СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
22 квітня 2009 року | Справа № 5020-2/372 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Волкова К.В.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача: Таран Сергій Андрійович, довіреність № 3182 від 24.12.08, Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";
представник відповідача: Роденко Наталя Олександрівна, довіреність № 81-/01-/1 від 16.02.09, Кримське закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Кримтур"; інші учасники судового процесу не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 21 січня 2009 року у справі № 5020-2/372
за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Кловський узвіз, 9/1,Київ 21,01021)
в особі Філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Маяковського, 49,Боярка, Київська обл.,08151)
до Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Кримтур" (вул. Шмідта, 9,Сімферополь,95017)
3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Регіональне відділення Фонду державного майна України Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)
2) Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)
3) Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради (вул. Папаніна, 1а,Севастополь,99000)
про визнання відсутності права відповідача на користування та володіння нерухомим майном та визнання права власності на це нерухоме майно за державою;
за зустрічним позовом Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Кримтур"
до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
2) Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;
3) Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради
про визнання відсутності права власності на нерухоме майно за державною та визнання права власності на об'єкт нерухомості за позивачем
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 21 січня 2009 року у справі № 5020-2/372 у первісному позові Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відмовлено повністю. Зустрічний позов Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Кримтур" задоволено повністю, а саме: визнано за Кримським закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Кримтур" право власності на нерухоме майно –житлові будиночки (котеджі типу "шалаш") №№ 21, 22, 23, 24, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Челюскінців, 115, на території туристично-оздоровчого комплексу ім. А.В. Мокроусова.
Відмовляючи у позові Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", суд виходив з недоведеності з боку позивача наявності фактів, з якими закон пов'язував би виникнення у нього права власності на спірний об’єкт нерухомості.
Задовольняючи зустрічний позов Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Кримтур", місцевий господарський суд встановив, що це товариство є законним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно, та несе всі витрати на утримання спірних котеджів, в тому числі витрати по сплаті земельного податку.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 13 лютого 2009 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове за яким: визнати відсутність права володіння та користування у Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Кримтур" двома котеджами двохповерховими у спареному варіанті, що знаходяться на території ТОК ім. А.В. Мокроусова у м. Севастополі (п. Учкуївка) за адресою: м. Севастополь, вул. Челюскінців, 115 та згідно технічного плану об’єктів, розташованих за вищезазначеною адресою, визначені комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна Севастопольської міської ради" під літерами: К 21, К 22, К 23, К 24; визнати право власності на два котеджі двохповерхові в спареному варіанті, що знаходяться на території ТОК ім. А.В. Мокроусова у м. Севастополі (п. Учкуївка) за адресою: м. Севастополь, вул. Челюскінців, 115 та згідно технічного плану об’єктів, розташованих за вищезазначеною адресою, визначені комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна Севастопольської міської ради" під літерами: К 21, К 22, К 23, К 24, інвентарні номери № 10007102, № 1000710 за державою в особі Міністерства палива та енергетики на праві повного господарського відання Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням судом обставин справи.
На думку заявника апеляційної скарги, суд безпідставно не прийняв докази, які, на його думку, підтверджують факт будівництва спірних котеджів саме позивачем, зокрема: накази ДП "Укргазенергосервіс", наявність у нього штатної одиниці для обслуговування спірних будинків на території готелю, постанову про відмову у порушенні кримінальної справи стосовно посадових осів відповідача, де є посилання на пояснення посадових осіб, які підтверджують, що будівництво зазначеного майна здійснювалось за державні кошти.
Крім того, заявник скарги звертає увагу на те, що спірні будинки поставлені на бухгалтерський облік відповідача у 2001 році як знайдена безхазяйна річ, що суперечить, на його думку, статі 335 Цивільного кодексу України.
Більш детально доводи сторони викладені безпосередньо в апеляційній скарзі.
18 березня 2009 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Кримтур" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 березня 2009 року розгляд справи було відкладено на 08 квітня 2009 року.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
За твердженнями позивача, протягом 1988-1989 років зусиллями дочірнього підприємства "Укргазенергосервис" акціонерного товариства "Укргазпром" за державні кошти були побудовані два котеджі двохповерхові в спареному варіанті, які розташовані у місті Севастополі (с. Учкуївка) (далі-Котеджі).
