СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
29 квітня 2009 року Справа № 5020-2/099
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Волкова К.В.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача: не з'явився, підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в місті Севастополі;
представник відповідача: Марчук Михайло Михайлович, довіреність № 67/1705 від 22.12.08, управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації;
стягувач: не з'явився, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3;
розглянувши апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 25 березня 2009 року у справі № 5020-2/099
по скарзі Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, місто Севастополь,99011)
на дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Севастополі (вул. 4-а Бастіонна, 3, місто Севастополь, 99011)
стягувач Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
скарга на дії підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до господарського суду міста Севастополя зі скаргою на дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі та просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Севастополя від 17 червня 2008 року по справі №5020-2/099.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 25 березня 2009 року у справі № 5020-2/099 відхилено скаргу Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації на дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі.
При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що дії державного виконавця при виконанні наказу господарського суду міста Севастополя у справі № 20-2/099 відповідають вимогам частини 2 статті 20-1 Закону України "Про виконавче провадження".
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати, скаргу Управління на дії підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі задовольнити.
На думку заявника апеляційної скарги Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації не є територіальним органом державної влади, а є місцевим органом виконавчої влади, тому підстави для застосування до нього положень частини 2 статті 20-1 Закону України "Про виконавче провадження" відсутні.
У судове засідання, яке відбулось 29 квітня 2009 року, стягувач та представник Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Севастополі не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, які не з'явились, за наявними документами в матеріалах справи.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Севастополя від 17 квітня 2008 року у справі № 5020-2/099 (суддя Шевчук Н.Г.) у позові суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації про стягнення 150000,00 грн., відмовлено повністю.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду України від 02 червня 2008 року рішення господарського суду міста Севастополя від 17 квітня 2008 року скасовано, постановлено нове рішення. Зокрема, позов задоволено, стягнуто з Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 заборгованість за договором б/н від 01 квітня 2007 року у сумі 150000,00 грн, 1500 грн - державного мита та 118 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 1, арк. с. 146-152).
На виконання зазначеної постанови господарським судом міста Севастополя виданий наказ від 17 червня 2008 року.
Постановою начальника Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі від 20 червня 2008 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу по справі № 20-2/099.
Заявник не згоден з постановою про відкриття виконавчого провадження по справі з наступних обставин. За твердженням заявника, Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації є структурним підрозділом місцевого органу виконавчої влади, що виключає можливість віднесення Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації до системи територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, а також інших територіальних підрозділів органів державної влади. А тому скаржник вважає, що постанова від 20 червня 2008 року про відкриття виконавчого провадження винесена всупереч вимог частини 2 статті 20-1, пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За правилами статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
У відповідності з частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 20-1 Закону України "Про виконавче провадження" на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень, зокрема, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади.
Статтею 6 Конституції України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Отже, виконавча влада є різновидом державної влади.
Таким чином, твердження заявника апеляційної скарги про те, що на Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації, як на місцевий орган виконавчої влади, не поширюються правила пункту 1 частини другої статті 20-1 Закону України "Про виконавче провадження" є безпідставними.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, правових підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 25 березня 2009 року у справі № 5020-2/099 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді К.В. Волков
І.В. Черткова