СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
29 квітня 2009 року | Справа № 2-26/878-2009 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Волкова К.В.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача: Юршина Марія Олександрівна, довіреність № 26 від 13.03.09, Добрівська сільська рада;
представник відповідача: Дяченко Тетяна Володимирівна, довіреність № 010-Д від 05.01.09, відкрите акціонерне товариство "Крименерго";
розглянувши апеляційну скаргу Добрівської сільської ради на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 16 березня 2009 року у справі № 2-26/878-2009
за позовом Добрівської сільської ради (вул. 40 років Перемоги, 11,Добре, Сімферопольський р-н,97571)
до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь,95034)
про визнання незаконними актів та скасування рішень
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2009 року позивач –Добрівська сільська рада, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання незаконними актів № 104314, № 104315, № 104316, № 104318, № 104319 відкритого акціонерного товариства "Крименерго" від 05 січня 2009 року, складені у відношенні Добрівської сільської ради та скасування усіх рішень комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго" з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 13 січня 2009 року, прийняті у відношенні Добрівської сільської ради.
Вимоги обґрунтовано посиланням на те, що оскаржувані акти не відповідають вимогам Правил користування електричною енергією та складені з порушення діючого законодавства.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 16 березня 2009 року у справі № 2-26/878-2009 провадження по справі припинено на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що оскаржувані акти не мають обов’язкового характеру, тому їх оскарження в порядку господарського судочинства є неможливим.
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, позивач 01 квітня 2009 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати, позовні вимоги задовольнити.
Заявник апеляційної скарги, посилаючись на статтю 20 Господарського кодексу України, зазначає, що оскаржуваними актами порушені його права, отже, в силу положень статті 1 Господарського процесуального кодексу України він має право на звернення до господарського суду з позовом про їх захист.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача проти скарги заперечував, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, відкритим акціонерним товариством "Крименерго" 05 січня 2009 року було складено акти № 104314, № 104315, № 104316, № 104318, № 104319 про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності у відношенні Добрівської сільської ради.
Вказаними актами встановлено порушення Правил користування електричною енергією шляхом без договірного та без облікового підключення.
На підставі вказаних актів комісією з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, були прийняті рішення про визначення сум завданих виявленими порушеннями збитків, які оформлені протоколами № 3064, № 3062, № 3061, № 3063, № 3065 від 13 січня 2009 року.
Вважаючи вказані акти та рішення комісії незаконними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Відповідно до вимог статті 21 Цивільного кодексу України, права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
З приписів статті 12 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що спори про визнання недійсними актів підвідомчі господарському суду.
Проте, частина 2 статті 20 Господарського кодексу України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що оскаржене рішення комісії та протокол, яким воно оформлено, за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не носять характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил. Тобто, оскаржене рішення може бути використано в якості доказу у разі звернення з позовом до суду відкритого акціонерного товариства "Крименерго" і підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 6.2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26 січня 2000 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатом перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.
У разі надходження заяв про визнання недійсними актів, зазначених у цьому підпункті, господарський суд повинен відмовити у їх прийнятті з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 Господарського процесуального кодексу України, а у разі помилкового прийняття позову - припинити провадження у справі за пунктом 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, спір про визнання неправомірним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією не підлягає розгляду у господарських судах України.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 12 червня 2007 року у справі № 3/576н), а також Вищий господарський суд України (постанови від 25 грудня 2008 року у справі № 2-7/231-2008, від 23 грудня 2008 року у справі № 2-5/8336-2008).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлена вимога про скасування рішень комісії відповідача про визначення сум завданих виявленими порушеннями збитків, які оформлені протоколами № 3064, № 3062, № 3061, № 3063, № 3065 від 13 січня 2009 року, в той час як статті 12 та 84 Господарського процесуального кодексу України не надають господарським судам права скасовувати будь-які акти, а передбачають можливість визнання таких актів недійсними.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Добрівської сільської ради залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 березня 2009 року у справі № 2-26/878-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді К.В. Волков
І.В. Черткова