Згідно довідки позивача від 01 травня 1989 року котеджі були прийняті на баланс підприємства під інвентарними номерами 10007102 та 100071103. Залишкова балансова вартість котеджів станом на 01 вересня 2005 року становить 91487,38 грн.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 1998 року №1173 "Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу" діяльність акціонерного товариства "Укргазпром" з 01 січня 1999 року припинена у зв'язку з його реорганізацією шляхом поділу та приєднання до дочірніх компаній Національної компанії "Нафтогаз України". Зокрема, до дочірньої компанії "Укртрансгаз" приєднано дочірнє підприємство "Укргазенергосервіс" з позбавленням його статусу юридичної особи.
Відповідно до пункту 8 наказу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" правонаступником усіх майнових прав та обов'язків акціонерного товариства "Укргазпром" і реорганізованих підприємств, що входять до його складу, є відповідні дочірні компанії національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", зокрема - дочірня компанія "Укртрансгаз".
Як на одну з підстав виникнення права на котеджі, дочірня компанія "Укртрансгаз" вказує на багаточисельні відрядження працівників підприємства протягом 1990-1999 років до міста Севастополя, ТОК ім. А.В. Мокроусова.
Крім того, позивач вважає, що наявність права дочірньої компанії "Укртрансгаз" на котеджі підтверджується наявністю укладених між ДП "Укргазенергосервис" та дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства "Кримтур" туристичним готелем ім. А.В. Мокроусова договорів №2 від 01 січня 1998 року та №1 від 30 квітня 1998 року, відповідно до яких ДП "Укргазенергосервис" визначене, як орендодавець спірного майна.
20 вересня 2005 року уповноваженою комісією дочірньої компанії "Укртрансгаз" було встановлено, що котеджі безпідставно використовуються закритим акціонерним товариством "Кримтур", про що був складений відповідний акт та направлена заява до правоохоронних органів з проханням порушити кримінальну справу стосовно посадових осіб закритого акціонерного товариства "Кримтур".
Постановою ДСБЕЗ Управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Севастополі від 26 липня 2008 року у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб закритого акціонерного товариства "Кримтур" щодо постановки на баланс товариства спірного нерухомого майна відмовлено у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину.
У відповідності з рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів від 04 вересня 1962 року "Про відведення земельних ділянок під будівництво організаціям та підприємствам міста" (протокол №19) Севастопольській туристичній базі профспілок була відведена земельна ділянка площею 7,5 га в районі Учкуївського пляжу під розширення туристичної бази.
На підставі постанови Верховної Ради Кримської АРСР №238-1 від 26 грудня 1991 року, постанови Президії Ради Федерації незалежних профспілок Криму №П-19-1Г від 18 січня 1992 року, рішення Київського виконкому міста Сімферополя №27 від 28 січня 1992 року на базі туристично-екскурсійних підприємств Кримської республіканської ради по туризму та екскурсіях створено Кримське акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Кримтур". Туристичний готель ім. А.В. Мокроусова увійшов до його складу як дочірнє підприємство.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів від 05 травня 1998 року за №6/359 дочірньому підприємству Кримського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Кримтур" туристичному готелю ім. А.В. Мокроусова виданий Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Севастополь, с. Учкуївка, площею 11,2295 га для обслуговування будівель і споруд господарського комплексу з віднесенням цих земель до категорії земель рекреаційного призначення (зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування за №815).
Згідно довідки комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна Севастопольської міської Ради" №307 від 20 січня 2009 року державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно: будиночки (котеджі) №№21, 22, 23 та 24, розташоване на території ТОК імені А.В. Мокроусова за адресою: м. Севастополь, вул. Челюскінцев, 115 не проводилась.
За правилами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до приписів статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріали справи не містять документів, які б підтверджували отримання відповідного дозволу та наявність належно затвердженого проекту будівництва спірного нерухомого майна.
