Справа №2-1941/10 Суддя-доповідач - Рибалка

Категорія - 90

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2013 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Рибалки В.Г.,

суддів - Собини О.І., Литовченко Н.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області (далі-Управління)

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області

про зобов'язання перерахувати державну та додаткову пенсії,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2010 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність Управління щодо невиплати позивачу державної та додаткової пенсій відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 27 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 25 серпня 2010 року.

Зобов'язано Управління провести перерахунок державної пенсії позивачу відповідно до вимог ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не меншому 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеному ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 27 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 25 серпня 2010 року, з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язано Управління провести позивачу перерахунок додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 27 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 25 серпня 2010 року, з урахуванням проведених виплат.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та є інвалідом II групи, що підтверджується посвідченнями.

На порушення вимог Конституції та законів України, відповідних рішень Конституційного Суду України з питань предмета спору, відповідач у вищезазначеному спірному періоді протиправно не проводив перерахунок призначених позивачеві державної та додаткової пенсій, відповідно до ст.ст.49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Так, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції врахував всі факти, що входять до предмета доказування. Обставини, якими мотивовано постанову підтверджуються належними й допустимими доказами, яким суд дав оцінку з дотриманням вимог ст. 86 КАС України, доведені позивачем. Висновки суду по суті спору, відповідають встановленим фактам, протилежного відповідач на порушення ст. 71 КАС України не довів.

Суд першої інстанції дійшов цих висновків з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, на які послався у постанові.

Доводи апеляційної скарги висновків суду по суті спору не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року №796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06 червня 1996 р. №230/96-ВР в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.96 р. №230/96-ВР особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Частиною 3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05 жовтня 2006 р. №231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Законом України від 28 грудня 2007 №107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Законом України від 28 грудня 2007 №107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпунктів 12, 15, 17 пункту 28 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення п.28 розділу II втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

Згідно зі ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2-ої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується, зокрема, інвалідам II групи - 20% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, віднесеним до 1-ої категорії, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідною величиною розрахунку державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю є мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно зі ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється в розмірі, визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При вирішенні спору необхідно виходити із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, тому при розрахунку державної основної та додаткової пенсії, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Таким чином, позивачу мав бути визначений мінімальний розмір державної пенсії, виходячи з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не у розмірі мінімальних виплат, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" та розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Інші доводи апеляційної скарги, за встановлених обставин, не впливають на висновки суду по суті спору.

Ураховуючи викладене, колегія суддів також вважає, що відсутні порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205 КАС України, Законом України „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області залишити без задоволення.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий -

Судді -