шкоди та 500 грн. витрат на правову допомогу. Але зваживши на величину моральних страждань позивачки суд вбачає можливість стягнути на її користь за правилами  ст.  237-1 КЗпП України моральну шкоду в сумі 500 грн.,  а в решті позову про стягнення моральних збитків відмовити. Також суд не вбачає можливості задоволення позовних вимог про стягнення 500 грн. витрат на правову допомогу,  оскільки доказів цих витрат позивачка суду не надала,  а при обгрунтуванні вимог про стягнення суми вихіної допомого позивачка посилається на законодавство про статус депутата,  яким вона не є,  тому стягнення даної суми також неможливе.. А часткове задоволення позову покладає на відповідача обов'язок по сплаті судових витрат,  як те передбачено  ст.  88 ЦПК України.

Керуючись  ст.  214,  215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Зобов'язати Світлогірську сільську раду Криничанського району Дніпропетровської області скасувати запис № 23 у трудовій книжці ОСОБА_1 від 11 квітня 2002 року про закінчення терміну повноважень з посиланням на рішення сесії XXIV скликання від 11 квітня 2002 року.

Зобов'язати Світлогірську сільську раду Криничанського району Дніпропетровської області звільнити ОСОБА_1 з посади секретаря сільської ради на підставі п. 1 ч. 1  ст.  36 КЗпП України за угодою сторін з 20 серпня 2008 року,  зробивши в її трудовій книжці відповідний запис.

Стягнути з Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 11710 грн. оплати за час вимушеного прогулу з 01 жовтня 2006 року по 14 травня 2008 року,  500 грн. моральної шкоди,  всього 12210 грн.

Рішення суду про стягнення оплати за час вимушеного прогулу в межах платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

В задоволенні решти позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області 122 грн. 10 коп. судового збору на користь держави.

Стягнути з Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криничанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачою її копії до апеляційного суду Дніпропетровської області або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.