ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я  

                                                            іменем України

 

21.02.07 р.                                                                               Справа № 16/430                              

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

При секретарі      Москаленко  О.О. ,  розглянувши  матеріали  справи

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “Сузірря” м. Донецьк

до відповідача Приватного підприємця   ОСОБА_1   м.Донецьк  

про стягнення 1 608    грн. 90  коп.

         

        За участю:

  Представників сторін :

  від позивача:             Тукмачов  О.В.  -  по дор.    

  від  відповідача :              не з`явився

 

          В С Т А Н О В И В:

 

       Ухвалою  господарського суду Донецької  області 22.12.2006р. порушено  провадження  по  справі за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “Сузірря” м. Донецьк до Приватного підприємця ОСОБА_1   м.Донецьк     про стягнення  1 608  грн. 90 коп.,  з яких  :   758  грн.31 6  коп. -   основний  борг ,    78  грн.  14 коп. -  пеня  ,  14 грн. 14  коп .- 3 %  річних  ,  758  грн. 31 коп. -  штраф., а також,  послуги  адвоката  в  суммі   1 000 грн.     

 

        Представника   позивача   було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

 

У судовому засіданні  клопотання про  фіксацію судового процесу  технічними засобами  не  було  надано ,на  підставі  чого  справу  було  розглянуто без  застосування  зазначених  засобів . Крім цього, роз'яснено  вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

 

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

 

          Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

 

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

 

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 

           

          В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на  те , що  відповідач  не  виконав  взяте  на себе  зобов`язання , а  саме не оплатив  поставлений  товар    (продукти харчування)  згідно   договіру   купівлі-продажу  б/н від 02.02.2004р. , товарно- транспортних  накладних    ІНФОРМАЦІЯ_1.

  

Представник  відповідача    в  судове  засідання  не з`явився  , письмове  пояснення  з  приводу  зазначеного  не  представив , хоча був  належним  чином повідомлений     . 

 

          Справа  розглянута  за наявними  матеріалами в  порядку  ст. 75  ГПК  України .

 

Згідно   ч.4. ст. 22  ГПК  України  -  позивач  вправі  до  прийняття   рішення   по  справі  змінити  підставу   або  предмет  позову , збільшити розмір  позовних  вимог та  умови дотримання встановленого  порядку досудового врегулювання спору  у  випадках , передбачених ст. 5  цього  Кодексу   в  цій  частині ,  відмовитись від  позову або  зменшити розмір  позовних  вимог.

 

          Позивачем   до   в порядку  ст. 22  ГПК було надано  уточнення  до  позову                       б/н   від 20.02.2006р., згідно  якого   він    уточнює  позовні  вимоги  , а саме  зменшує   позовні  вимоги     в  частині    стягнення  штрафних  санкцій, які   складають :    67  грн  55 коп.-  пеня ,  758    грн. 31  коп. -  штрафу  ,   14грн.   14 коп.   - 3 % річних  . 

         

          Позивачем в ході  розгляду  справи  було надано клопотання від 06.01.2007р. про  забезпечення  позову   згідно  ст.66  ГПК  України шляхом накладення  арешту  на   майно  та  грошові  кошти  , що  знаходяться  у  відповідача , але  не  зазначив  на  яке  саме  майно та  кошти  просить  накласти  арешт , то б то  до клопотання позивача не надано доказів, того, що не вжиття таких заходів по справі, може затруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

 

           Враховуючи вище викладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову у вигляді накладення арешту на   майно    та   грошові кошти задоволенню не підлягає.

 

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника  позивача  , суд встановив:

 

           02.02.2004р. між сторонами був укладений    договір   купівлі-продажу   б/н. 

         

Відповідно до п.1.1.  договору   позивач по  товарно- транспортних  накладних                 ІНФОРМАЦІЯ_1.  поставив на адресу відповідача  товар                 ( продукти  харчування  )   на   загальну  суму      858    грн.31    коп. (  з  ПДВ) .

 

Відповідно до п. 4.2.  договору   оплата  за  поставлений  товар   здійснюється   шляхом перерахування    грошових  коштів    в  касу  підприємства   як у  вигляді  передплати, так  і  з  відстрочкою  платежу   на  строк  до  7  календарних  днів з  моменту  поставки  товару .    