Отже, суд першої інстанції правомірно визнав спірне майно самочинним будівництвом.
Частинами другою - шостою статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.
Дочірньою компанією "Укртрансгаз" не надано жодних доказів, а саме - первинних бухгалтерських документів, які б могли підтвердити його витрати на будівництво спірного нерухомого майна. Витяги з наказів про відрядження працівників підприємства до м. Севастополя для проведення робіт на ТОК ім. А.В. Мокроусова цілком обґрунтовано відхилені судом першої інстанції як неналежні.
Договір №2 від 01 січня 1998 року про оренду майна, на який посилається дочірня компанія "Укртрансгаз", як на доказ визнання його власником спірного майна, не може бути прийнятий судом, оскільки вказаний договір не містить, а ні характеристики орендованого нерухомого майна, а ні його місця розташування. Таким чином, відсутні докази того, що нерухоме майно вказане у договорі №2 від 01 січня 1998 року є саме тим майном, про визнання права власності на яке заявлено позов.
Крім того, сам по собі договір оренди не може бути і доказом самого факту наявності права власності орендодавця на орендоване майно без відповідних правовстановлюючих документів.
До того ж, згідно частини першої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою –це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до частини першої статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема: самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Відповідно до частини другої статті 120 Земельного кодексу України та частини другої статті 377 Цивільного кодексу України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Таким чином, право власності на нерухоме майно напряму пов'язано з правом користування земельною ділянкою, на якій розташоване це нерухоме майно. Визнання за особою права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці іншої особи, може призвести до порушення прав останньої у володінні і користуванні нею цією земельною ділянкою, що суперечить діючому законодавству та Конституції України.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання право власності на два котеджі двохповерхові в спареному варіанті, що знаходяться на території ТОК ім. А.В. Мокроусова у місті Севастополі (п. Учкуївка) по вул. Челюскинців, 115, згідно технічного плану об'єктів, розташованих за вищевказаною адресою, визначені комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради під літерами: К21, К22, К23, К24 за Державою Україна в особі Міністерства палива та енергетики на праві повного господарського відання Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
У відповідності з статтею 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пунктом 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 № 7/5 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (із змінами і доповненнями), реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим бюро технічної інвентаризації, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 вересня 2007 року комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна Севастопольської міської Ради" проведено технічну інвентаризацію домоволодіння №115 по вул. Челюскінців у м. Севастополі (ТОК ім. А.В.Мокроусова). До зведеного оціночного акту технічної інвентаризації увійшло спірне нерухоме майно: два котеджі двохповерхові в спареному варіанті, визначені комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна Севастопольської міської Ради" під літерами №№К21, К22, К23, К24.
27 червня 2008 року закрите акціонерне товариство "Кримтур" звернулось до комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна Севастопольської міської Ради" із заявою про здійснення державної реєстрації права власності закритого акціонерного товариства "Кримтур" на котеджі №№1-24, 31-38, 41, 45-53 (у тому числі спірне нерухоме майно), які розташовані на території туристсько-оздоровчого комплексу ім. А.В. Мокроусова, за адресою: м. Севастополь, вул. Челюскінців, 115.
25 липня 2008 комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна Севастопольської міської Ради" повідомило зарите акціонерне товариство "Кримтур" про неможливість реєстрації права власності на вказане нерухоме майно у зв'язку з ненаданням заявником правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Судом встановлено, що закрите акціонерне товариство "Кримтур" є законним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно, та несе всі витрати на утримання спірних котеджів, в тому числі витрати по сплаті земельного податку.
Згідно з статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Матеріали справи свідчать про те, що закритим акціонерним товариством "Кримтур" обґрунтовано заявлено вимоги про визнання права власності на спірне нерухоме майно, що узгоджується із нормами статей 16, 392 Цивільного кодексу України та статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".
Таким чином, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, правових підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 21 січня 2009 року у справі № 5020-2/372 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді К.В. Волков
В.А. Лисенко