СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
28 квітня 2009 року | Справа № 5020-4/182-2/473 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ткаченка М.І.,
суддів Антонової І.В.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
позивача - Бобик Ю.М., довіреність № 1-3/88 від 20 лютого 2009 року (ДП „Севастопольський упрдор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”);
відповідача - Дорофєєва Д.А., довіреність № 9/30 від 11 січня 2008 року (Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України)
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 23 березня 2009 року по справі № 5020-4/182-2/473
за позовом Дочірнього підприємства „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (Камишовське шосе, 29, місто Севастополь, 99014)
(вулиця Хрустальова, 22, місто Севастополь, 99029)
до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (вулиця Леніна, 48, місто Севастополь, 99011)
про скасування рішення адміністративної колегії відповідача № 27/10-08-РШ від 21 березня 2008 року по справі № 27/5-08 про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2008 року Дочірнє підприємство „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (далі ДП „Севастопольський упрдор” ВАТ „ДАК” „Автомобільні дороги України”), в порядку статті 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення адміністративної колегії відповідача № 27/10-08-РШ від 21 березня 2008 року по справі № 27/5-08 про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в розмірі 8000 грн.
Позовна заява мотивована тим, що на момент прийняття оскаржуваного рішення інформація позивачем була подана несвоєчасно та не в повному обсязі. Але, це порушення повинно кваліфікувати пунктом 14, а не пунктом 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції”.
Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України проти позову заперечує, вважаючи прийняте ним рішення правомірним та таким, що відповідає частині першої статті 59 Вищеназваного Закону.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23 березня 2009 року по справі № 5020-4/182-2/473 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ДП „Севастопольський упрдор” ВАТ „ДАК” „Автомобільні дороги України” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та провадження по справі припинити.
Доводи апеляційної скарги полягають у невідповідності висновків рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши справу, встановила наступне.
Відповідно до розпорядження Антимонопольного комітету України № 5 від 19 квітня 1994, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року № 90/299, головою Антимонопольного комітету України затверджені Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ).
Відповідно до пункту першого розділу 1 ці Правила визначають окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України „Про захист економічної конкуренції”, Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції”, Закону України „Про Антимонопольний комітет України” та встановлюють порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства.
Розділом VIII Правил визначено, що при доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийнято одне чи декілька рішень згідно зі статтею 48 Закону України „Про захист економічної конкуренції”.
У процесі розгляду справи органи Комітету можуть прийняти попереднє рішення у справі відповідно до статті 47 Закону України „Про захист економічної конкуренції”.
Штрафи за порушення, передбачені Законом України „Про захист економічної конкуренції”, на об'єднання, суб'єктів господарювання накладаються відповідно до статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції”.
Штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за порушення, передбачені Законом України „Про захист від недобросовісної конкуренції” накладаються:
- у розмірі, що не перевищує 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - Комітетом, Постійно діючою адміністративною колегією, тимчасовою адміністративною колегією, державним уповноваженим, адміністративною колегією територіального відділення Комітету
- у розмірі понад 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - Комітетом.
У рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.
Відповідно до затвердженого Головою Антимонопольного комітету України „Переліку суб'єктів господарювання і органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно - господарського управління і контролю, які підлягають перевірці по дотриманню законодавства про захист економічної конкуренції у 2008 році”, 8 січня 2008 року на адресу позивача був надісланий лист - повідомлення № 8/10 про створення комісії з перевірки Дочірнього підприємства ДП „Севастопольський упрдор” ВАТ „ДАК” „Автомобільні дороги України”. Датою початку перевірки зазначено 21 січня 2008 року.
Однак, членів комісії відповідача до огляду документів, необхідної для проведення перевірки, позивач не допустив, що було кваліфіковано як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
У зв'язку з чим 21 березня 2008 року Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України винесено рішення № 27/10-08-РШ по справі № 27/5-08, відповідно до резолютивній частини якого визнано, що позивач здійснив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 № 2210-ІІІ шляхом неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в строки, встановлені головою територіального відділення. Крім того, на позивача накладено штраф у розмірі 8000 грн.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини сторін регулюються Законом України „Про захист економічної конкуренції”.
Відповідно до статті 2 названого закону, цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.
Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27/10-08-РШ від 21 березня 2008 року по справі № 27/5-08 визнано, що ДП „Севастопольський упрдор” ВАТ „ДАК” „Автомобільні дороги України” здійснило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” шляхом неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в строки, встановлені головою територіального відділення та на позивача накладено штраф у розмірі 8000 грн.
Відповідно до пунктів 35, 36, 37 Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25 грудня 2001 № 182-р, після підписання наказу (розпорядження) про проведення перевірки, але перед її проведенням, голова Комісії:
- надсилає керівнику об'єкта перевірки не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку перевірки за підписом державного уповноваженого Комітету, голови відділення, особи, що виконує його обов'язки, повідомлення про день початку перевірки, крім випадків, зазначених у пунктах 8 і 10 цього Положення, коли перевірка може бути проведена без попереднього письмового повідомлення.
Згідно Положення наказом голови Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1-ПР від 8 січня 2008 року визначено здійснити з 21 січня 2008 року по 31 березня 2008 року перевірку діяльності позивача по дотриманню законодавства про захист економічної конкуренції згідно затвердженого головою Антимонопольного комітету України Переліку суб'єктів господарювання і органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського контролю, які підлягають перевірці по дотриманню законодавства про захист економічної конкуренції у 2008 році.
Про проведення цієї перевірки позивач був повідомлений листом - повідомленням № 8/10 від 8 січня 2008 року.
У даному листі вказувалося, що у зв'язку з перевіркою позивачу необхідно в строк до 4 лютого 2008 року надати відповідачу необхідні документи.
Однак, позивач надав лише частину вказаних у переліку документів тільки 4 березня 2008 року.
Вказані дії позивача стали предметом розгляду на адміністративній колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України з подальшим прийняттям рішенням № 27/10-08-РШ від 21 березня 2008 року по справі № 27/5-08.
Вказаним рішенням встановлені порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” шляхом неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в строки, встановлені головою територіального відділення та на позивача накладено штраф у розмірі 8000 грн.
Пунктом 13 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Враховуючи, що загальна виручка від реалізації продукції (товарів, робіт) позивача за 2007 рік склала 17062 грн., то максимальний штраф за таке порушення може складати 170,62 грн., що не перевищує встановлений цією нормою максимальний розмір.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на той факт, що відповідач невірно кваліфікував допущене позивачем порушення про подання інформації на вимогу Антимонопольного комітету України чи його органу у встановлений строк але в неповному обсязі, судова колегія вважає необгрунтованими, оскільки це не може ототожнюватися з неподанням інформації у встановлений строк. Тобто, це є різні, самостійні порушення, які визначені окремо в пунктах 13 і 14 вищеназваного Закону.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Доказів, що підтверджують виконання відповідних дій позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції надано не було. Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 23 березня 2009 року по справі № 5020-4/182-2/473 залишити без змін.
Головуючий суддя М.І. Ткаченко
Судді І.В. Антонова
О.Л. Котлярова