 

Відповідач  , в   порушення  вимог  договору   свої  зобов`язання     виконав.частково ,   а  саме    здійснив  проплату  в розмері      100  грн.  00 коп.  ( платіжне  доручення  від 19.04.2006р. ) 

 

 Таким чином ,  заборгованість відповідача на   момент  подачі  позову  склала  758  грн. 31 коп. 

 

В  зв`язку  зі  ст. 526  ЦК України зобов`язання  повинні  виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 

          За умовами ст.599 Цивільного кодексу України, зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

 

           Відповідно до ст.625 ЦК України, ст.214 ЦК УРСР боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання  на  вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 

Згідно  ст.  625 ЦК України    позивач  просить  стягнути  з  відповідача   нараховані   3 % річних в сумі    14 грн. 14  коп.   (  згідно  уточнення    б/н  від 20.02. 2007р.) 

Згідно  з  п. 6.1  . договору    та  Закону  України “Про  відповідальність  за  несвоєчасне  виконання  грошових  зобов`язань»  , за  порушення  строків оплати    на   відповідача   нарахована    пеня     в  розмірі    подвійной обліковой ставки НБУ в сумі                67 грн. 55   коп. (  уточнення  б/н від 20.02.2007р.)  , розрахунок  якої  є  обгрунтованим  та  підлягає  задоволенню   .

 

Згідно зі ст. 549 ЦК  України   неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (  за умовами  передбаченими договором). Пеня ( штраф)  є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання  за  кожен  день прострочення. 

 

Також, згідно п. 6.1.   договору  позивач  просить стягнути з відповідача  штраф    в  розмірі  суми  боргу , а  саме  : 758  грн. 31  коп.

 

Зазначені  вимоги  позивача  не  підлягають задоволенню , оскільки    Згідно ст.. 549  ЦК  України  штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.    В  даному  випадку  договіром  передбачена   штрафна  санкція (  штраф  ) в  розмірі  суми  боргу  ,а не  у  відсотках  від  суми  невиконаного  зобов`язання  , що  протиречить  нормам  закону (  ст. 549 ЦК  України )  .

 

Також,  позивач просить стягнути з відповідача  витрати пов'язані з наданням  адвокатських   послуг , наданих  адвокатом   ОСОБА_2               (  свідоцтво  на  право на  зайняття  адвокатською  діяльністю   НОМЕР_1)   у сумі  650    грн.   00  коп.     ( уточнення  від  20.02.2007р. )

 

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК  витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у  порядку, встановленому  Законому України “Про адвокатуру”. Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

 

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”.

 

Статтєю 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

 

Тобто, статтеєю 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

 

В підтвердження  своїх  вимог  позивачем  були надані  наступні  документи : свідоцтво  на  право    зайняття  адвокатською  діяьністю   НОМЕР_1, договір про надання адвокатських  послуг   б/н   від  15.10.2006р. , видатковий  касовий   ордер            НОМЕР_2  про сплату  адвокатських  послуг  на  суму 650 грн.

 

          Відповідач  суму   боргу     штрафних  санкцій     не  оспорив .

Позовні вимоги обгрунтовані та підлягають   частковому   задоволенню.         

 

Відповідно  до ст. 49    ГПК  України  Господарський  суд  судові  витрати     покладає     на  відповідача  по  справі  пропорційно  розміру  задоволених  вимог  . 

 

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ст. 254, 256, 526, 530, 599 ЦК України і керуючись  ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального Кодексу України,    Господарський Суд,-

 

В И Р І Ш И В :

 

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “Сузірря” м. Донецьк до Приватного підприємця ОСОБА_1   м.Донецьк    задовольнити   частково       .

 

          Стягнути з  Приватного підприємця ОСОБА_1   м.Донецьк  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “Сузірря” м. Донецьк   -  758  грн.   31  коп. -  суми  основного  боргу , 67  грн. 55 коп. -  пені , 14  грн. 14  коп. -   3 %  річних   , 650 грн. -  послуг  адвоката  , 102  грн.  00  коп.  -   витрати по сплаті держмита і   118   грн.00  коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 В  іншій частині  позову  відмовлено  .

 

          Видати  наказ.

 

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

 

         

 

Суддя                                                                         Манжур В.В.